Рішення

від 25.04.2012 по справі 5017/657/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2012 р.Справа № 5017/657/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 27.03.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Єврокришка" до товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс" про стягнення 219 457,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Єврокришка" (далі по тексту -ТОВ „Єврокришка") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс" (далі по тексту -ТОВ СП „Аквавінтекс") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 219 457,35 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 210 954,59 грн., пені в сумі 6 729,75 грн., трьох відсотків річних в сумі 1 302,54 грн. та інфляційних витрат в сумі 470,47 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 110037 від 14.03.2011р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, однак в судове засідання, призначене на 25.04.2012р., його повноважний представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов ТОВ СП „Аквавінтекс" подано суду не було, так само як і не було висловлено правової позиції щодо заявлених позовних вимог в судовому засіданні 21.03.2012р., в якому приймав участь повноважний представник відповідача, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

14.03.2011р. між ТОВ „Єврокришка" (Постачальник) та ТОВ СП „Аквавінтекс" (Покупець) було укладено договір поставки № 110037, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого на умовах даного договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю кришку вакуумну металеву для скляної тари з вінцем горловини типу ІІІ діаметром 38 мм, 43 мм, 53 мм, 63 мм, 66 мм, 82 мм з логотипом торгової марки Покупця або однокольорову власного виробництва (далі -товар), а Покупець зобов'язується вчасно приймати та сплачувати товар. Асортимент, ціна, кількість і терміни постачання партій товару встановлюються в специфікаціях, які затверджуються сторонами та є невід'ємними частинами цього договору.

Специфікацією № 1 від 08.04.2011р. сторонами по справі було погоджено асортимент та вартість продукції, яка є предметом договору поставки № 110037 від 14.03.2011р.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 3.1, 3.3 -3.5 договору поставки № 110037 від 14.03.2011р. товар постачається Покупцю партіями за умови отримання замовлення покупця та виконання умов даного договору щодо оплати продукції. Вивезення товару здійснюється Покупцем на умовах самовивозу зі складу Постачальника в м. Києві за адресою: вул. Дегтярівська, 21, м. Київ. Вивезення товару здійснюється Покупцем за власний рахунок. Датою поставки вважається дата, вказана у видатковій накладній. Підставою для видачі товару зі складу представнику Покупця є відповідним чином оформлена довіреність на отримання товарно -матеріальних цінностей, що надається Покупцем.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як стверджує ТОВ „Єврокришка", на підставі видаткових накладних № ЄК-00470/А від 20.09.2011р., ЄК-00490/А від 28.09.2011р., № ЄК-00528/А від 19.10.2011р., № ЄК-00550/А від 28.10.2011р., № ЄК-00566/А від 04.11.2011р., № ЄК-00577/А від 11.11.2011р. на виконання умов договору поставки № 110037 від 14.03.2011р. відповідачем було прийнято у власність товар на загальну суму 235 709,49 грн.

Згідно з п.п. 2.1 -2.3 договору поставки № 110037 від 14.03.2011р. оплата за товар здійснюється Покупцем на підставі рахунку, що виставляється Постачальником на кожну партію товару згідно специфікації, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Умови оплати - 100% відстрочка платежу терміном на 30 календарних днів від дати відвантаження товару. Датою відвантаження товару є дата, зазначена у видатковій накладній.

Позивач наголошує, що відповідачем було оплачено вартість придбаного на виконання умов договору поставки № 110037 від 11.03.2011р. товару лише частково, внаслідок чого у ТОВ СП „Аквавінтекс" на момент вирішення даного спору наявна заборгованість перед позивачем за поставлений товар на суму 210 954,59 грн., нездійснення погашення якої у добровільному порядку і зумовило звернення ТОВ „Єврокришка" до суду із даним позовом.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами по справі виникли правовідносини з поставки товару, врегульовані умовами договору поставки № 110037 від 11.03.2011р. В свою чергу, на виконання умов названої угоди, ТОВ „Єврокришка" було передано у власність ТОВ СП „Аквавінтекс" товар на загальну суму 235 706,49 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЄК-00470/А від 20.09.2011р., ЄК-00490/А від 28.09.2011р., № ЄК-00528/А від 19.10.2011р., № ЄК-00550/А від 28.10.2011р., № ЄК-00566/А від 04.11.2011р., № ЄК-00577/А від 11.11.2011р.

Прийняття товару за названими накладними здійснювалось представником ТОВ СП „Аквавінтекс", який діяв на підставі довіреностей № 386 від 14.09.2011р., № 429 від 27.09.2011р., № 487 від 19.10.2011р., № 512 від 28.10.2011р., № 532 від 04.11.2011р. Однак видаткові накладні № ЄК-00470/А від 20.09.2011р., № ЄК-00528/А від 19.10.2011р., № ЄК-00550/А від 28.10.2011р. не містять підпису повноважної особи ТОВ СП „Аквавінтекс", незважаючи на складання останнім довіреностей на прийняття товару, зазначеного у названих товаросупровідних документах. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, за своїм змістом прийняття товару на виконання укладеного між сторонами договору поставки є способом вчинення правочину, оскільки такі дії спрямовані на набуття та зміну цивільних прав та обов'язків. За загальним правилом, згідно зі ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами слід вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Як свідчить гарантійний лист ТОВ СП „Аквавінтекс" від 10.02.2012р. № 86, відповідачем було визнано наявність непогашеної заборгованості перед ТОВ „Єврокришка" за товар, прийнятий на виконання умов договору поставки № 110037 від 11.03.2011р. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про підтвердження відповідачем факту прийняття товару від ТОВ „Єврокришка" за видатковими накладними № ЄК-00470/А від 20.09.2011р., № ЄК-00528/А від 19.10.2011р., № ЄК-00550/А від 28.10.2011р., незважаючи на відсутність підпису представника ТОВ СП „Аквавінтекс" на названих товаросупровідних документах.

