Рішення

від 22.12.2011 по справі 8/510

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/510 22.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будосталь-3 Україна"

про стягнення 98 212, 68 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довір;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будосталь-3 Україна" про стягнення 98 212, 68 грн., з яких: 66 000,00 грн. -сума основного боргу, 7 887,00 грн. -пеня, 18 613,00 -збитки від інфляції, 5 712,68 грн. -проценти річні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2011 порушено провадження у справі №8/510, розгляд справи призначено на 24.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2011 розгляд справи відкладено на 22.12.2011.

Представник відповідача у судові засідання 24.11.2011 та 22.12.2011 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №8/510 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо" (далі -позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будосталь-3 Україна" (далі -відповідач, замовник) було укладено договір №13/06, відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався розробити робочу документацію систем для об'єкту "Офісний центр по вул. Михайлівській, 12 у м. Києві" (п. 1.1. договору).

Згідно із п. 3.1. договору вартість проектних робіт становить 132 000,00 грн.

Як передбачено п.п. 4.1., 4.2. договору, замовник оплачує виконавцю, у термін не більш 5-ти банківських днів після підписання цього договору 50% вартості проектних робіт. Сума до сплати складає 66 000,00 грн.

Остаточний розрахунок замовника з виконавцем проводиться у термін не більш 5-ти банківських днів після підписання Акту виконаних проектних робіт.

На виконання умов договору позивач виконав роботи по розробці робочої документації систем, передбачених п. 1.1. договору, для об'єкту "Офісний центр по вул. Михайлівській, 12 у м. Києві", що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт від 03.11.2008 згідно договору № 13/06 від 27.07.2006, копія якого міститься в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач здійснив розрахунок за виконані роботи не у повному обсязі, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 66 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено ч.1 ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені Договором №13/06 від 27.06.2006, суму заборгованості у розмірі 66 000,00 грн. не сплатив.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі несплати та/або несвоєчасної оплати робіт за цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день затримки оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону, позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати робіт 7 887,00 грн. пені, проценти річні у розмірі 5 712,68 грн. та інфляційні втрати у розмірі 18 613,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості та не навів підстав для звільнення від обов'язку її сплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 98 212,68 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будосталь-3 Україна" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-А, ідентифікаційний код 34185885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо" (03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 72, ідентифікаційний код 21548802) 66 000,00 грн. (шістдесят шість тисяч гривень 00 коп.) - основного боргу, 7 887,00 грн. (сім тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 00 коп.) -пені, 18613,00 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот тринадцять гривень 00 коп.) -інфляційних втрат, 5712,68 грн. (п'ять тисяч сімсот дванадцять гривень 68 коп.) -процентів річних, 982,13 грн. (дев'ятсот вісімдесят дві гривні 13 коп.) -державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання

повного тексту рішення: 25.04.2012