Постанова

від 17.07.2012 по справі 5011-14/3589-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2012 № 5011-14/3589-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Суліма В.В.

Рєпіної Л.О.

секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.07.2012 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Таун» на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року

у справі № 5011-14/3589-2012 (Мельник С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колпито»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Таун»

про стягнення 57 646,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колпито» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Таун» про стягнення 57 646,41 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.04.2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Таун"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колпито"30 150 грн. 36 коп. заборгованості, 482 41 коп. інфляційних втрат, 864 грн. 86 коп. 3 % річних, 879 грн. 42 коп. судового збору. В іншій частині в позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та без дослідження усіх істотних обставин справи, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Таун» прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 17.07.2012 року.

У судове засідання представники сторін не з'явились, причини не явки суд не повідомили. Від представників позивача та відповідача не яких пояснень не надійшло. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що висновки суду викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, а також оскаржуване рішення прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

В силу частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом. А також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колпито" (надалі -позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Сан Таун" (надалі -відповідач) товар за видатковими накладними № РН-0000045 від 13.08.09 р., № РН-00071.1 від 07.10.09 р., № РН-0000082 від 19.10.09 р., № РН-0000084 від 02.11.09 р. та № РН-0000085 від 06.11.09 р. товар на загальну суму 30 150,36 грн. Частина 1 статті 265 ГК України дає легальне визначення договору поставки. Так, договором поставки визнається господарський договір, за яким одна сторона, яка поіменована законодавцем як постачальник, зобов'язується у визначені строки (строк) передати чи поставити товари (товар) іншій стороні - покупцеві, а останній зобов'язується прийняти товар (товари) та оплатити його.

Відповідно до положень статті 267 ГК України у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем. Договором може бути передбачений порядок поставки недоодержаної покупцем у встановлений строк кількості товарів.

За домовленістю сторін відповідач мав провести розрахунок протягом п'яти днів з дати отримання товару, але належного розрахунку не провів, відповідно до наданих накладних заборгованість відповідача на момент розгляду справи становить 30 150,36 грн.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог.

Також , як вбачається із матеріалів справи позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 20 000,00 грн. моральної шкоди.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку що позивачем у встановленому законом порядку не доведено заподіяння відповідачем моральної шкоди, суд також як Господарський суд міста Києва відмовляє у задоволенні вимоги про її стягнення.

З доводів апеляційної скарги вбачається що відповідач не погоджується з зазначеною в резулятивній частині рішення сумою до стягнення, а саме замість фактичного боргу наявність якого встановлена судом першої інстанції за наявними в матеріалах справи доказами у розмірі 30 150,36 грн. в резулятивній частині вирішено стягнути 31 150,36 грн.

Колегією суддів наведені доводи не приймаються з огляду на те, що в матеріалах справи наявна Ухвала господарського суду першої інстанції від 04.05.12 року винесеною на підставі ч.1 ст.89 ГПК України про виправлення допущеної описки в рішенні господарського суду міста Києва від 18.04.12 року.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням Ухвали господарського суду міста Києва від 04.05.12 року стягненню з відповідача підлягає заборгованість у розмірі 30 150,36 грн.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Таун» на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року у справі № 5011-14/3589-2012 - відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року у справі № 5011-14/3589-2012 - залишити без змін.

3. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва

4. Матеріали справи № 5011-14/3589-2012повернути до господарського суду міста Києва.

5. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Сулім В.В.

Рєпіна Л.О.