Постанова

від 25.04.2012 по справі 5023/10246/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 5023/10246/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Бондаренко В.А.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1208Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 24.01.12 р. у справі № 5023/10246/11

за позовом ДК "Укргазвидобуваня" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Геофізичне управліня "Укргазпромгеофізика", м. Харків

до Приватного підприємства "Агро-Ніка", м. Харків

про стягнення 13 095,62 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача, ПП "Агро-Ніка", на свою користь 13095,62 грн., з яких 10440,00 грн. попередньої оплати, пеня в сумі 1889,64 грн., штраф в сумі 730,80 грн. та 3 % річних в сумі 35,18 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки у спрощеній формі, відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, на виготовлення та поставку спальних мішків в кількості 20 одиниць на загальну суму 10440,00 грн. без встановлення терміну його виконання, за технічними характеристиками, наведеними в листі №0261/1 від 14.03.11 р. щодо виготовлення спальників. Також, позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.01.2012 року по справі №5023/10246/11 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Агро-Ніка" на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Геофізичного управління "Укргазпромгеофізика" 10440,00 грн. попередньої оплати, 3% річних в розмірі 31,03 грн. та 1411,50 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване з тих підстав, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача здійсненої попередньої оплати в сумі 10440,00 грн. підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню. Надані розрахунки 3% річних не відповідають вимогам чинного законодавства, тож до стягнення підлягає лише частина нарахованої суми, а саме 32,03 грн. Крім того, судом також не вбачається підстав для задоволення позову в частині заявлених позивачем до стягнення з відповідача на підставі ст. 231 ГК України пені за невиконання грошового зобов'язання поставки товару в розмірі 1416,60 грн. за період з 02.06.11 р. по 19.10.11 р., пені за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 428,04 грн. за період з 27.10.11 р. по 06.12.11 р. та штрафу у розмірі 7% від суми непоставленого товару в розмірі 730,80 грн.

На відповідача ж було покладено витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн., оскільки саме з його вини спір було доведено до суду.

Позивач не погодився з зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Вважає його в цій частині необгрунтованим, прийнятим без належного з'ясування всіх обставин справи та на підставі невірного застосування норм матеріального права. Просить змінити рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2012 року у справі №5023/10246/11 частково та стягнути з ПП "Агро-Ніка" на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" 1889,64 грн. пені, 730,80 грн. штрафу, 35,18 грн. 3% річних. В іншій частині рішення залишити без змін.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 14.03.2011 року позивач (філія ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України" Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика") направив відповідачу (ПП "Агро-Ніка") лист за №0261/1 щодо виготовлення та поставки спальних мішків в кількості 20 одиниць за технічними характеристиками, наведеними в цьому листі. 28.03.2011 року платіжним дорученням №428 позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 10440,00 грн. (відповідно до отриманого 21.03.2011 року від відповідача рахунку-фактури №АН-15/03 на суму 10440,00 грн. з ПДВ).

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про укладення між сторонами відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України договору поставки (купівлі-продажу) у спрощеній формі на виготовлення та поставку спальних мішків в кількості 20 одиниць на загальну суму 10440,00 грн. без встановлення терміну його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2011 р. позивач направив відповідачу вимогу за №0539 від 19.05.2011 р. про поставку спальних мішків в кількості 20 одиниць, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був виконати своє зобов'язання з виготовлення та поставки спальних мішків в кількості 20 одиниць у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто, до 01.06.2011 р.

Станом на 19.10.2011 р. відповідач свої зобов'язання з поставки спальних мішків в кількості 20 одиниць на загальну суму 10440,00 грн. не виконав.

За вказаних обставин, судом першої інстанції правомірно та обгрунтовано зазначено в рішенні, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача здійсненої попередньої оплати в сумі 10440,00 грн. підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо відмови судом в задоволенні позову в частині заявлених позивачем до стягнення з відповідача на підставі ст. 231 ГК України пені за невиконання зобов'язання поставити товар в розмірі 1461,60 грн. за період з 02.06.11 р. по 19.10.11 р., пені за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 428,04 грн. за період з 27.10.11 р. по 06.12.11 р. та штрафу у розмірі 7 % від суми непоставленого товару в розмірі 730,80 грн. слід зазначити наступне.

В якості підстав для відмови в нарахуванні пені та штрафу, суд послався на ст. 526 ЦК України, відповідно до вимог якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та зазначив, що між сторонами договору укладено не було. Тобто, висновки суду першої інстанції суперечать одне одному.

Адже, спочатку суд першої інстанції обґрунтовано визнає, що між сторонами, відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, було укладено договір поставки у спрощеній формі на виготовлення та поставку спальних мішків в кількості 20 одиниць на загальну суму 10440,00 грн., а потім в своєму рішенні зазначає, що договору між сторонами укладено не було, тому немає підстав в нарахуванні штрафних санкцій згідно вимог ст. 526 ЦК України.

Але відмовляючи в нарахуванні пені та штрафу, судом першої інстанції неправомірно застосовано положення ст. 526 ЦК України та не надано належної правової оцінки наданим позивачем до матеріалів справи документам, а саме, копії Статуту ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України"та копії довідки з ЄДРПОУ (а.с.18-22, а.с. 25), відповідно до яких позивач являється суб'єктом господарювання державного сектору економіки, оскільки державна частка у статутному фонді позивача становить 100%.

Як все ж було встановлено судом та зазначено в рішенні, між сторонами, відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, було укладено договір поставки у спрощеній формі на виготовлення та поставку спальних мішків в кількості 20 одиниць на загальну суму 10440,00 грн. без встановлення терміну його виконання (відповідно до листа №0261/1 щодо виготовлення та поставки спальних мішків в кількості 20 одиниць за технічними характеристиками, наведеними в цьому листі). В даному договорі не було передбачено розмір штрафних санкцій. За вказаних обставин, та приймаючи до уваги те, що відповідачем порушено строки виконання зобов'язання (відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України), до вказаних правовідносин підлягає застосування положень п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 231 ГК України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Приймаючи до уваги вищезазначене та перевіривши наданий позивачем розрахунок, судова колегія приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позивачем до стягнення 1461,60 грн. пені, 730,80 грн. штрафу та 4,15 грн. 3% річних (з урахуванням того, що судом першої інстанції було стягнуто 31,03 грн. з заявлених позивачем до стягнення 35,18 грн.), оскільки суд першої інстанції здійснив невірний розрахунок річних.

Що стосується стягнення з відповідача 428,04 грн. пені за невиконання грошового зобов'язання за період з 27.10.2011 року по 06.12.2011 року, слід зазначити наступне.

При проведенні розрахунку вказаної суми, позивач керувався положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки дана сума не є грошовим зобов'язанням і для повернення попередньо сплачених коштів в разі невиконання договірних зобов'язань слід керуватись вимогами ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 693 Цивільного кодексу України: якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (тобто, в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до вимог ст. 536 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Укладеним між сторонами договором не було передбачено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами. За вказаних обставин, судова колегія приходить до висновку про необгрунтованість нарахування позивачем вказаної суми та відмовляє в стягненні з відповідача 428,04 грн. пені за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 804,75 грн. покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2012 року по справі №5023/10246/11 прийнято без врахування фактичних обставин справи та діючого законодавства в частині відмови в стягненні пені за невиконання зобов'язання поставити товар в розмірі 1461,60 грн. та штрафу у розмірі 7 % від суми непоставленого товару в сумі 730,80 грн., тому підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню вимог у цій частині.

Керуючись ст.ст. 181, 231 Господарського кодексу України, ст. 530 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2012 року по справі №5023/10246/11 в частині відмови у стягненні 1461,60 грн. пені, 730,80 грн. штрафу та 4,15 грн. річних скасувати та позов в цій частині задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Ніка" (61037, м. Харків, просп. Московський, 199 А, ЄДРПОУ 37191748) на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд.26/28, ЄДРПОУ 30019775 в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика", 61031, м. Харків, вул. Драгомирівська, 3, ЄДРПОУ 21236681) 1461,60 грн. пені, 730,80 грн. штрафу, 4,15 грн. річних та 804,75 грн. судового збору за подання скарги. В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 27.04.2012 року.