Постанова

від 06.04.2012 по справі 2а-5526/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 квітня 2012 року 2а-5526/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача -Томіна О.В.,

від відповідача -Літвінов О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-43»

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2011 № 0000862300 та № 0000852300,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона -43»(далі -ПАТ «ПМК-43») до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалами суду від 17 листопада 2011 року було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. На обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснив, що висновки, викладені відповідачем у акті документальної виїзної позапланової перевірки від 22.06.2011 №1368/23-2/05408199 щодо порушень з боку позивача не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення від 8.07.2011, які прийняті на підставі вищезазначеного акта перевірки є незаконними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив. В обґрунтування своїх заперечень пояснив, що за результатами перевірки встановлено, що позивачем відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флексеко Пікбуд»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Відповідач вважає, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України угода між позивачем та ТОВ «Флексеко Пікбуд»порушує публічних порядок та спрямована на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а тому -є нікчемною. Так, в своїх запереченнях відповідач по справі зазначив, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Флексеко Пікбуд»здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття цивільної право- та дієздатності зазначеним товариством, а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Флексеко Пікбуд»та його контрагентами є фіктивними правочинами -вчиненими без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Відповідач також зазначає, що наслідком діяльності ТОВ «Флексеко Пікбуд»є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

9 грудня 2009 року за № 31 був укладений договір підряду за між Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), замовником за цим договором, та позивачем - генпідрядником за цим договором. Відповідно до п.1.1 договору від 9 грудня 2009 року (далі -Договір №31), замовник доручає, а генпідрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик виконати будівельно - монтажні роботи по об'єкту: «реконструкція дамб мулових полів №1,2 Бортницької станції аерації»відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в термін, встановлений календарним планом, що є невід'ємною частиною Договору №31.

Відповідно до п.3.4 Договору №31, Генпідрядник за згодою замовника має право заключати субпідрядні угоди для виконання робіт відповідно до умов цього договору.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не надав ні в суді, ні відповідачу в ході перевірки документів, які б підтверджували отримання позивачем згоди від Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на укладення позивачем тої чи іншої субпідрядної угоди.

Однак, незважаючи на відсутність вищезазначеної згоди, позивачем (замовник в особі голови правління ОСОБА_4, код ЭДРПОУ 05408199, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд.14, свідоцтво платника ПДВ №13689048) було укладено з ТОВ «Флексеко Пікбуд»(виконавець, в особі директора ОСОБА_5, код ЄДРПОУ 33299988, м. Київ, пр-т Оболонський 23-я, свідоцтво платника податку ПДВ №36768174) договір про надання послуг механізмами від 01.02.2010 № 11 (далі -Договір №11), який є по суті субпідрядним договором по відношенню до Договору № 31, що слідує з пояснень представника позивача по справі та змісту обох договорів.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.2.1 Договору № 11 ТОВ «Флексеко Пікбуд»зобов'язувався надати послуги з транспортного обслуговування, а позивач -зобов'язувався забезпечити своєчасне та належне оформлення, у встановленому порядку, транспортних документів, робити відмітки в талонах виконавця фактичного часу роботи механізмів. Відповідно до пункту 4.1 Договору №11, позивач зобов'язувався сплатити вартість наданих послуг протягом 15 днів після надання ТОВ «Флексеко Пікбуд»всіх необхідних документів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок останнього.

При цьому, ні транспортних документів, ні талонів з відміткою позивача про фактичний час роботи механізмів, рівно як і копій цих документів, позивач суду не надав, та ніяким чином не довів оформлення ним транспортних документів та відмічання фактичного часу в талонах.

Також, суд встановив, що відповідно до п.2.1 Договору №11, обов'язковою умовою виділення позивачу товариством «Флексеко пікбуд»механізмів є подання позивачем до ТОВ «Флексеко пікбуд»заявок, не пізніше 14 години дня, що передує дню виконання робіт. Відповідаючи на запитання суду представник позивача пояснив, що такі заявки були зроблені позивачем для ТОВ «Флексеко пікбуд»усно. Однак, докази подачі таких заявок позивачем не були надані суду.

На виконання Договору № 11 між позивачем та ТОВ «Флексеко Пікбуд»було укладено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №ОУ 0000002 від 1.02.2010;

- №ОУ 0000003 від 12.02.2010;

- №ОУ 0000004 від 25.02.2010;

- №ОУ 0000006 від 18.03.2010;

- б/н від 15.04.2010;

- б/н від 19.05.2010;

- б/н від 4.06.2010;

- б/н від 30.06.2010;

- б/н від 27.07.2010.

При цьому, суд звертає увагу на наступне. Зі змісту акта №ОУ 0000002 від 01.02.2010 слідує, що він був підписаний вже в день підписання самого Договору №11, і визначає об'єм виконаних робіт 690 машино-годин одним механізмом (катка НАММ 70), що не могло бути виконано станом на день складення зазначеного акта, оскільки така кількість робіт могла бути виконана щонайменше за 29 днів (за умови цілодобової та безперервної роботи механізму). За цих же обставин, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ 0000003 від 12.02.2010 та №ОУ 0000004 від 25.02.2010, як і попередній акт, свідчать про фіктивність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Флексеко Пікбуд». Так, зі змісту актів №ОУ 0000003 від 12.02.2010 та №ОУ 0000004 від 25.02.2010 слідує, що сторони за Договором №11 було засвідчено виконання тим же механізмом (катком НАММ 70) послуг наданих за відпрацьовані ним, відповідно:

- станом на 12 лютого 2010 року -134 машино-годин,

- станом на 25 лютого 2010 року -137 машино-годин.

ТОВ «Флексеко Пікбуд» на адресу позивача було виписано податкові накладні:

- №2 від 1.02.2010;

- №3 від 12.02.2010;

- №4 від 25.02.2010;

- №7 від 18.03.2010;

- №10 від 15.04.2010;

- №14 від 19.05.2010;

- №18 від 4.06.2010;

- №23 від 30.06.2010;

- №32 від 27.07.2010.

Позивачем на адресу ТОВ «Флексеко Пікбуд»було перераховано грошові кошти у розмірі 1 620 298,06 гривень в тому числі ПДВ 193 383,01 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями:

- №56 від 1.02.2010;

- №72 від 12.02.2010;

- №87 від 25.02.2010;

- №114 від 18.03.2010;

- №169 від 15.04.2010;

- №214 від 19.05.2010;

- №241 від 4.06.2010;

- №300 від 30.06.2010;

- №431 від 27.07.2010.

Суми податку на додану вартість (далі -ПДВ) по вищезазначених податкових накладних були включені позивачем до складу податкового кредиту, що було відображено в податкових деклараціях з ПДВ за лютий -липень 2010 року в розділі І «Отримані податкові накладні»за лютий -липень 2010 року. Суми ПДВ по зазначених податкових накладних відображені в розділі ІІ «Податковий кредит»розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за відповідні звітні періоди.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що безпосередньо роботу на виконання умов Договору №11 здійснювало не ТОВ «Флексеко Пікбуд».

Для пояснення обставин щодо особи, яка здійснювала роботи для позивача по наданню послуг механізмами представником позивача було подано до суду Договір №02-10 «Про надання послуг механізмами»від 1 лютого 2010 року, укладений між ТОВ «Флексеко Пікбуд»та ТОВ «Ціль інвест»(далі -Договір №02-10). На підтвердження виконання цього договору представник позивача подав до суду акти, укладені між ТОВ «Флексеко Пікбуд»та ТОВ «Ціль інвест»та зміст яких щодо виду механізмів та щодо обсягу робіт аналогічний актам від відповідних дат, укладених між позивачем та ТОВ «Флексеко Пікбуд»на виконання Договору №11.

- № ЦІ 0000017 від 1.02.2010;

- № ЦІ 0000016 від 12.02.2010;

- № ЦІ 0000038 від 25.02.2010;

- № ЦІ 0000145 від 18.03.2010;

- № ЦІ 0000250 від 15.04.2010;

- № ЦІ 0000295 від 19.05.2010;

- № ЦІ 0000435 від 4.06.2010;

- № ЦІ 0000442 від 30.06.2010;

- № ЦІ 0000784 від 27.07.2010.

