cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 7/773 19.04.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Сантехнік - 2 "
про стягнення 227 553,71 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 13.02.2012;
від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність б/н від 27.03.2012; ОСОБА_3 -довіреність б/н від 20.03.2012;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (правонаступник якої Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго") звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Сантехнік - 2 " про стягнення 227 553,71 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив вимоги Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620356 від 01.08.2001 і несвоєчасно сплачує за надані послуги і в зв'язку з цим в відповідача перед позивачем за період з 01.11.2006 по 01.11.2009 виникла заборгованість в розмірі 151 214,89 грн.
З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 151 214,89 грн. -основного боргу, 16 631,08 грн. -пені, 9 067,90 грн. -3 % річних, 50 639,84 грн. -інфляційних втрат, 2 275,54 грн. -державного мита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 07.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 25.01.2010 року.
В судовому засіданні 25.01.2010 судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.
Зазначена постанова залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року по справі № 22-а 14381/08.
Ухвалою від 25.01.2010 зупинено провадження у справі № 7/773 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131.
Ухвалою від 05.03.2012 поновлено провадження у справі у справі № 7/773 та призначено її розгляд на 29.03.2012.
В судовому засіданні 29.03.2012 оголошено перерву до 19.04.2012.
Через канцелярію суду 19.04.2012 представник відповідача подав клопотання про зменшення зменшення пені та розстрочення виконання рішення, відповідно до якого просить суд припинити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 151 214,89 у зв'язку з його сплатою, відмовити у стягненні 3 912,88 грн. -інфляційних втрат та 12 982,18 грн. -пені, зменшити розмір пені, розстрочити виконання рішення рівними платежами на 3 місяці.
В судовому засіданні 19.04.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача, зазначав про сплату суми основного боргу у повному обсязі.
Представник позивача підтвердив сплату суми основного боргу відповідачем.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.08.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства "Київенерго" далі за текстом -«Енергопостачальна організація», позивач) та Житлово-будівельним кооперативу "Сантехнік - 2 " (далі за текстом - «Абонент», відповідач) було укладено Договір № 620356 (далі за текстом - Договір) на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Предметом Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2. Договору Енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору.
Згідно з п. 2.3.1. Абонент зобов'язується додержуватися кількість спожитої теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені в додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Як слідує з п. 5.1. Договору облік споживання «Абонентом»теплової енергії проводиться розрахунковим способом (по приладам обліку).
В Додатку № 1 від 01.08.2001 сторони визначили обсяги постачання теплової енергії «Абоненту»в період з 01.08.2001 по 31.12.2001, згідно якого на опалення -0,408 Гкал/год, на гаряче водопостачання (ГВП) 1,167 Гкал/год.
Сторони дійшли згоди і підписали Додаток № 2 до Договору № 620356 від 01.08.2001 «Тарифи на теплову енергію», згідно якого встановлювалися наступні тарифи на теплову енергію за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ: для опалення - 44,60 грн., для гарячого водопостачання 44,60 грн.
В Додатку № 4 до Договору № 620356 від 01.08.2001 сторони визначили порядок розрахунків за теплову енергію, згідно якого «Абонент»щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділенні теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду, та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з врахуванням останнього сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач в період з 01.11.2006 по 01.11.2009 не сплачував платежі за поставлену теплову енергію і в останнього виникла заборгованість в розмірі 151 214,89 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно розрахунку позивача за період з 01.11.2006 по 01.11.2009 заборгованість відповідача за поставлене теплову енергію становить 151 214,89 грн.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, постачав теплову енергію у гарячій воді за відповідну плату згідно умов Договору.
19.04.2012 відповідач подав клопотання про припинення провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 151 214,89 грн. згідно якого відповідачем було сплачено розмір основного боргу в жовтні 2010 року, на підтвердження чого суду було надано Акт звіряння розрахунків за теплову енергію між ПАТ «Київенерго»та ЖБК «Сантехнік-2»станом на 01.03.2012 (копія Акту в матеріалах справи).
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, суд дійшов висновку що основний борг було сплачено відповідачем в жовтні 2010 року, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 151 214,89 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.
Відповідач припустився прострочення платежів у зв'язку з чим позивачем, керуючись п. 3.5. Додатку № 4 до Договору № 620356 від 01.08.2001, було нараховано 16 631,08 грн. пені.
Відповідно до п. 3.5. Додатку № 4 до Договору № 620356 від 01.08.2001 у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього Додатку), «Енергопостачальна організація»нараховує «Абоненту»пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу на день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 16 631,08 грн. підлягає частковому задоволенню в за уточненим розрахунком суду, який здійснено за вимогами чинного законодавства, в розмірі 3 648,90 грн.
В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за постачання теплової енергії у гарячій воді позивачем було нараховано 3% річних в розмірі 9 067,90 грн., та 50 639,84 грн. -інфляційних втрат.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 9 067,90 грн., є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню, а позовні вимоги позивача про стягнення 50 639,84 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 46 726,96 грн., згідно з уточненим розрахунком суду здійсненого відповідно до чинного законодавства.
Також позивачем було подано клопотання про розстрочку виконання рішення на 3 місяці починаючи з 01.05.2012.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
В обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення суду, відповідач посилається на те, що: Житлово-будівельний кооператив «Сантехнік-2»за своєю організаційно-правовою формою є житлово-будівельним кооперативом, основним видом діяльності якого є експлуатація житлового фонду. У відповідності до ст. 2 Закону України «Про кооперацію»обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. ЖБК «Сантехнік-2»надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку, а єдиним джерелом надходжень для погашення вартості отриманої теплової енергії та інших послуг є лише кошти мешканців будинків, що обслуговуються відповідачем.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, відстрочка або розстрочка виконання судових рішень можлива лише при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до п. 2 роз'яснень Вищого Арбітражного Суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України" від 12.09.1996 р. № 02-5/333 (зі змінами і доповненнями), вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання (постанова Вищого господарського суду України від 21.11.2006 р. у справі № 10/294 ).
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги ст. 121 ГПК України, господарський суд приходить до висновку, що відповідачем доведено наявність виняткових обставин , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому подане клопотання Житлово-будівельний кооператив «Сантехнік-2»заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва на 3 місяці починаючи з 01.05.2012 підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, 121, ГПК України, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 151 214 (сто п'ятдесят одна тисяча двісті чотирнадцять) грн. 89 коп.
3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Сантехнік-2»(02192, м. Київ, вул. Малишка, буд. 11, код ЄДРПОУ 23698718) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 3 648 (три тисячі шістсот сорок вісім) грн. 90 коп. -пені, 9 067 (дев'ять тисяч шістдесят сім) грн. 90 коп. -3 % річних, 46 726 (сорок шість тисяч сімсот двадцять шість) грн. 96 коп. -інфляційних втрат, 594 (п'ятсот дев'яносто чотири) 41 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розстрочити виконання рішення строком на три місяці починаючи з 01.05.2012, визначивши сплату боргу рівними частками щомісячно в наступному порядку:
01.05.2012 -1 216 (одну тисячу двісті шістнадцять) грн. 30 коп. -пені, 3 022 (три тисячі двадцять дві) грн. 64 коп. -3% річних, 15 576 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 66 коп. -інфляційних втрат, 594 (п'ятсот дев'яносто чотири) 41 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
01.06.2012 -1 216 (одну тисячу двісті шістнадцять) грн. 30 коп. -пені, 3 022 (три тисячі двадцять дві) грн. 63 коп. -3% річних, 15 576 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 65 коп. -інфляційних втрат.
01.07.2012 - 1 216 (одну тисячу двісті шістнадцять) грн. 30 коп. -пені, 3 022 (три тисячі двадцять дві) грн. 63 коп. -3% річних, 15 576 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 65 коп. -інфляційних втрат.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М.Якименко
Дата підписання рішення: 25.04.2012 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2012 |
Оприлюднено | 03.05.2012 |
Номер документу | 23705211 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Якименко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні