Рішення

від 23.04.2012 по справі 5011-53/3439-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/3439-2012 23.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дижон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латін-А"

про повернення 25000,00 грн. попередньої оплати, стягнення 53865,50 грн. збитків та розірвання договору

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 0103 від 01.03.12, ОСОБА_3 -представник за довіреністю № 0103 від 01.03.12

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про розірвання Договору № 11-01/11П від 11.07.2011 укладеного між ТОВ «Дижон»та ТОВ «Латін-А», зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Латін-А" повернути передоплату в розмірі 25000,00 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Латін-А" збитків в розмірі 53865,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору № 11-01/11П від 11.07.2011, у зв'язку з чим у позивача виникла необхідністю укласти Договір № 296/11 від 22.11.2011 з ТОВ «ПКФ Салд»та сплатити за виконання Договору № 296/11 від 22.11.2011 кошти, що призвело до настання збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/3439-5011, розгляд справи призначено на 23.04.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 23.04.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов в яких зазначив, що відповідач виконав свої зобов'язання за договором належним чином та в повному обсязі; від позивача по справі не надходило жодної заяви, скарги, претензії щодо невиконання або неналежного виконання робіт, або вмотивованої відмови від прийняття робіт; договір з ТОВ «ПКФ Салд»укладений позивачем на виконання зовсім інших робіт.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.04.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

11.07.2011 року між відповідачем (підрядник) та позивачем (замовник) укладений Договір № 11-07/11П (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника роботи у відповідності до умов цього Договору, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Під роботами в п. 1.1. Договору та далі за текстом сторони розуміють роботи з проектування систем автоматичної пожежної сигналізації, систем сповіщення про пожежу, систем водяного пожежогасіння та системи димовидалення в 4-х зірковому готелі замовника загальною площею 12 400 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19 (п. 1.2. Договору).

Вартість робіт по цьому Договору є договірною та становить 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 8333,34 грн. (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору замовник протягом п'яти робочих днів з дня підписання цього договору сплачує підряднику в якості авансу 50% вартості цього Договору, що становить 25000,00 грн., в тому числі і ПДВ 20%, що становить 4166,67 грн.

Решту 50% вартості цього Договору, що становить 25000,00 грн., в тому числі й ПДВ 20%, що становить 4166,67 грн., замовник сплачує підряднику протягом п'яти робочих днів після підписання акту приймання/передачі виконаних робіт та узгодження проекту згідно п. 4.1.3. цього Договору (п. 3.2. Договору).

Підрядник зобов'язаний узгодити проект та надати експертний висновок встановленого зразка згідно чинного законодавства України (п. 4.1.3. Договору).

На виконання умов Договору позивач перерахував на користь відповідача аванс в розмірі 25000,00 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжного доручення № 32 від 11.08.2011р. та банківської виписки з особового рахунку позивача.

Позивач у позовній заяві просить повернути йому суму попередньої оплати з посиланням на ст. 852 ЦК України у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору.

Заперечуючи проти позову відповідач вказав, що виконав свої зобов'язання за договором належним чином та в повному обсязі, що підтверджується узгодженням виготовленого проекту шляхом отримання експертних висновків № 168 на влаштування систем водяного спринклерного пожежогасіння, № 169 на влаштування систем проти димного захисту та № 174 про влаштування систем пожежної сигналізації та мовного оповіщування про пожежу від 22.09.2011 від Головного управління Держтехногенбезпеки у м. Києві та надання вказаних документів відповідачу, що підтверджується описом вкладення в цінний лист, а також повідомленням позивача листом № 9 від 27.10.2011 про виконані роботи згідно п. 4.2.3. Договору, який позивач отримав 07.11.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, відповідач зазначив, що з метою захисту своїх порушених прав та інтересів щодо несплати позивачем 25000,00 грн. боргу за виконані роботи відповідач звертався із відповідним позовом до Господарського суду м. Києва. Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2012 у справі № 5011-53/1625-2012 позов ТОВ «Латін-А»до ТОВ «Дижон»задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Дижон»на користь ТОВ «Латін-А» 25000,00 грн. боргу.

Судом встановлено, що належне виконання робіт за договором відповідачем підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт та висновками Головного управління Держтехногенбезпеки у м. Києві.

Як вбачається з висновку Головного управління Держтехногенбезпеки у м. Києві № 169 від 22.09.201, розглянувши проект на влаштування системи протидимного захисту (стадія: РП, шифр: 08-10/08/2011-ДВ, ГІП-ОСОБА_5) розробленого ТОВ «Латін -А»(серія АГ № 595173, дата видачі 20.05.2011) вважає за можливе застосування зазначеного проекту на об'єкті: Готельний комплекс міського на 163 номера за адресою: вул. Братська, 17-19 в Подільському районі м. Києва.

Як вбачається з висновку Головного управління Держтехногенбезпеки у м. Києві № 174 від 22.09.2011, розглянувши проект на влаштування систем пожежної сигналізації та мовного оповіщування про пожежу (стадія: РП, шифр: 08-10/08/2011-ПС, ОСОБА_4 В.) розробленого ТОВ «Латін -А»(серія АГ № 595173, дата видачі 20.05.2011) вважає за можливе застосування зазначеного проекту на об'єкті: Готельний комплекс міського на 163 номера за адресою: вул. Братська, 17-19 в Подільському районі м. Києва.

Як вбачається з висновку Головного управління Держтехногенбезпеки у м. Києві № 168 від 22.09.2011, розглянувши проект на влаштування системи водяного спринклерного пожежогасіння (стадія: РП, шифр: 03-12/08/2011-АУПГ, ОСОБА_4 В.) розробленого ТОВ «Латін -А»(серія АГ № 595173, дата видачі 20.05.2011) вважає за можливе застосування зазначеного проекту на об'єкті: Готельний комплекс міського на 163 номера за адресою: вул. Братська, 17-19 в Подільському районі м. Києва.

Досліджуючи поданий відповідачем Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 19.09.2011 на суму в розмірі 50000,00 грн. судом встановлено, що вказаний Акт не містить підпису та відтиску печатки з боку позивача.

Матеріали справи свідчать, що 27.10.2011 відповідач звернувся до позивача з листом № 9 про підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 19.09.2011 на суму в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією фіскального чеку № 8650 від 01.11.2011 та повідомлення про вручення поштового відправлення. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач отримав надіслану відповідачем кореспонденцію 07.11.2011.

Позивач не підписав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 19.09.2011, вказані в акті роботи повністю не оплатив, зауважень щодо якості та обсягів робіт вказаних в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 19.09.2011 не надав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач повторно звертався до позивача з претензією № 1901 від 10.01.2012 про погашення заборгованості та повторно направив акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 19.09.2011, а також направив висновки. На доказ направлення претензії № 1901 відповідач надав суду належним чином завірену копію опису вкладення в цінний лист від 19.01.2012 та фіскального чеку № 7033 від 19.01.2012.

Проте позивач відповіді на претензію не надав, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 19.09.2011 не підписав, виконані відповідачем роботи в повному обсязі не оплатив.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Разом з тим, позивачем не надано доказів виявлення недоліків та дефектів у виконаних позивачем роботах та доказів пред'явлення претензій до відповідача щодо їх усунення.

Отже, незважаючи на те, що акт приймання-передачі не підписаний позивачем, з його боку заперечень щодо обсягів та якості виконання робіт не зроблено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач в односторонньому порядку безпідставно ухиляється від оплати підрядних робіт, чим порушує умови договору та норми чинного законодавства.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГУ України та ст. 525 ЦК України встановили загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено факт невиконання відповідачем умов Договору № 11-07/11П, натомість судом встановлено, що відповідач виконав покладені на нього зобов'язання визначені Договором № 11-07/11П в повному обсязі.

Тому позовні вимоги про повернення перерахованих коштів в розмірі 25000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Також позивач заявив про розірвання Договору № 11-07/11П від 11.07.2011 укладеного між ТОВ «Дижон»та ТОВ «Латін-А»у зв'язку з порушенням істотних умов договору відповідачем по справі.

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини другої ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, законодавець ставить основною умовою розірвання договору в судовому порядку істотне порушення стороною умов договору. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - „значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Обґрунтування істотності (значної міри) порушення умов договору відповідачем і підлягає дослідженню і оцінці в межах цієї справи.

Законодавством встановлено, що право розірвати договір в судовому порядку існує у сторони договору у разі істотного порушення іншою стороною договору його вимог. Крім того, основною умовою для розірвання договору через істотне його порушення є завдання цим порушенням шкоди, при якій друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 852 ЦК України містить опис прав замовника в разі порушення підрядником договору підряду. Так, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно зі статями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем не надано жодних документальних доказів, що підтверджували допущення відповідачем істотних недоліків чи істотних відступів від умов договору.

Таким чином, належних доказів істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, які могли б служити підставою розірвання договору суду не надано.

Натомість відповідач надав суду достатньо доказів на підтвердження належного виконання взятих на себе зобов'язань по Договору № 11-07/11П від 11.07.2011.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 53865,50 грн. слід зазначити наступне.

Позивач обґрунтував понесені збитки необхідністю укладення Договору № 296/11 від 22.11.2011 про виконання робіт по розробленню робочої документації (стадія «Р») систем автоматичної пожежної сигналізації, сповіщення про пожежу, автоматичного водяного та газового пожежогасіння, диспетчеризації протипожежних систем на об'єкті: «Готель по вул. Братській, 17-19 в Подільському районі м. Києва»та надав докази оплати по вказаному договору.

Поняття збитків розкривається у Цивільному кодексі України у статті 22, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22). При цьому частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Приписами ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням.

Згідно з приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (постанова Вищого господарського суду України від 25.01.2007 р. у справі № 6/213-06-5667).

Така ж позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.11.2007 р. у справі №16/217, а також у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.04.2006 р. у справі № 43/543.

Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем не доведено наявність усіх елементів цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема, не доведено наявність збитків як таких, що спричинені неналежним виконанням зобов'язання відповідачем, тому позовні вимоги останнього про стягнення з відповідача збитків сумі 53865,50 грн. не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 26.04.2012