Рішення

від 19.04.2012 по справі 5011-55/1860-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/1860-2012 19.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участі секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ-ЛЮКС»

до Відповідача: Приватного підприємства «Данілов і Ко», м.Київ

про: стягнення 25 677,36 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -ОСОБА_1 -(довір № б/н від 16.01.2012р.)

від Відповідача - ОСОБА_2 -(довір. № б/н від 12.03.2012р.);

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ-ЛЮКС» (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Данілов і Ко» (далі -Відповідач) про стягнення 25 677,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 01.03.2012р.

29.02.2012р. від Відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 21.03.2012рю. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

21.03.2012р. від Позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: Витягу з ЄДРПОУ станом на 19.03.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 16.03.2012р. підписаний з боку Позивача з доказами направлення Відповідачу.

21.03.2012р. від Позивач через канцелярію суду надійшло клопотання про уточнення та зменшення позовних вимог, відповідно до якого останній просив стягнути з Відповідача 20499, 93 грн. основного боргу, 4916,31 грн. пені, 951,57 грн. -3% річних.

Крім того, Позивач надав для залучення до матеріалів справи копію виписки з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача, копію Довідки з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача, копію Довідки про взяття на облік платника податку Позивача, розрахунок штрафних санкцій та докази направлення заяви про уточнення позовних вимог Відповідачу.

В судовому засіданні 21.03.2012р. було оголошено перерву до 29.03.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

28.03.2012р. від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній визнав існування основної заборгованості частково на суму 17 5001,00грн. та визнав нарахування пені частково на суму 1 749,29 грн. Крім того, Відповідач надав для залучення до матеріалів справи розрахунок пені за договором № 15/03/11 від 15.03.2011р. та платіжне доручення № 209 від 20.03.2012р на суму 3000,00грн.

29.03.2012р. через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого останній просив стягнути з Відповідача 15 499, 93 грн. основного боргу, 4222,94 грн. - пені, 963,39 грн. -3% річних. Крім того, Позивач надав для залучення до матеріалів справи розрахунок штрафних санкцій та докази направлення заяви про уточнення позовних вимог Відповідачу.

В судовому засіданні 29.03.2012р. було оголошено перерву до 04.04.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.04.2012р. представники сторін надали клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 04.04.2012р. було оголошено перерву до 19.04.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2012р. задоволено клопотання сторін та продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

12.04.2012р. через канцелярію суду від Відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 16.03.2012р. підписаний з боку обох сторін.

19.04.2012р. від Позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого останній просив стягнути з Відповідача 13 499, 93 грн. основного боргу, 2413,03 грн. - пені, 638,58 грн. -3% річних. Крім того, Позивач надав для залучення до матеріалів справи розрахунок штрафних санкцій, докази направлення заяви про уточнення позовних вимог Відповідачу та копії платіжних доручень.

Позовні вимоги розглядаються з урахування заяви про зменшення позовних вимог від 19.04.2012р. на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 19.04.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судовому засіданні 19.04.2012р. визнав позовні вимоги, погодився з розрахунком штрафних санкцій Позивача.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2011 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір поставки №15/03/11 та додаток №1 до нього.

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник передає у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених Договором.

Асортимент, кількість та ціна (з ПДВ) окремої номенклатурної позиції Товару визначається в додатках до Договору (Товаро транспортних накладних та ін.), які є його невід'ємною частиною (п.1.2 Договору).

Згідно п. п. 3.1., 3.4, 4.1 Договору ціна Товару встановлюється у національній валюті України та вказується у до Договору, які є його невід'ємною частиною. Загальна вартість Договору складається з суми вартості партій Товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору. Оплата за Товар по кожній окремій накладній здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, протягом 21 (двадцять одного) календарного дня з моменту поставки кожної партії Товару.

Відповідно до п.п. 4.3 Договору (в редакції Додатку № 1 від 15.03.2011р.) у разі несвоєчасної оплати вартості Товару Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Як вбачається з п.7 Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом Договору.

Відповідно до п. 9.1 Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до 15.03.2013 р. та може бути пролонгований на наступний календарний рік за взаємною письмовою згодою Сторін, шляхом підписання сторонами додаткових угод до даного Договору.

На виконання умов Договору, з 18.03.2011 р. по 17.06.2011 р. Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 171412,80 грн., згідно видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи, підписані та скріплені печатками з боку обох сторін.

Судом встановлено, що Відповідачем було частково оплачено поставлений товар частково на загальну суму 133 191,73 грн., що підтверджується банківськими виписками та в порядку зменшення заборгованості з 13.07.2011 р. по 09.08.2011 р. повернув Позивачу Товар на загальну суму 24721,14 грн. згідно прибуткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Позивач звертався до Відповідача з вимогами про сплату заборгованості, проте Відповідач заборгованість в повному обсягу не оплатив, у зв'язку з чим, сума основного боргу з урахуванням часткової оплати, заяви про зменшення позовних вимог та тверджень представника Відповідача становить 13 499,93 грн.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню повному обсягу враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені та 3% річних.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №15/03/11 від 15.03.2011р. з додатком до нього, є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, з 18.03.2011 р. по 17.06.2011 р. Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 171412,80 грн., згідно видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи, підписані та скріплені печатками з боку обох сторін.

Відповідно до п.4.1 Договору, оплата за Товар по кожній окремій накладній здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, протягом 21 (двадцять одного) календарного дня з моменту поставки кожної партії Товару.

Судом встановлено, що Відповідачем було частково оплачено поставлений товар частково на загальну суму 133 191,73 грн., що підтверджується банківськими виписками та в порядку зменшення заборгованості з 13.07.2011 р. по 09.08.2011 р. повернув Позивачу Товар на загальну суму 24721,14 грн. згідно прибуткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Позивач звертався до Відповідача з вимогами про сплату заборгованості, проте Відповідач заборгованість в повному обсягу не оплатив, у зв'язку з чим, сума основного боргу з урахуванням часткової оплати, заяви про зменшення позовних вимог та тверджень представника Відповідача становить 13 499,93 грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, а й визнається Відповідачем, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 13 499,93 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 4.3. Договору (в редакції Додатку №1 від 15.03.2011р. до Договору № 15/03/11), вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 2413,03 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив: що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення до 18.04.2012р., не перевищує відповідний розміру, що може бути нарахований за цей період, а отже - підлягає стягненню у сумі 638,58 грн.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення заборгованості у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ-ЛЮКС», (код ЄДРПОУ 37182913) задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Данілов і Ко»(код ЄДРПОУ 34532920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ-ЛЮКС»(код ЄДРПОУ 37182913) основний борг у розмірі 13 499,93 грн., пеню у розмірі -2413,03 грн. та 3% річних у розмірі -638,58 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Данілов і Ко»(код ЄДРПОУ 34532920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ-ЛЮКС»(код ЄДРПОУ 37182913) судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.04.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева