Рішення

від 19.04.2012 по справі 5011-68/2770-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/2770-2012 19.04.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю інженерно - виробничого підприємства "Відеотехсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестбуд" простягнення заборгованості, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю.

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 119.904,80 грн., трьох відсотків річних, що становить 7.805,24 грн., та інфляційних втрат в розмірі 21.103 грн. за договором субпідряду № 17-06/08 від 17.06.2008.

Ухвалою суду від 06.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/2770-2012 та призначено до розгляду на 22.03.2012.

Ухвалами суду від 22.03.2012 та 10.04.2012 розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.

У судове засідання 19.04.2012 з'явився лише представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.03.2012 та ухвали суду від 05.04.2012 не виконав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем 17.06.2008 договору субпідряду № 17-06/08 відповідач не виконав в повному обсязі зобов'язань з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, просить стягнути вказану заборгованість в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю інженерно - виробничого підприємства "Відеотехсервіс" (далі -позивач, Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестбуд" (далі -відповідач, Підрядник) 17.06.2008 було укладено договір субпідряду № 17-06/08 (далі -Договір), згідно з п.1.1. якого позивач взяв на себе зобов'язання виконати внутрішні електромонтажні роботи на об'єкті підрядника - палатний корпус на 120 місць Хмельницької обласної лікарні відповідно до проектно-кошторисної документації на виконання робіт, а відповідач в свою чергу, згідно з п. 2.3.2 Договору зобов'язався прийняти та сплатити вартість виконаних робіт.

Договірна ціна робіт згідно з п. 3.1 Договору, визначається на підставі актів виконаних робіт і склала 846.508,80 грн., в тому числі ПДВ -141.084,80 грн. При цьому договірна ціна підлягає перегляду лише за згодою сторін в разі випадків обумовлених п. 3.2 Договору. Відповідно до п. 3.1.2 Договору договірна ціна виконання робіт по об'єкту визначена на основі робочих креслень та кошторисної документації, складеної на підставі нормативних документів, розроблених Держбудом України (ДБН 2.1.1-2000 р.).

Відповідно до п. 3.4 Договору відповідач мав здійснити авансовий платіж у розмірі 50 % від вартості світильників на їх придбання.

Відповідачем в червні та в липні 2008 року перераховано 110.000,00 грн. як попередню оплату згідно з вимогами п. 3.4 Договору, що підтверджується банківськими виписками за 27.06.2008 на суму 90.000,00 грн. та 31.07.2008 на суму 20.000,00 грн. (платіжне доручення № 593 від 27.06.2008 та № 718 від 31.07.2008).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що оплата за виконані роботи проводиться на підставі підписаних Замовником актів виконаних робіт з доданими документами, передбаченими п. 2.1.10 Договору (які були витребувані у позивача судом та містяться в матеріалах справи), та наданого Субпідрядником відповідного рахунку протягом 10 днів після отримання Генпідрядником коштів від Замовника.

Позивач в підтвердження своїх доводів щодо виконання ним зобов'язань згідно умов спірного Договору надав до суду копії актів виконаних робіт № 18а-08/08 за серпень 2008 року на суму 36.082,08 грн., № 18а-10/08 за жовтень 2008 року на суму 67.212,00 грн., № 27а-11/08 за листопад 2008 року на суму 81.607,20 грн., № 08-12 за грудень 2008 року на суму 56.538,00 грн., № 27з-01/09 за січень 2009 року на суму 8610,00 грн. та № 26а/09 за травень 2009 року на суму 72.256,80 грн., всього на суму 322.306,80 грн. Вказані акти підписані зі сторони позивача та відповідача та містяться в матеріалах справи. Судом враховано, що факт підписання зазначених відповідачем актів виконаних робіт відповідачем свідчить тим самим про підтвердження останнім факту виконання позивачем обумовлених Договором робіт та прийняття вказаних робіт.

Згідно з п. 3.6 Договору оплата проводиться підрядником на підставі виставлених субпідрядником рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника.

У період з грудня 2008 року по грудень 2009 року відповідачем були сплачені кошти за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями № 1391 від 26.12.2008 на суму 24.902 грн., № 1410 від 30.12.2008 на суму 50.000 грн., № 366 від 10.06.2009 на суму 2.000 грн., № 465 від 07.07.2009 на суму 3.000 грн., № 556 від 29.07.2009 на суму 5.000 грн., № 873 від 15.10.2009 на суму 7.000 грн. та № 1086 від 01.12.2009 на суму 500 грн. Загальна сума сплачених коштів відповідачем період з грудня 2008 року по грудень 2009 року становить 92.402,00 грн. Отже, згідно договору № 17-06/08 від 17.06.2008 загальна сума сплачених відповідачем коштів становить 202.402,00 грн. (110.000 грн.+92.402,00 грн.).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення до суду складає 119.904,80 грн. (322.306,08 грн. - 202.402,00 грн. ), яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 139 від 08.12.2010, яку було отримано представником відповідача 09.12.2010 (копія міститься в матеріалах справи) та Претензію № 192 від 09.11.2011, що була повернута у зв'язку з відмовою відповідача її отримати (докази направлення цінного листа з описом на адресу відповідача та копія довідки про повернення містяться в матеріалах справи).

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли згоди за усіма суттєвими умовами договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийому виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом взято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу ст. 599 ЦК України, ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки.

Як уже зазначалося вище, позивач свої зобов'язання згідно з умовами Договору виконав належним чином та виконав внутрішні електромонтажні роботи на об'єті підрядника -палатний корпус на 120 місць Хмельницької обласної лікарні на суму 322.306, 80 грн., в той час як відповідач виконав свої зобов'язання частково, оплативши надані роботи лише на суму 202.402,00 грн.

Відповідно до пункту 2.3.2 Договору на Підрядника покладено обов'язок прийняти і повністю оплатити вартість належним чином виконаних робіт згідно з актами здавання-приймання виконаних робіт відповідно до розділів 3, 4 Договору. Пунктом 3.5 Договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться на підставі підписаних Замовником виконаних робіт з доданими документами, передбаченими пунктом 2.1.10 Договору та виставлення Субпідрядником відповідного рахунку протягом 10 днів після отримання Генпідрядником коштів від Замовника. Згідно з пунктом 3.6 Договору оплата проводиться Підрядником на підставі виставлених Субпідряднком рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника. Пунктом 4.7 Договору визначено обов'язок Підрядника прийняти належним чином виконані Субпідрядником роботи протягом трьох діб з моменту представлення Субпідрядником акта виконаних робіт з доданими до нього документами, передбаченими п. 2.1.10 Договору. Підрядник у зазначений термін зобов'язаний підписати акт здавання-приймання виконаних робіт або у разі виявлення недоліків у виконаній роботі -скласти акт про їх наявність.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання зазначених положень Договору між позивачем та відповідачем були підписані акти здавання-приймання виконаних робіт, виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату виконаних позивачем робіт (копії яких наявні в матеріалах справи). Суд враховує, що наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання виконаних робіт відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт прийняття цих робіт відповідачем без претензій щодо їх якості, об'ємів та вартості та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати протягом десяти днів з моменту підписання вказаних актів. При цьому, судом не береться до уваги положення Договору, якими визначено, що оплата за виконані роботи проводиться протягом 10 днів після отримання підрядником коштів від замовника, враховуючи те, що спірні правовідносини між сторонами склалися на підставі Договору субпідряду. А отже, обов'язок підрядника прийняти та оплатити виконану роботу витікає із Закону та спірного Договору і не може ставитися в залежність від виконання певних дій третьою особою (така ж позиція підтримується Вищим господарським судом України в постанові від 26.10.10 у справі № 31/171) .

Враховуючи встановлені обставини справи, а саме те, що позивачем були виконані роботи на загальну суму 322306,08 грн., що підтверджується актам виконаних робіт № 18а-08/08 за серпень 2008 року на суму 36082,08 грн., № 18а-10/08 за жовтень 2008 року на суму 67212,00 грн., № 27а-11/08 за листопад 2008 року на суму 81607,20 грн., № 08-12 за грудень 2008 року на суму 56538,00 грн., № 27з-01/09 за січень 2009 року на суму 8610,00 грн. та № 26а/09 за травень 2009 року на суму 72256,80 грн., при цьому вартість сплачених відповідачем згідно договору № 17-06/08 від 17.06.2008 коштів склала лише 202402,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 593 від 27.06.2008 га суму 90.000 грн., № 718 від 31.07.2008 на суму 20.000 грн., № 1391 від 26.12.2008 на суму 24.902 грн., № 1410 від 30.12.2008 на суму 50.000 грн., № 366 від 10.06.2009 на суму 2.000 грн., № 465 від 07.07.2009 на суму 3.000 грн., № 556 від 29.07.2009 на суму 5.000 грн., № 873 від 15.10.2009 на суму 7.000 грн. та № 1086 від 01.12.2009 на суму 500 грн., тобто частково, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 119.904,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.3 Договору субпідряду № 17-06/08 від 17.06.2008 у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Позивач одночасно з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості, просить суд також стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 7.805,24 грн. та інфляційні втрати в розмірі 21.103,20 грн.

Вимоги позивача про нарахування 3% річних в розмірі заявленої суми визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню згідно з розрахунками, що були надані позивачем та містяться в матеріалах справи, які суд вважає правильними.

Водночас перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в розмірі 21.103,20 грн. суд вважає його помилковим, відтак в цій частині задовольняє позов частково, стягнувши з відповідача інфляційні втрати в розмірі 17.266,25 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність та обґрунтованість заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того суд визнає, що при звернення з даним позов до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3.058, 28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26 від 17.02.2012, в той час як в даному випадку, враховуючи заявлені вимоги, розмір судового збору складає 2.976,26 грн. Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається. При цьому судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, що в даному випадку склала 82,02 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестбуд" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського,115-а, а/с 227, код ЄДРПОУ 30563666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно - виробничого підприємства "Відеотехсервіс" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, проспект Незалежності 21-А а/с 170, код ЄДРПОУ 30239292) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, основну заборгованість у розмірі 119.904 (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 80 коп., інфляційні втрати у розмірі -17.266 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 25 коп., три відсотка річних у розмірі -7.805 (сім тисяч вісімсот п'ять) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.899 (дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 47 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю інженерно - виробничого підприємства "Відеотехсервіс" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, проспект Незалежності 21-А а/с 170, код ЄДРПОУ 30239292) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 82 (вісімдесят дві) грн. 02 коп., що перерахований платіжним дорученням № 26 від 17.01.2012 (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ониськів О.М.

Рішення підписано 23.04.2012