ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" червня 2014 р. м. Київ К/9991/34059/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а:
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, у яком уз урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просило суд стягнути з відповідача 1740,34 грн. штрафу та пені, які застосовано рішенням від 11.04.2011 №401.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя як платник збору на обов`язкове державне соціальне страхування та зобов'язаний сплачувати страхові внески. Відповідачем своєчасно страхові внески не сплачено, тому до нього на підставі частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішенням від 11.04.2011 №401 застосовано штрафні санкції та нараховано пеню. Оскільки відповідач в добровільному порядку в повному обсязі не сплатив штраф та пеню, тому позивач просить стягнути їх у судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим.
У зв'язку із своєчасною несплатою страхових внесків та існуючою заборгованістю по сплаті внесків, Управлінням Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим на підставі частини 9 статті 106 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнято рішення № 401 від 11.04.2011 згідно з яким до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 416,92 грн. та пені в розмірі 1573,42грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення та відсутності повноважень на застосування фінансових санкцій на підставі статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після 01.01.2011 у зв'язку із втратою чинності зазначених положень.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно із частиною 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 статті 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Стаття 20 Закону визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частинами 1, 2, 5, 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції до 01 січня 2011 року) передбачено, що у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" наведені вище норми матеріального права були виключені.
У той же час згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій.
Таким чином, хибними є висновки судів щодо необґрунтованості рішення Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим №401 від 11.04.2011, яким до позивача застосовано санкції на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та, відповідно, відсутність підстав для їх стягнення у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (95000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 125-б; р/р 25600010045701 в ВАТ "Державний Ощадний банк України", м. Сімферополя, МФО 324805, ЄДРПОУ 20725930) 1740,34 грн. (тисяча сімсот сорок гривень 34 копійки).
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2014 |
Оприлюднено | 26.06.2014 |
Номер документу | 39439557 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Гончар Л.Я.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Іщенко Галина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні