Постанова

від 24.04.2012 по справі 37/233пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.04.2012 р. справа №37/233пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П. суддівГези Т.Д., Малашкевича С.А. За участю представників сторін: від прокуратури:Кравцов В.І. -за посвідченням від позивача: ОСОБА_5 -представник за дов. від відповідача: не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 14 лютого 2012р. у справі№ 37/233пд (суддя Попков Д.О.) за позовом:Прокурора м.Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м.Маріуполь до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м.Маріуполь пророзірвання договору купівлі -продажу №1291 від 30 червня 2009р. нежитлової будівлі туалету літ. А-1, приміщення 1, кімната 1, приміщення 2, кімната 1, загальною площею 7,7 кв.м.; зобов'язання відповідача повернути до комунальної власності м. Маріуполя у натурі зазначене майно; стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1700 грн. за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.02.2012р. по справі № 37/233пд (суддя Попков Д.О.) задоволені позовні вимоги Прокурора м.Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м.Маріуполь до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м.Маріуполь.

Розірвано договір купівлі-продажу №1291 від 30 червня 2009р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040).

Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6, м.Маріуполь повернути об'єкт приватизації державного майна -нежитлової будівлі туалету літ. А-1, приміщення 1, кімната 1, приміщення 2, кімната 1, загальною площею 7,7 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1, в комунальну власність Регіональному відділенню Управлінню міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Маріуполь на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1700 грн. за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, тому такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 м.Маріуполь, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не звернув уваги на той факт, що контроль виконання умов договору купівлі-продажу державного майна здійснюється органом приватизації не в межах виконання цивільного договору купівлі-продажу, а в межах здійснення ним наданих законодавством повноважень, тому на думку скаржника, недопущення працівників державних органів приватизації, протидія чи перешкоджання проведенню перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна не є підставою для розірвання вказаного договору.

Скаржник зазначає, що він є приватним підприємцем, а не керівником приватизованого підприємства, тому не підпадає під дію ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" для накладення штрафу за недопущення працівників державних органів приватизації. Він не притягувався до адміністративної відповідальності за перешкоджання органам приватизації у проведенні перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу.

24.04.2012р. до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за відсутністю його уповноваженого представника.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про можливість його задоволення, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Прокурор та позивач у судовому засіданні зазначили, що вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтоване, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши обставини справи та надану їм господарським судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Прокурор м. Маріуполя звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Маріуполі про розірвання договору купівлі -продажу №1291 від 30 червня 2009р., нежитлової будівлі туалету: літ. А-1, приміщення 1, кімната 1, приміщення 2, кімната 1, загальною площею 7,7 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання відповідача повернути до комунальної власності м. Маріуполя у натурі зазначене майно; стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1700 грн. за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилався на неналежне виконання відповідачем приватизаційних зобов'язань за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення №1291 від 30.06.2009р. щодо додержання екологічних та санітарно-гігієнічних норм, виконання природоохоронних заходів і утримання у належному порядку прилеглу територію і зовнішній вигляд приміщення, та перешкоджання у проведенні перевірки їх дотримання, внаслідок чого виникли підстави для розірвання договору, повернення об'єкту приватизації та стягненні штрафних санкцій.

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 30.06.2009р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради м.Маріуполь (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №1291 (а.с.8-10), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю окремо-стоячу нежитлову будівлю туалету літ. А-1, приміщення 1 (один), кімната 1, приміщення 2 (два), кімната 1, загальною площею 7,7 кв.м., розташованого за адресою: 87521, АДРЕСА_1, на земельній ділянці Маріупольської міської ради, а Покупець зобов'язується прийняти нежитлове приміщення і сплатити за нього ціну відповідно до умов, які визначено в цьому договорі, та провести реєстрацію права власності у бюро технічної інвентаризації.

Нежитлове приміщення дійсно належить територіальній громаді міста Маріуполя в особі Маріупольської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Маріупольською міською радою 23.02.2009р. (п.1.1. договору).

Пунктом 1.2. вказаного договору передбачено, що право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення договору, державної реєстрації та після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Відповідно до п. 1.4. вказаного договору продаж нежитлового приміщення вчиняється за 3 787,20 грн., в тому числі 3 156 грн. -вартість продажу об'єкта без врахування податку на додану вартість, 631,20 грн. -податок на додану вартість нарахований на вартість нежитлового приміщення.

Пунктом 5 вказаного договору серед обов'язків Покупця встановлені і такі:

- зберігати використання за цільовим призначенням, яким, в свою чергу, визначено використання об'єкту під громадський туалет;

- надання Продавцю необхідних матеріалів, відомостей і документів тощо про виконання цього договору.

- додержання екологічних та санітарно-гігієнічних норм, виконання природоохоронних заходів;

- утримання в належному порядку прилеглої території і зовнішнього вигляду приміщення.

За змістом пункту 5 тривалість дії означених обов'язків визначається проміжком часу в 3 роки з моменту переходу до Покупця права власності, що узгоджується із обов'язками Продавця відносно здійснення контролю впродовж означеного строку за виконанням умов цього договору і застосування до покупця визначених діючим законодавством санкцій у разі його (договору) невиконання за змістом п. 6. договору.

Пунктом 7.4. договору встановлена відповідальність Покупця за недотримання зобов'язання щодо використання об'єкту за цільовим призначенням у вигляді штрафу у розмірі 10% вартості придбаного об'єкту, а п. 7.5. за недопущення працівників органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки -встановлено штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Положеннями п. 11.3. спірного договору купівлі-продажу встановлено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду.

Зазначений вище договір купівлі-продажу 03.07.2009р. посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за номером 1770.

Грошові кошти за придбання нежитлового приміщення перераховані покупцем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №01 від 07.07.2009р. (а.с.19).

07.07.2009р. сторонами був складений акт прийому-передачі майна (а.с.20).

Листом №08-4/920-6 від 12.04.2011р. (а.с.81), продавець повідомив покупця про необхідність здійснення заходів з приведення об'єкту приватизації у належний вигляд у відповідності до Правил благоустрою до 22.04.2011р., а листом №08-4/1602 від 22.06.2011р. (а.с.14) він був повідомлений про проведення перевірки об'єкта приватизації 04.07.2011р.

У порядок, передбаченому наказом Фонду державного майна України №1649 від 19.08.1998р. "Про затвердження Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна", 04.07.2011р. співробітниками позивача із залученням представника СЕС Приморського району -санітарного лікаря була проведена поточна перевірка виконання умов спірного договору (а.с.13), за результатами якої складено акт, з якого вбачається, що громадська вбиральня на вигребі, системи водопостачання та водовідведення відсутні, утримується в незадовільному санітарному стані, обслуговуючий персонал на момент проведення перевірки відсутній, збиральний інвентар та дезінфікуючі засоби не пред'явлені, дезінфікуючий режим не дотримується, що є порушенням п.19 "Санітарних правил утримання громадських вбиралень" №983-72 від 19.06.72р. та може призвести до виникнення інфекційних захворювань серед населення. Територія навколо громадської вбиральні утримується в незадовільному стані. В зазначеному акті міститься висновок про невиконання договору купівлі-продажу станом на момент проведення перевірки з посиланням на складений в цей же день акт перевірки дотримання санітарного законодавства (а.с.12).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу прокурор м. Маріуполя звернувся до суду з позовом про розірвання вказаного договору та стягнення штрафу. Позов задоволений судом.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Частиною 8 ст. 23 вказаного Закону органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору. Тобто, позивач як орган приватизації наділений повноваженнями у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору у разі невиконання його умов покупцем.

За змістом ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Сукупний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що спірний договір може бути розірвано:

- за будь-яких обставин -у разі наявності істотного порушення його умов;

- незалежно від істотності порушення -якщо це передбаченого договором або законом.

З аналізу наведених норм чинного законодавства судова колегія робить висновок, що у якості підстави для розірвання договору закон визначає будь-яке порушення умов договору (незалежно від істотності). Крім того, аналогічна умова передбачена сторонами у п.11.3. спірного договору.

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконувались належним чином умови договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За змістом ст. 614 вказаного кодексу України підставою для відповідальності за порушення зобов'язання є вина, яка презюмується, оскільки саме на відповідача покладений обов'язок спростування її наявності через доведення факту вжиття всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 9 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку із невиконанням покупцем договірних зобов'язань, приватизований об'єкт підлягає поверненню у комунальну, в даному випадку, власність.

Враховуючи викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог прокурора щодо повернення об'єкту приватизації у комунальну власність.

Частиною 5. ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" та п. 7.5. Договору передбачено, що за перешкоджання у проведення перевірки дотримання умов договору на покупця накладається штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1700 грн. Суд першої інстанції встановив, що відповідач, який є покупцем, не надав контролюючим органам при проведенні перевірки необхідні документи, тому правомірно стягнув зазначений штраф.

Не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що він не притягувався до адміністративної відповідальності за перешкоджання органам приватизації у проведенні перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу, оскільки незастосування таких заходів не впливає на сутність зафіксованого актом факту порушення і стягнення штрафних санкцій з суб'єкта підприємницької діяльності не залежить від накладення адміністративних санкцій.

Крім того, позивач як орган приватизації комунального майна має повноваження для здійснення контролю за дотриманнями приватизаційних зобов'язань, тому акти перевірки за результатами такого контролю є належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м.Маріуполь, на рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2012р. у справі №37/233пд- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2012р. у справі №37/233пд - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді Т.Д.Геза

С.А.Малашкевич

Надруковано: 9 прим.

2 прим. -прокурору; 1 прим. -позивачу; 2 прим. - відповідачу

1 прим. - у справу; 2 прим. -ДАГС; 1 прим. - ГСДО