Однак, положеннями Договору №11 не передбачено, що даний договір укладається як субпідрядний по відношенню до Договору №11 та зобов'язань ТОВ «Флексеко Пікбуд»за цим договором, а також -не передбачено можливість ТОВ «Флексеко Пікбуд»укладати субпідрядні договори на виконання зобов'язань цього товариства за Договором №11. В судовому засіданні позивач також не надав підтвердження погодження позивача на укладення ТОВ «Флексеко Пікбуд»субпідрядного договору, зокрема і з ТОВ «Ціль інвест»для цілей виконання Договору №11.

Також, в судовому засіданні позивачем не було ніяким чином доведено, що роботи по наданню послуг механізмами надавались безпосередньо ТОВ «Ціль інвест». Зокрема, позивачем не було надано ніяких документів з яких би слідувало місце виконання та характер роботи ТОВ «Ціль інвест». Позивачем не було підписано ніяких документів, з яких би слідувало прийняття чи погодження позивачем робіт, проведених ТОВ «Ціль інвест».

За наслідками виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Флексеко Пікбуд»за період з 01.02.2010 по 31.07.2010 відповідач 22.06.2011 оформив акт документальної виїзної позапланової перевірки від №1368/23-2/05408199 (далі -Акт), який позивач отримав поштою 23 червня 2011 року.

Позивач по справі з висновками, вкладеними в Акті, не погодився та надіслав на адресу відповідача заперечення №115 від 1 липня 2011 року №115. У відповідь на це заперечення відповідач по справі надіслав на адресу позивача лист від 8 липня 2011 року №4463/10/23-2/1271, яким залишив без змін висновки, зроблені в Акті.

8 липня 2011 року відповідач також прийняв податкові повідомлення-рішення №0000852300, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 241728,76 гривень та №0000862300, яким було визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 241728,76 гривень.

Однак, скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження, позивач направив на адресу Державної податкової адміністрації в Київській області скаргу за №124 від 28 липня 2011 року. У відповідь на зазначену скаргу, Державна податкова адміністрація в Київській області направила на адресу позивача рішення за №2397/10/25017/244-1232 від 23 вересня 2011 року, яким позивачу було відмовлено у задоволенні скарги.

Надаючи правову оцінку правовідносинам з приводу яких було заявлено позов у даній справі суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В судовому засіданні позивачем по справі не доведено дійсність отримання робіт позивачем за Договором №11. До такого висновку суд прийшов у зв'язку з наступними обставинами, які були встановлені в ході судового розгляду, а саме:

1) в судовому засіданні не знайшли підтвердження пояснення представника позивача про те, що метою укладення Договору №11 було виконання позивачем Договору №31.Так, з положень Договору №31 слідує, що істотною умовою укладення позивачем субпідрядних договорів є отримання згоди від замовника за договором підряду №31, однак позивачем ніяким чином не підтверджено отримання згоди від Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради на укладення Договору №11 з ТОВ «Флексеко Пікбуд». Таким чином, у суду відсутнє належне підтвердження того, що Договір №11 був укладений як субпідрядний договір на виконання умов Договору №31, а відтак -підтвердження мети укладення Договору №11;

2) зі змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ 0000002 від 1.02.2010, №ОУ 0000003 від 12.02.2010, №ОУ 0000004 від 25.02.2010, складених на виконання Договору №11, слідує невідповідність заявлених виконаних робіт об'єктивній можливості виконати ці роботи;

3) в судовому засіданні представник позивача не довів виконання ним умов Договору №11, які свідчать про прийняття позивачем фактично зробленої роботи ТОВ «Флексеко Пікбуд». Так, відповідно до пунктів 1.1, 3.2.1 Договору №11 ТОВ «Флексеко Пікбуд» позивач -зобов'язувався забезпечити своєчасне та належне оформлення, у встановленому порядку, транспортних документів, робити відмітки в талонах виконавця фактичного часу роботи механізмів. Однак, позивач не надав суду ніяких транспортних документів та талонів фактичного часу роботи механізмів чи копій таких талонів;

