Рішення

від 19.04.2012 по справі 5/203/2011(11/43/2011)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.12 Справа № 5/203/2011(11/43/2011)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика", м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 25000 грн. 00 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, адвокат, довіреність № б/н від 06.01.2011;

від відповідача - ОСОБА_3, адвокат, довіреність № 12706 від 13.12.2010.

Суть спору : позивачем заявлені вимоги про:

- стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 37500,00 грн.,

- накладення на відповідача штраф у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача, та направити відповідну суму до Державного бюджету України,

- зобов'язання відповідача опублікувати за власний рахунок в газеті "Луганська правда" повний текст рішення по даній справі,

- зобов'язання відповідача припинити порушення авторських прав позивача, шляхом вилучення з репертуару музичного автомату зазначених у позові музичних творів.

Представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог від 27.01.2012, в якій зазначив, що зменшує позовні вимоги про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав до 25000,00 грн., а також відмовляється від вимог про зобов'язання відповідача опублікувати за власний рахунок в газеті "Луганська правда" повний текст рішення по даній справі; та зобов'язання відповідача припинити порушення авторських прав позивача, шляхом вилучення з репертуару музичного автомату зазначених у позові музичних творів.

Зменшення розміру позовних вимог було прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні 02.04.2012 представником позивача було надано суду заяву про відмову від частини позовних вимог від 21.03.2012, в якій він відмовляється від вимоги про накладення на відповідача штрафу в розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача, та направити відповідну суму до Державного бюджету України.

При первісному розгляді спору рішенням господарського суду Луганської області від 17.06.2011 у справі № 11/43/2011 позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 25000 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 306 грн. 67 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у розмірі 157 грн. 33 коп., 3333 грн. 33 коп. витрат з оплати послуг адвоката; зобов'язано фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 опублікувати у засобі масової інформації повний текст рішення у даній справі; в решті позовних вимог відмовлено; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 2666 грн. 67 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2011 по справі №11/43/2011 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2011 у справі № 11/43/2011 скасовано частково, відмовлено в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 25000 грн. 00 коп. та зобов'язання відповідача опублікувати у засобі масової інформації повний текст рішення від 17.06.2011 у справі № 11/43/2011, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін, а також стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 167 грн. 50 коп. та витрат з оплати послуг адвоката у сумі 2500 грн. 00 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011 у справі №11/43/2011 вищенаведені судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Вищий господарський суд вказав, що судом першої інстанції вимоги чинного законодавства, зокрема, ст.ст.440, 443, 445 Цивільного кодексу України, ст.1, ч. 1 ст. 15 Закону України від 23.12.1993 № 3792-ХІІ "Про авторське право і суміжні права", були враховані, що він дав належну оцінку поданим у справі доказам, дійшов правильного висновку про наявність підстав вважати порушеними належні позивачу майнові авторські права відносно творів: пісня "ІНФОРМАЦІЯ_1" (музика та текст: ОСОБА_26, виконавець: ОСОБА_26); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_2" (музика: ОСОБА_4, текст ОСОБА_5, виконавець ОСОБА_17); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автори музики ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_7, виконавець гурт "ІНФОРМАЦІЯ_4"); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_5" (музика та текст ОСОБА_26, виконавець: ОСОБА_26).

Вищий господарський суд також зазначив, що посилання апеляційного суду на те, що в даному випадку згадані акти про правопорушення не можуть бути взяті до уваги, оскільки відсутні дані про те, що перевірка дотримання майнових авторських прав позивача проводилась в рамках державного контролю, не можна визнати обґрунтованими. Апеляційний суд не взяв до уваги, що чинне законодавство не обмежує право позивача обирати спосіб відповідного контролю за дотриманням належних йому прав стосовно об'єктів інтелектуальної власності і не взяв до відома, що відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Апеляційний суд також дійшов неправильного висновку щодо відсутності в матеріалах справи даних про наявність вини у вчиненні зазначеного правопорушення саме з боку відповідача. У цьому ж зв'язку апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги усю сукупність поданих у справі доказів, зокрема, наявну в матеріалах справи постанову Артемівського районного суду міста Луганську від 19.10.2009 про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності у зв'язку із наведеними обставинами, яка була обґрунтовано врахована судом першої інстанції та із змісту якої вбачалось, що 12.05.2009 та 16.05.2009 згадане правопорушення було вчинено саме ОСОБА_1

Таким чином рішення суду першої інстанції щодо його наведеної частини фактичним обставинам справи не суперечить.

