Рішення

від 18.04.2012 по справі 5011-14/3589-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/3589-2012 18.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колпито"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Таун"

про стягнення 57 646,41 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колпито" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Таун" про стягнення 57 646,41 грн., з яких 30 150,36 грн. основного боргу, 5 139,94 грн. інфляційних втрат, 2 356,11 грн. 3 % річних та 20 000,00 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.04.12 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.04.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колпито" (надалі -позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Сан Таун" (надалі -відповідач) товар за видатковими накладними № РН-0000045 від 13.08.09 р., № РН-00071.1 від 07.10.09 р., № РН-0000082 від 19.10.09 р., № РН-0000084 від 02.11.09 р. та № РН-0000085 від 06.11.09 р. товар на загальну суму 30 150,36 грн.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем поставлений товар оплачено не було, у зв'язку з чим позивач 22.02.11 р. звернувся до відповідача з листом вих. № 4, у якому просив здійснити розрахунок за отриманий товар у строк до 05.03.11 р.

Із повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається отримання відповідачем вказаного листа 10.03.11 р., проте відповіді на лист надано не було, суму заборгованості не сплачено.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача не змінилась та становить 30 150,36 грн.

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача 5 139,94 грн. інфляційних втрат та 2 356,11 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 01.09.09 р. по 29.02.12 р.

Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З приписів вищевказаних правових норм вбачається, що за невизначеності строку виконання зобов'язання, воно повинне бути виконано протягом 7 днів з моменту пред'явлення вимоги. В даному випадку -протягом 7 днів від моменту отримання відповідачем вимоги про сплату боргу, тобто з 18.03.11 р. боржник вважається таким, що прострочив виконання, і починається нарахування інфляційних втрат у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

за таких обставин, судом було здійснено наступні розрахунки:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 18.03.2011 - 29.02.2012 30 150,36 1,016 482,41 Таким чином, сума інфляційного збільшення 482,41 грн.

Розрахунок 3 % річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 30 150,36 18.03.2011 - 29.02.2012 349 3 % 864,86 Таким чином, загальна сума 3 % річних складає 864,86 грн.

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягають сума інфляційного збільшення боргу в розмірі 482,41 грн. та сума 3 % річних у розмірі 864,86 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 20 000,00 грн. моральної шкоди.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналогічна правова позиція з даного питання викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Враховуючи те, що позивачем у встановленому законом порядку не доведено заподіяння відповідачем моральної шкоди, суд відмовляє у задоволенні вимоги про її стягнення.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 30 150,36 грн. заборгованості, 482,41 грн. інфляційних втрат та 864,86 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Таун" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1; код ЄДРПОУ 30472328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колпито" (02217, м. Київ, просп. Маяковського, 20-Г, к. 11; код ЄДРПОУ 34635388) 31 150 (тридцять одну тисячу сто п'ятдесят) грн. 36 коп. заборгованості, 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 86 коп. 3 % річних, 879 (вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 42 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.04.12 р.

Суддя С.М. Мельник