Ухвала

від 17.04.2012 по справі 2а-2287/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р. Справа № 32972/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Колективного підприємства "Грант" на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року у справі за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Колективного підприємства "Грант" про стягнення заборгованості по сплаті штрафних та фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

21.06.2010 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся в суд з адміністративним позовом до Колективного підприємства "Грант" про стягнення адміністративно- господарських санкцій та пені в сумі 12114,20 грн.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що згідно ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875 від 21.03.1991 року підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року позов задоволено з тих підстав, що відповідачем самостійно не здійснено працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць та, у зв'язку з цим, самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції у розмірі та в строки передбачені ст. 20 вказаного Закону України.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - КП «Грант», яке просить скасувати дану постанову та винести нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що підприємство створило робоче місце для інваліда, але інваліди не звертались на підприємство з приводу працевлаштування.

Окрім цього, апелянт зазначає, що повідомив Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вільного робочого місця для працевлаштування інваліда.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону України за № 875-ХІІ від 21.03.1991 року КП «Грант» 03.02.2010 року подало звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою № 10-ПІ відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, порядок подачі якого встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідачем відповідно до нормативу не працевлаштовано інвалідів в кількості 1 особи.

Внаслідок не виконання відповідачем нормативу щодо кількості працевлаштування інвалідів у 2009 році у кількості визначеним законодавством, Івано - Франківським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів було нараховано адміністративно-господарські санкції та пені в сумі 12114,20 грн. (із них сума адміністративно-господарських санкцій за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів у 2009 році становить 11900 грн., що є середньорічною заробітною платою штатного працівника).

Частина 2 ст. 19 Закону України за № 875-ХІІ від 21.03.1991 року визначає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону України за № 875-ХІІ від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Частинами 1 та 3 ст. 18 Закону України за № 875-ХІІ від 21.03.1991 року встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, а також підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості звітність щодо зайнятості та працевлаштуванню інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. Учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Так відповідно до ч.4 ст. 20 Закону України № 875 від 21.03.1991 року адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідачем самостійно не здійснено працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць та у зв'язку з цим, самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції у розмірі та в строки передбачені ст. 20 Закону України № 875 від 21.03.1991 року.

Тому колегія суддів не може погодитись з твердженням апелянта, що Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зобов»язане було працевлаштувати інваліда на створене робоче місце відповідача.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, дана належна оцінка дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В зв'язку з цим необхідно вказати, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Грант" - залишити без задоволення.

Постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року у справі №2а- 2287/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 19.04.2012р.