Водночас, суд касаційної інстанції зазначив, що суд безпідставно дійшов висновку про відмову позивачу у захисті прав стосовно твору "ІНФОРМАЦІЯ_6" (автор музики та тексту ОСОБА_9, виконавець ОСОБА_28). У зв'язку з тим, що громадянин ОСОБА_9 станом на 01.12.2006 не мав права укладати договір про передачу виключних майнових авторських прав з товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Моноліт", оскільки 01.07.2004 громадянин ОСОБА_9 як правоволоділець уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Продюсерский центр ОСОБА_4" договір за №03/07, згідно з яким виключні майнові авторські права передав зазначеній особі.

За приписами статей 11, 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор, до майнових прав якого належать виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Зазначені вимоги чинного законодавства не були враховані судом першої інстанції, який також не взяв до відома, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, і, не встановивши за справою відповідних обставин безпідставно відхилив пояснення позивача та подані ним докази щодо придбання ним виключних майнових авторських прав відносно твору "ІНФОРМАЦІЯ_6" (автор музики та тексту ОСОБА_9, виконавець ОСОБА_28).

За таких же правових підстав ВГСУ не погодився з висновком суду першої інстанції, згідно з яким останній відмовив позивачу у захисті майнових авторських прав стосовно пісні "ІНФОРМАЦІЯ_8" (музика ОСОБА_11, слова ОСОБА_12, виконавець "ІНФОРМАЦІЯ_7") через те, що за обставинами справи права співавтора щодо твору ОСОБА_12 товариству з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Моноліт" не передавались.

Водночас, приймаючи рішення про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача здійснити публікацію у засобі масової інформації тексту судового рішення у даній справі, місцевий суд не визначив, у якому саме засобі масової інформації відповідач має це зробити. Через що прийняте ним рішення у його наведеній частині не є конкретним, а отже є таким, що не відповідає ст.ст.4-7, 82, 84 ГПК України.

У цьому ж зв'язку висновок суду першої інстанції про те, що позивач не обґрунтував необхідності здійснення такої публікації саме в газеті "Луганська правда", а отже вибір конкретного засобу масової інформації слід залишити за відповідачем, не можна визнати правильним, оскільки він прямо суперечить вимогам статті 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права", із змісту якої вбачається, що вибір способу захисту порушеного права належить саме позивачу як суб'єкту авторського права (суміжних прав).

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

встановив:

19.05.2006 ПП "Студія "МУН" (видавник) та учасники музичного гурту "ІНФОРМАЦІЯ_4", а саме громадяни України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (правоволодільці), уклали договір про передачу авторських та суміжних прав № 314 (том 1, а.с.99 -107), згідно з умовами якого правоволодільці передали свої виключні майнові авторські права на твори, а також на використання запису виконання та фонограми виконання творів, які перелічені в додатку № 1 до договору (том справи 1, а.с. 108-109).

Згідно з вказаним додатком № 1 було передано виключні авторські та суміжні права на 11 музичних творів, в тому числі на пісню "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автори музики ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_7, виконавець гурт "ІНФОРМАЦІЯ_4"). При цьому додатком № 1 передбачено, що всі права за договором від 19.05.2006 передаються видавнику строком на три роки, тобто з 19.05.2006 по 19.05.2009 на території усіх країн світу.

Умовами пункту 2.1 вказаного договору право володільцями видавнику було передано права на зазначені у додатку твори, у тому числі право відтворювати твори на носіях, а також в будь-якій іншій матеріальній формі (у тому числі і їх окремі елементи, у тому числі шляхом запису у цифровому вигляді до пам'яті ЕОМ) (підпункт 6 пункту 1.1 договору).

01.12.2006 між громадянином ОСОБА_11 як Правоволодільцем та ТОВ "Видавництво "Моноліт" як Правонаступником, укладений авторський договір № ИП/06-17/1 про передачу виключних прав (том 1, а.с.66-68), відповідно до пункту 1.1. якого Правоволоділець передав, а Правонаступник набув виключні права на використання творів, зазначених у Додатку до договору, що надає останньому право на свій розсуд здійснювати стосовно творів перелік дій, зазначених у пункті 1.1 договору, і, зокрема, відтворювати твори та їх фрагменти (підпункт 1.1.1 договору) строком на двадцять років. До додатку № 1 до договору (том справи 1, а.с. 69 - 70) включено пісню "ІНФОРМАЦІЯ_8" (музика ОСОБА_11, слова ОСОБА_12, виконавець "ІНФОРМАЦІЯ_7"); при цьому права ОСОБА_12 у розмірі 50% договором не передані.

01.07.2004 громадянин ОСОБА_9 як Правоволоділець уклав з ТОВ "Продюсерський центр ОСОБА_4"(Видавник) видавницький договір № 03/07 про передачу виключних прав (том справи 2, а.с. 68 -71), яким передав Видавнику виключні авторські права, зокрема, на відтворення твору -пісні "ІНФОРМАЦІЯ_6" (автор музики та тексту ОСОБА_9, виконавець ОСОБА_28), строком на двадцять років.

В подальшому 01.12.2006 між громадянином ОСОБА_9 як Правоволодільцем та ТОВ "Видавництво Моноліт" як Правонаступником був укладений авторський договір № ИП/01-16/1 про передачу виключних прав (том справи 1, а.с. 71 -73), зокрема, прав відтворення в цілому або фрагментарному вигляді пісні "ІНФОРМАЦІЯ_6" (автор музики та тексту ОСОБА_9, виконавець ОСОБА_28).

Відповідно до умов пункту 1.2 вказаного договору громадянин ОСОБА_9 передав Правонаступнику права на використання усіх творів , зазначених у договорі, на території усіх країн світу без виключення на строк двадцять років .

01.01.2009 між громадянином ОСОБА_4 як Ліцензіаром (в особі уповноваженої особи ОСОБА_14) та ТОВ "Видавництво Моноліт" як Ліцензіатом укладений ліцензійний договір № ИП/09-35/1 (том 1, а.с. 75 -80), відповідно до умов пункту 1.1. якого Ліцензіаром передано, а Ліцензіатом прийнято виключні права на використання зазначених у договорі творів способами, зазначеними у пункті 1.2 договору, зокрема, шляхом відтворення творів (та/або їх часток /фрагментів) на будь-яких видах носіїв, у тому числі шляхом запису до пам'яті ЕОМ. Сторони дійшли згоди, що права на використання творів зазначеними у договорі способами передаються Ліцензіаром Ліцензіату без зберігання права видачі ліцензій іншим особам (виключна ліцензія).

Договір підписаний представником Ліцензіара ОСОБА_14 на підставі довіреності від 14.05.2008, зареєстрованої у реєстрі за № 8-1060, посвідченої ОСОБА_15 - в.о. нотаріуса м. Москви ОСОБА_16, що не суперечить законодавству Російської Федерації та, як встановлено судом, не позбавляє ОСОБА_14 права підпису вказаного вище договору.

Відповідно до Додатку № 1 до договору № ИП/09-35/1 від 01.01.2009 (том справи 1, а.с. 81 -90) Ліцензіатові передані виключні права на використання таких творів: пісня "ІНФОРМАЦІЯ_1" (музика та текст ОСОБА_26, виконавець ОСОБА_26); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_2" (музика ОСОБА_4, текст ОСОБА_5, виконавець ОСОБА_17); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_5" (музика та текст ОСОБА_26, виконавець ОСОБА_26). При цьому права ОСОБА_5 стосовно пісні "ІНФОРМАЦІЯ_2" не передавалися.

01.12.2006 між громадянкою ОСОБА_5 як Правоволодільцем та ТОВ "Видавництво Моноліт", як Правонаступником, укладений авторський договір № ИП/06-18/01 про передачу виключних прав (том 1, а.с.92-94), відповідно до умов пункту 1.1. якого Правоволоділець передав, а Правонаступник прийняв виключні майнові авторські права на використання творів та набув право на власний розсуд здійснювати або дозволяти здійснювати стосовно творів дії, передбачені договором, у тому числі публічне відтворення творів або їх частин (фрагментів) у будь-якій матеріальній формі, зокрема, на будь-яких носіях будь-яких форматів.

Відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору (том 1, а.с.95-98) до складу творів, виключні права на які передаються, включено пісню "ІНФОРМАЦІЯ_2" (музика ОСОБА_4, текст ОСОБА_5, виконавець ОСОБА_17) (том справи 1, а.с. 95).

01.07.2008 між ПП "Студія "МУН", як Ліцензіаром, та позивачем у даній справі, як Ліцензіатом, укладений ліцензійний договір № 17/08 (том 1, а.с. 13-15), відповідно до умов пункту 2.1 якого Ліцензіар передав Ліцензіату права на використання творів, фонограм та кліпів способами, передбаченими договором, зокрема, передав права на відтворення творів, кліпів без обмеження тиражу на будь-яких матеріальних носіях будь-яких форматів, у тому числі шляхом запису до пам'яті ЕОМ.

Строк дії договору з урахуванням його продовження додатковою угодою № 2 від 25.12.2008 (том 2, а.с.60) та додатковою угодою № 5 від 17.06.2009 (том справи 1, а.с.17) -до 31.12.2009.

До переліку творів, відображеного у додатку до вказаного договору, входить, зокрема, пісня "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автори музики ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_7, виконавець гурт "ІНФОРМАЦІЯ_4").

Ліцензійним договором (виключною ліцензією) № ИК/09-14/2 від 01.01.2009 (том 1, а.с.22 -25) ТОВ "Видавництво Моноліт", як Ліцензіар, надало позивачу, як Ліцензіату, ліцензію на використання творів, фонограм та кліпів, а також право дозволяти або забороняти твори, фонограми або кліпи зазначеними у договорі способами, зокрема, шляхом відтворення об'єктів.

Відповідно до пункту 3.2 договору Ліцензіату, серед іншого, надане право публічного виконання запису творів/фонограм (та/або їх частин/фрагментів) виключно на території України.

До переліку таких об'єктів (творів) згідно додатку № 2 до договору № ИК/09-14/2 від 01.01.2009 (том справи 1, а.с. 29 -39) увійшли такі твори: пісня "ІНФОРМАЦІЯ_1" (музика та текст ОСОБА_26, виконавець ОСОБА_26); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_2" (музика М. ОСОБА_4, текст ОСОБА_5, виконавець ОСОБА_17); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_8" (музика ОСОБА_11, слова ОСОБА_12, виконавець "ІНФОРМАЦІЯ_7"); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_6" (автор музики та тексту ОСОБА_9, виконавець ОСОБА_28); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_5" (музика та текст ОСОБА_26, виконавець ОСОБА_26).

Усіма зазначеними договорами, крім договору від 01.12.2006 № ИП/06-17/1, набувачам виключних та суміжних авторських прав надане право у повному обсязі використовувати виключні авторські права в подальшому на свій розсуд без обмеження їх обсягу, на що у текстах договорів містяться окремі посилання.

Таким чином, позивач у даній справ набув виключних прав на публічне відтворення таких творів (пісень): пісня "ІНФОРМАЦІЯ_1"(музика та текст ОСОБА_26, виконавець ОСОБА_26); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_2"(музика ОСОБА_4, текст ОСОБА_5, виконавець ОСОБА_17); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_3"(автори музики ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_7, виконавець гурт "ІНФОРМАЦІЯ_4"); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_5"(музика та текст ОСОБА_26, виконавець ОСОБА_26).

Станом на 16.05.2010 встановлені строки дії вказаних договорів не закінчилися.

16.05.2009 уповноваженим представником ТОВ "Чесна музика" ОСОБА_18, що діяв на підставі відповідної довіреності позивача, в присутності співробітника підрозділу боротьби з економічною злочинністю Артемівського РВ УМВС України в Луганській області Медведчука Д.С. та державного інспектора Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Штанько В.А. складено акт про фіксацію публічного виконання в приміщенні кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_9" (АДРЕСА_2) за допомогою музичного автомату фонограм та зафіксованих в них виконань музичних творів.

Акт фіксації публічного виконання музичних творів та фонограм від 16.05.2009 підписаний відповідачем особисто, без зауважень та заперечень . Крім того, відповідачка визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 19.10.2009 (том справи 1, а.с. 12). Сутність правопорушення полягала у факті здійснення комерційного використання 16.05.2009 шляхом публічного виконання творів без сплати відповідної авторської винагороди, що підтверджено, серед іншого, наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення письмовими поясненнями відповідачки -ОСОБА_1

Крім того, відповідно до протоколу огляду та виїмки від 16.05.2009 (том 1, а.с.135-136) саме відповідачкою перед виїмкою музичного автомату з нього були вилучені усі наявні в автоматі грошові кошти , сплачені відвідувачами кафе-бару внаслідок використання вказаного музичного автомату.

Вказаний факт відповідачем під час судового розгляду справи не спростований. Протокол огляду та виїмки без зауважень та заперечень підписаний ОСОБА_1 -відповідачем у даній справі, як власником музичного автомату.

За твердженням відповідача у кафе-барі "ІНФОРМАЦІЯ_9" фактично здійснює підприємницьку діяльність не відповідач, а ОСОБА_21

До матеріалів справи відповідачем надано укладений між ТОВ "Татася", як орендодавцем, та ОСОБА_21, як Орендарем, договір оренди площі розміром 40 кв. м для встановлення торгівельного павільйону (том 2, а.с.11). Строк дії договору -з 11.06.2008 по 11.06.2009.

Наданий відповідачем Дозвіл № 7769 (том 2, а.с.15) на розміщення об'єкту стаціонарної торгівлі на ім'я ОСОБА_21 свідчить лише про те, що вказаній особі надано дозвіл на розміщення зазначеного у дозволі об'єкту за адресою АДРЕСА_2, що не виключає можливості розміщення на вказаному ринку відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем суду також надано укладений 04.11.2008 ОСОБА_21 договір з Громадською організацією "Спілка авторів України". Доказів наявності повноважень у вказаної громадської організації щодо контролю за використанням виключних авторських прав на твори, зазначені у позові, відповідач під час судового розгляду справи не надав.

До матеріалів справи відповідачем також надані патент НОМЕР_2, виданий відповідачеві, строком дії з 01.08.2010 по 31.08.2010, в подальшому продовжений, на право торгівлі на ринку ТОВ "Татася" (том 1, а.с.151) та патент серії НОМЕР_3 на право здійснення підприємницької діяльності на території ринку ТОВ "Татася" (том 1, а.с.152).

При цьому вказаними документами відповідачем не спростовано факт належності відповідачеві музичного автомату, шляхом використання якого здійснювалося відтворювання творів, зазначених у позовній заяві.

Надання патентів та дозволів, виданих відповідачеві станом на 16.05.2009, до матеріалів справи залежить від відповідача, оскільки суд відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійного, за своєю ініціативою збору таких доказів, тому у суду відсутні підстави для висновку про те, що станом на 16.05.2009 відповідачем не здійснювалася торгівельна діяльність на території ринку ТОВ "Татася"(м. Луганськ, кв. Южний).

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про наступне.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 440, 441, 443 Цивільного кодексу України використання творів має здійснюватись лише за згодою власників відповідних майнових прав, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 445 Цивільного кодексу України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України або іншим законом.

Використання ж музичних творів без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права , передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом . Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Наявними у матеріалах справи авторськими та ліцензійними договорами доведено факт передачі позивачеві виключних та суміжних авторських прав на використання, зокрема, публічне відтворення таких творів: пісня "ІНФОРМАЦІЯ_1" (музика та текст ОСОБА_26, виконавець ОСОБА_26); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_2" (музика ОСОБА_4, текст ОСОБА_5, виконавець ОСОБА_17); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автори музики ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_7, виконавець гурт "ІНФОРМАЦІЯ_4"); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_5" (музика та текст ОСОБА_26, виконавець ОСОБА_26).

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами факту здійснення відповідачем публічного відтворення творів, зазначених у позові, шляхом комерційного використання музичного автомату.

Вказане підтверджено Актом від 16.05.2009, складеним уповноваженим представником позивача та підписаним відповідачем, протоколом огляду та виїмки від 16.05.2009, також без зауважень та заперечень підписаним ОСОБА_1 -відповідачем у даній справі, в якому викладені відомості про вилучення відповідачем грошових коштів, отриманих за результатами роботи музичного автомату.

Належним доказом у розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України є і постанова Артемівського районного суду м. Луганська від 19.10.2009 про визнання відповідачки винною у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими , не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Виходячи з факту наявності постанови суду про визнання відповідачки винною у скоєнні адміністративного правопорушення вказана обставина є встановленою відповідно до закону.

Під час розгляду судом даної господарської справи обставини, встановлені постановою Артемівського районного суду м. Луганська, відповідачем не спростовані, крім того, підтверджені іншими належними та допустимими доказами, переліченими вище.

Наданими відповідачем доказами не спростовуються фактичні відомості, що містяться в доказах, поданих позивачем, а також у матеріалах, наданих Артемівським районним судом м. Луганська.

Також відповідачем не подано доказів, які свідчили б про неможливість використання спірних музичних творів шляхом їх публічного відтворення за допомогою наявного в кафе-барі "ІНФОРМАЦІЯ_9" на території ринку ТОВ "Татася" музичного автомата.

Відповідно до статті 441 Цивільного кодексу України використанням твору є, зокрема, його розповсюдження. При цьому згідно з наведеним у статті 1 Закону України "Про авторське право та суміжні права" визначенням терміну "розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав" - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 50 Закону України "Про авторське право та суміжні права" використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати винагороди є порушенням авторського права. За порушення авторського права частиною 2 статті 52 вказаного Закону встановлена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді або сплати завданих збитків (матеріальної шкоди), або стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення, або виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Отже, стягнення компенсації є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості обчислення завданих правопорушенням збитків та отриманого порушником доходу.

Право вибору способу захисту свого порушеного права надається суб'єкту авторського права. Позивач заявив до стягнення компенсацію у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожне порушення, з розрахунку мінімальної заробітної плати -625 грн. 00 коп., встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік". При цьому заявлена сума компенсації не обґрунтовується орієнтовним розміром понесених збитків, або розміром неправомірно отриманого відповідачем доходу.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення компенсації за порушення відповідачем авторських прав позивача під час публічного відтворення таких творів: пісня "ІНФОРМАЦІЯ_1" (музика та текст ОСОБА_26, виконавець ОСОБА_26); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_2" (музика ОСОБА_4, текст ОСОБА_5, виконавець ОСОБА_17); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_5" (музика та текст ОСОБА_26, виконавець ОСОБА_26); пісня "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автори музики ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_7, виконавець гурт "ІНФОРМАЦІЯ_4") в сумі 25000,00 грн.

На виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду у даній справі, які в силу ст. 111 12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, зокрема, необхідності вирішення питання щодо набуття позивачем всіх виключних та суміжних прав на пісню "ІНФОРМАЦІЯ_6" (автор музики та тексту ОСОБА_9, виконавець ОСОБА_28) та пісню "ІНФОРМАЦІЯ_8" (музика ОСОБА_11, слова ОСОБА_12, виконавець "ІНФОРМАЦІЯ_7").

Однак, позивач заявами від 27.01.2012 та від 21.03.2012 відмовився від вимог про

- накладення на відповідача штраф у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача, та направити відповідну суму до Державного бюджету України,

- зобов'язання відповідача опублікувати за власний рахунок в газеті "Луганська правда" повний текст рішення по даній справі,

- зобов'язання відповідача припинити порушення авторських прав позивача, шляхом вилучення з репертуару музичного автомату зазначених у позові музичних творів.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У зв'язку з чим господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.

Позивачу було роз'яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині:

-накладення на відповідача штраф у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача, та направлення відповідну суму до Державного бюджету України,

- зобов'язання відповідача опублікувати за власний рахунок в газеті "Луганська правда" повний текст рішення по даній справі,

- зобов'язання відповідача припинити порушення авторських прав позивача, шляхом вилучення з репертуару музичного автомату зазначених у позові музичних творів, слід припинити.

Крім того, позивач в заяві про зменшення позовних вимог зазначив, що на підтвердження отримання виключних авторських прав на зазначені у позові музи чні твори ним були надані до суду копії договорів, які підтверджують послідовний перехід виключних авторських прав від авторів та інших осіб, які мають авторські права, до позивача. В зв'язку з недостатністю доказів про перехід виключних авторських прав на музичні твори «ІНФОРМАЦІЯ_8» (автор музики - ОСОБА_11.; автор тексту - ОСОБА_12) та кa» (автор музики та тексту - ОСОБА_9) позивачем і було прийняте рішення про зменшення позовних вимог в частині стягнення компенсації за порушення виключних та суміжних прав саме за двома вказаними творами.

Отже, позивач виключив вищевказані музичні твори з переліку творів, зазначених в позові, авторські права на які було порушено відповідачем, тому суд вважає, що відсутня необхідність встановлювати вказані Вищим господарським судом факти, зокрема, факт набуття позивачем всіх виключних та суміжних прав на пісню "ІНФОРМАЦІЯ_6" (автор музики та тексту ОСОБА_9, виконавець ОСОБА_28) та пісню "ІНФОРМАЦІЯ_8" (музика ОСОБА_11, слова ОСОБА_12, виконавець "ІНФОРМАЦІЯ_7"), оскільки компенсацію за порушення виключних та суміжних авторських прав за цими творами позивачем до стягнення на час нового розгляду даної справи не заявлено.

Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги слід задовольнити в частині стягнення компенсації за порушення відповідачем авторських прав позивача в сумі 25000,00 грн., в решті вимог -провадження припинити, з віднесенням судових витрат на сторін, пропорційно задоволених позовних вимог, згідно статті 49 ГПК України.

Судові витрати в частині зменшення позовних вимог покладаються на позивача.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 5000,00 грн., які він сплатив за надання йому правової допомоги у відповідності до вимог договору від 14.04.2010 № ЛУ-13/10 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 (далі - Адвокат), який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 848 від 19.04.2007. У підтвердження перерахування даної суми ОСОБА_2, до матеріалів справи додана квитанція до прибуткового касовий ордер № 90 від 15.04.2010 на суму 5000,00 грн.

Факт виконання адвокатом ОСОБА_2 зобов'язань за договором про надання правової допомоги підтверджений матеріалами справи.

Однак, у зв'язку зі зменшенням позовної вимоги про стягнення 37500,00 грн., яка має вартісну оцінку, суд розподіляє витрати на оплату послуг адвоката, які входять до складу судових витрат, пропорційно зменшених позовних вимог, тому до стягнення підлягають витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3333,33 грн.

Відповідачем також заявлено вимогу про відшкодування витрат, понесених у зв'язку з оплатою послуг адвоката ОСОБА_3 у розмірі 4000 грн. 00 коп. на підставі договору про надання юридичної допомоги від 05.04.2011.

Факт понесення вказаних витрат підтверджений наявною у матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордеру від 05.04.2011, факт надання адвокатом ОСОБА_3 обумовлених договором послуг підтверджений матеріалами справи.

Однак, у зв'язку з тим, що часткове задоволення позову спричинено відмовою позивача від частини позовних вимог, а не доведенням адвокатом відповідача безпідставності вказаних вимог позивача або відмовою суду позивачу у задоволенні цих вимог, суд дійшов висновку про віднесення на відповідача витрат на оплату послуг його адвоката в сумі 4000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, п.4, ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" , м. Київ, бульвар Лихачова, 1/27, оф. 106-107, ідентифікаційний код 33628584, компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 25000 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 250,00 грн. коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 157 грн. 33 коп., 3333 грн. 33 коп. витрат з оплати послуг адвоката, видати наказ.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складене: 24.04.2012.

Суддя О.С. Фонова