4) в судовому засіданні представник позивача не довів виконання ним умов Договору №11, які свідчать про досягнення згоди сторін щодо виконання певного виду робіт за Договором №11. щодо виду механізмів, часу умов роботи таких механізмів. Так, відповідно до п.2.1 Договору №11, обов'язковою умовою виділення позивачу товариством «Флексеко пікбуд»механізмів є подання позивачем до ТОВ «Флексеко пікбуд»заявок, не пізніше 14 години дня, що передує дню виконання робіт. Відповідаючи на запитання суду представник позивача пояснив, що такі заявки були зроблені позивачем для ТОВ «Флексеко пікбуд»усно. Однак, докази подачі таких заявок позивачем не були надані суду;

5) в судовому засіданні не надано підтвердження щодо особи, яка безпосередньо здійснювала роботи по наданню послуг механізмами на користь позивача -ні щодо ТОВ «Флексеко пікбуд», ні щодо ТОВ «Ціль інвест», ні щодо інших осіб.

6) позивач ніяким чином не пояснив і не надав відповідних доказів щодо того, кому належать механізми, зазначені в актах виконаних робіт №ОУ 0000002 від 1.02.2010; №ОУ 0000003 від 12.02.2010; №ОУ 0000004 від 25.02.2010; №ОУ 0000006 від 8.03.2010; б/н від 15.04.2010; б/н від 19.05.2010; б/н від 4.06.2010; б/н від 30.06.2010; б/н від 7.07.2010.

Окрім того, в судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити та, відповідно, надати докази на підтвердження місця роботи та маршруту руху механізмів, які були надані позивачу на виконання Договору №11.

У зв'язку з вищезазначеним, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено в суді дійсність проведення робіт та відповідно прийняття їх позивачем за Договором №11, а обставини, встановлені судом в ході розгляду справи свідчать про неможливість проведення таких робіт взагалі. Таким чином позивач не міг отримати на свою користь роботи, зазначені в Договорі №11, а господарські операції за цим договором -є фіктивними.

Відповідно до частини статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, суд звертає увагу сторін на те, що у постанові Верховного суду України від 13.01.2009 реєстраційний номер судового рішення -3060678, зазначено, "у цій справі апеляційний суд дійшов висновку, що наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, докази, на які послалися суди в ухвалених ними рішеннях, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету, а ДПІ, ухвалюючи податкові повідомлення-рішення, про скасування яких заявлено позов, виходила з того, що позивач товар не придбавав і ці операції були фіктивними".

Згідно з рішення Верховного Суду України від 22.09.2009 реєстраційний номер судового рішення -4970764, "колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України погоджується з висновком касаційного суду про те, що податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару. При цьому, докази, на які послалися суди в ухвалених рішеннях, вважаються обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкових зобов'язань, а ДПІ, приймаючи податкові повідомлення-рішення, про скасування яких заявлено позов, виходила з того, що позивач товар не придбавав і ці операції були безтоварними".

Також, у постанові Верховного суду України від 02.10.2007 реєстраційний номер судового рішення -1241006, визначено, що "наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, усупереч висновку касаційного суду не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли до валових витрат віднесено ті, які нібито мали місце внаслідок проведення операцій за удаваними (нікчемними) угодами".

Однак, суд також вважає що документи щодо обставини господарських відносин ТОВ «Флексеко пікбуд»з ТОВ «Елфра Дисплей»та ТОВ «Е-Восток Україна»не є належним доказом щодо предмету позову у цій справі в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Так предметом доказування в цій справі є, зокрема, дійсність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Флексеко Пікбуд», а не відносини останнього з третіми особами.

Відповідно до п.7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року в редакції №168/97 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.4.4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.3.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Таким чином, визначальною ознакою оподатковуваної податком на додану вартість господарської операції є місце надання товару покупцю, з фактом якого поставка вважається виконаною.

З пояснень представника позивача та оборотно-сальдової відомості по рахунку 23 з ТОВ «Флексеко Пікбуд»позивач суму взаємовідносин ТОВ «Флексеко Пікбуд»відносив до складу валових витрат.

Відповідно до п.5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи зазначені вище встановлені судом обставини та норми податкового законодавства, суд прийшов до висновку, що відповідач правомірно виніс податкові повідомлення-рішення від 8 липня 2011 за №0000852300 та №0000862300, а позов, відповідно, - не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Повний текст постанови складено - 10 квітня 2012 р.