Рішення

від 11.11.2010 по справі 8/324

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/324 11.11.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс"

до Приватного підприємства "Сі Рейл Експрес"

про стягнення 12 814,11 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 29.03.10;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 12 572,00 грн. заборгованості за договором № 025/10 від 11.03.2010р., а також 211,21 грн. пені, 30,90 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на міжнародні автомобільні перевезення вантажів № 025/10 від 11.03.2010 р. позивачем було здійснено перевезення вантажу за маршрутом Італія-Україна, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 001183. Строк оплати настав 27.04.10 р., відповідач в порушення умов договору та заявки не оплатив за виконане перевезення ставку в сумі 12572,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2010р. порушено провадження по справі № 8/324 та призначено її розгляд на 02.09.2010 року.

У судове засідання 02.09.10 представник відповідача не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 10.09.10.

У судове засідання, призначене на 10.09.2010 року, представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 11.11.10р.

В судове засідання 11.11.10 р., представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

В судове засідання 11.11.10., представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 11.11.2010., судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс»(перевізник) та Приватним підприємством "Сі Рейл Експрес" (експедитор) було укладено договір № 025/10 на міжнародні автомобільні перевезення вантажів (надалі -договір).

Відповідно до п. 2.1. договору перевезення здійснюються відповідно до цього договору, конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах, митної конвенції про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) та з іншими міждержавними угодами та законодавчими актами.

Згідно з п.3.1 договору для здійснення перевезень експедитор подає факсом або електронною поштою замовлення не пізніше 24 годин до запланованої подачі автомобіля під завантаження.

Розрахунки за надані послуги здійснюються шляхом банківського переказу експедитором на рахунок перевізника, якщо інше не зазначено в заявці (п.7.2 договору).

Згідно з п.7.4 договору підставою для оплати послуг є надані експедитору після закінчення перевезення оригіналів рахунків, акти виконаних робіт, CMR-накладні з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу.

Відповідно до п.7.6 договору строк оплати складає 7 календарних днів з моменту отримання експедитором документів, зазначених в п.7.4 цього договору.

Відповідно до п.12.1 договору він діє з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2010 року.

Якщо жодна із сторін на протязі 30 діб з моменту закінчення дії договору не сповістить у письмовій формі іншу сторону про наміри розірвати договір, то договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік (п.12.2 договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач здійснив міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Італія-Україна, транспортним засобом ВК 4262АТ/05869РА, що підтверджується залученою до матеріалів копією міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 001183, актом здачі-приймання виконаних робіт від 18.03.10.

Оригінали документів відповідно до п. 7.4 договору в тому числі рахунок на оплату від 18.03.10 № 3549 на суму 12572,00 грн. були отримані відповідачем 07.04.10, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 2424604.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем надано відповідачу послуги з організації перевезення вантажу на загальну суму 612572,00 грн.

Однак, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано доказів належного та повного виконання ним своїх обов'язків щодо перерахування оплати за отримані послуги.

За таких обставин суд вважає, що відповідач в односторонньому порядку безпідставно ухиляється від сплати наданих послуг, чим порушує умови договору та норми чинного законодавства.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Позивачем виконані зобов'язання за заявками у повному обсязі, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт, копія якого належним чином засвідчена наявна у матеріалах справи. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, а їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що уточнені вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу у сумі 12572,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 211,21 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 8.8. договору при простроченні терміну розрахунку експедитор сплачує штраф в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

.Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені за період з 28.04.10 по 27.05.10, що наведений позивачем в додатку до позовної заява, суд з урахуванням обмежень, встановлених п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України, визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 211,21 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 30,90 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, що доданий позивачем до позовної заяви, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 30,90 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст. 526, 693 ЦК України, статтями 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сі Рейл Експрес»(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, код ЄДРПОУ 33993952), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс»(33028 м. Рівне, вул. Мазепи, 29/20, код ЄДРПОУ 33276798) основний борг у сумі 12572 (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., 211 (двісті одинадцять) грн. 21 коп. пені, 30 (тридцять) грн. 90 коп. - 3% річних, 128 (сто двадцять вісім) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення 24.04.12 р.