Як вже наголошувалось вище по тексту рішення, відповідно до п. 2.1, 2.2 договору поставки № 110037 від 11.03.2011р. оплата за придбаний товар мала бути здійснена Покупцем протягом 30 календарних днів від дати відвантаження товару.

З матеріалів справи, а саме виписок з особового рахунку ТОВ „Єврокришка" вбачається, що відповідачем в якості плати за придбаний на виконання умов договору поставки № 110037 від 11.03.2011р. товар було перераховано на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 25 000 грн. Вирішуючи питання про наявність у діях відповідача факту порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором поставки № 110037 від 11.03.2011р., суд виходить з наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було здійснено повної оплати вартості придбаного на виконання умов договору поставки № 110037 від 11.03.2011р. товару протягом тридцяти днів з моменту його прийняття за видатковими накладними, чим було порушено прийняті на себе грошові зобов'язання перед ТОВ „Єврокришка". Враховуючи підтвердження матеріалами справи факту прийняття ТОВ СП „Аквавінтекс" у власність товару загальною вартістю 235 706,49 грн., а також факту часткового розрахунку за придбаний товар на суму 25 000 грн., господарський суд дійшов висновку про наявність у ТОВ СП „Аквавінтекс" на момент вирішення даного спору непогашеної заборгованості перед ТОВ „Єврокришка" на суму 210 706,49 грн. Оскільки строк виконання грошового зобов'язання з оплати вказаної суми заборгованості на момент пред'явлення позивачем даного позову є таким, що настав, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Єврокришка" в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 210 706,49 грн.

Посилання позивача по тексту позовної заяви та доданих до неї документів на той факт, що сума заборгованості ТОВ СП „Аквавінтекс" з оплати вартості придбаного на виконання умов договору поставки № 110037 від 11.03.2011р. товару складає 210 954,59 грн. господарським судом не приймаються до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за придбаний на виконання умов даної угоди товар саме в сумі 210 706,49 грн. З викладених обставин господарським судом, згідно зі ст.ст. 22, 43, 78 ГПК України, відхиляється факт визнання відповідачем у гарантійному листі від 10.02.2012р. № 86 непогашеної суми основного боргу за договором поставки № 110037 від 11.03.2011р. в розмірі 210 954,59 грн. Більш того, вказана розбіжність з визначення суми основного боргу відповідача у спірних правовідносинах була пояснена представником ТОВ „Єврокришка" допущеними арифметичними помилками при виготовлені позовної заяви та додатків до неї, що зафіксовано у протоколі судового засідання від 25.04.2012р.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв'язку із допущенням ТОВ СП „Аквавінтекс" порушення власних зобов'язань за договором поставки № 110037 від 14.03.2011р. в порядку ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано ТОВ СП „Аквавінтекс" до сплати інфляційні витрати в сумі 470,47 грн. Розглянувши здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат /а.с. 10/, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, відповідність вимогам чинного законодавства та умовам укладеної між сторонами по справі угоди, у зв'язку з чим. позовні вимоги ТОВ „Єврокришка" в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 470,47 грн. підлягають задоволенню.

Так, в порядку ст. 625 ЦК України ТОВ „Єврокришка" було додатково нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних в сумі 1 302,54 грн. Проаналізувавши складений позивачем розрахунок трьох відсотків річних /а.с. 10/, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, правильність та здійснення його з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ СП „Аквавінтекс" на користь ТОВ „Єврокришка" трьох відсотків річних в сумі 1 302,54 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 6.1 договору поставки № 110037 від 14.03.2011р. передбачено, що в разі порушення строків оплати товару Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день поставки від вартості поставленої продукції за кожний день прострочення.

З посиланням на п. 6.1 договору поставки № 110037 від 14.03.2011р., позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 6 729,25 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ СП „Аквавінтекс" даного виду неустойки, проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки /а.с. 10/, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, відповідність вимогами чинного законодавства та умовам укладеної між сторонами по справі угоди, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 6 729,75 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ СП „Аквавінтекс" перед ТОВ „Єврокришка", яка виникла на підставі договору поставки № 110037 від 14.03.2011р. на загальну суму 219 209,25 грн., що складається з заборгованості за поставлений товар в розмірі 210 706,49 грн., інфляційних витрат в сумі 470,47 грн., трьох відсотків річних в сумі 1 302,54 грн. та пені в сумі 6 729,75 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи все вищевикладене, у суду наявні всі правові підстави для часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Єврокришка" на суму 219 209,25 грн. Таким чином, з ТОВ СП „Аквавінтекс" слід стягнути на користь позивача суму основного боргу в розмірі 210 706,49 грн., інфляційні витрати в сумі 470,47 грн., три відсотки річних в сумі 1 302,54 грн., пеню в сумі 6 729,75 грн. відповідно до положень ст.ст. 11, 202, 208, 218 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 11, 202, 208, 218, 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс" /67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126, код ЄДРПОУ 25040503/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Єврокришка" /01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 30401880/ суму основного боргу в розмірі 210 706 грн. 49 коп. /двісті десять тисяч сімсот шість грн. 49 коп./, інфляційні витрати в сумі 470 грн. 47 коп. /чотириста сімдесят грн. 47 коп./, три відсотки річних в сумі 1 302 грн. 54 коп. /одна тисяча триста дві грн. 54 коп./, пеню в сумі 6 729 грн. 75 коп. /шість тисяч сімсот двадцять дев'ять грн. 75 коп./, судовий збір в сумі 4 384 грн. 19 коп. /чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 19 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 27.04.2012р.

Суддя Желєзна С.П.