15/400-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.11.08 Справа № 15/400-08.
за позовом Приватного підприємства “Спецторг-Ф”, м. Суми
до відповідача Фізичної особи-підприємця Іваницької Валентини Вікторівни, с. Нижня Сироватка, Сумський р-н, Сумська обл.
про стягнення 5515 грн. 16 коп.
СУДДЯ Резниченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: Фесенко М.І., довіреність б/н від 15.11.2008р.
Від відповідача: не з‘явився
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 5515 грн. 16 коп. заборгованості відповідно до договору поставки № 4 від 22.12.2007р., в т.ч. 5016 грн. 68 коп. основного боргу, 54 грн. 58 коп. - 3% річних, 443 грн. 90 коп. – пені.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в дане судове засідання не з‘явився.
Ухвала про порушення провадження у справі № 15/400-08 від 21.10.2008р., що направлялась судом на адресу яка зазначена позивачем в позовній заяві, була повернута поштою з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”.
В дане судове засідання позивачем було подано клопотання. про залучення до матеріалів справи довідки державного реєстратора №749339, серії АВ, відповідно до якої станом на 17.11.2008р. відповідач знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Нижня Сироватка, вул. Шевченка, 21, тобто за тією адресою, що була зазначена позивачем у позовній заяві та за якою відповідачу направлялися всі процесуальні документи по справі.
Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.
Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 22.12.2007р. був укладений договір поставки №4, за умовами п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язався в порядку та на умовах, визначених цим договором повставляти (передавати у власність) покупцю (відповідачу) товар, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити товар.
У зв‘язку з неможливістю на перед визначити кількість, ціну, асортимент товару, сторони домовились про те, що вказані умови цього договору визначатимуться за узгодженням сторін безпосередньо перед замовленням товару, що є в наявності у постачальника, відображатимуться у видатковій накладній (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за кожну партію товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 днів з моменту отримання товару покупцем.
По видатковим накладним у травні-червні 2008 року позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 5016 грн. 68 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок не провів.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, на яких міститься підпис відповідача (копії вказаних накладних долучені до матеріалів справи).
Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 5016 грн. 68 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Відповідачем в дане судове засідання не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.
Також, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 443 грн. 90 коп. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.1 договору поставки, за яким при порушенні строку оплати за отриманий товар, передбаченого п.4.1 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день затримки оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суму.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 443 грн. 90 коп., передбачені умовами договору поставки № 4 від 22.12.2007р, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 54 грн. 58 коп. – 3% річних.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 54 грн. 58 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іваницької Валентини Вікторівни (Сумська область, Сумський район, с. Нижня Сироватка, вул. Шевченка, 21, код 2063623644) на користь Приватного підприємства “Спецторг-Ф” (м. Суми, вул. Черепіна, 82-А, кв. 22, код 35540343) 5016 грн. 68 коп. основного боргу, 54 грн. 58 коп. - 3% річних, 443 грн. 90 коп. пені, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.Резниченко
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 19.11.08р.
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2370634 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Резниченко О.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні