Рішення

від 26.04.2012 по справі 5021/276/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.12 Справа № 5021/276/12.

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Лущик М.С.

за участю секретаря судового засідання Душиної М.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РМСЗ",

м. Харків,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА С", м. Суми,

про стягнення 29568 грн. 05 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 06.03.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 5602 від 23.04.2012р.) просить суд стягнути з відповідача 29218 грн. 24 коп. основного боргу за договором поставки № 28/11-05 від 28.11.2011 року, 349 грн. 81 коп. - 23 % річних та судовий збір.

Відповідач у клопотанні (вх. № 4208 від 26.03.2012 року) вказує на те, що по договору за поставлений товар відповідачем сплачено 28516,16 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.03.2012 року за клопотанням відповідача зобов'язано сторони надати спільний двосторонній акт звірки взаєморозрахунків. Витребуваного двостороннього акту звірки, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, сторони не подали, і в матеріалах справи такий акт звірки відсутній.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

За умовами договору поставки № 28/11-05 від 28.11.2011 року, укладеного між сторонами, позивач зобов'язався поставляти протягом строку дії даного договору, а відповідач - приймати і оплачувати товари в асортименті в об'ємі і за цінами, вказаними у товарних накладних.

На виконання умов договору позивач поставив на користь відповідача товар за видатковими накладними: № 5102 від 30.11.2011 року на суму 16072,98 грн. з ПДВ, № РМ-005321 вд 08.12.2011 року на суму 39613,41 грн. з ПДВ, № РМ-005930 від 22.12.2011 року на суму 1029,66 грн. з ПДВ, № РМ-000369 від 13.01.2012 року на суму 6285,04 грн. з ПДВ, № РМ- 000407 від 13.01.2012р. на суму 4043,04 грн. з ПДВ, на загальну суму 67044,31 грн.

Згідно накладної на повернення № 1 від 22.12.2011 року відповідач частково повернув отриманий товар на суму 610,91 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору, відповідач зобов'язався сплатити вартість поставленного товару по факту його поставки.

Позивач вказує на те, що в порушення умов договору відповідач повністю не розрахувався за отриманий ним товар, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 02.02.2012 року склала 35328,24 грн.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України позивач направив відповідачу вимогу № 15 від 02.02.2012 року про сплату суми боргу, що підтверджується відомостями поштових квитанцій та описів вкладення, проте станом на день звернення до суду заборгованість відповідачем погашена не була.

23.04.2012 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої вказує на те, що з метою повного відображення здійнених відповідчем платежів за договором поставки № 28/11-05 від 28.11.2011 року, позивачем було отримано Довідку Відділення «Харківської регіональної дирекції» ПАТ ВТБ Банку № 840/400-2 від 19.04.2012 року, яка відображає всі здійснені відповідачем платежі за договором за період з 28.11.2012 року по 18.04.2012 року.

Як вбачається з вищевказаної Довідки, з урахуванням здійснених відповідачем проплат 02.02.2012 року (платіжні доручення № 88, № 89) на загальну суму 6110 грн., станом на 20.04.2012 року заборгованість відповідача за договором поставки № 28/11-05 від 28.11.2011 року склала 29218,24 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача у судовому порядку.

Відповідно до п. 3.10 Постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що факт отримання товару відповідачем на суму 67044 грн. 31 коп. підтверджується видатковими накладними: № 5102 від 30.11.2011 року на суму 16072,98 грн. з ПДВ, № РМ-005321 вд 08.12.2011 року на суму 39613,41 грн. з ПДВ, № РМ-005930 від 22.12.2011 року на суму 1029,66 грн. з ПДВ, № РМ-000369 від 13.01.2012 року на суму 6285,04 грн. з ПДВ, № РМ- 000407 від 13.01.2012р. на суму 4043,04 грн. з ПДВ, проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач повністю не розрахувався за переданий йому товар, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем за договором, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, що підтверджено Довідкою Відділення «Харківської регіональної дирекції» ПАТ ВТБ Банку № 840/400-2 від 19.04.2012 року, складає 29218 грн. 24 коп.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 29218 грн. 24 коп. заборгованості суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, згідно п. 7.1. договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 23% річних з простроченої суми за період з 14.01.2012 року по 02.02.2012 року, що, з урахуванням зменшення суми основного боргу, складає 349 грн. 81 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача 23% річних з простроченої суми передбачене умовами договору та діючим законодавством України, розрахунок 23% складено відповідно до умов договору та фактичних обставин справи з урахуванням зменшення суми основного боргу, позовні вимоги щодо стягнення 23 % річних в сумі 349 грн. 81 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА С» (40022, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 1, код 36333738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМСЗ» (61072, м. Харків, вул.. 23 Серпня, буд. 12А, код 36371925) 29218 грн. 24 коп. основного боргу, 349 грн. 81 коп. - 23% річних, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.04.2012 року.

СУДДЯ М.С.ЛУЩИК