Рішення

від 18.11.2008 по справі 17/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "18" листопада 2008 р.Справа №  17/105

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В. розглянув у відкритому судовому засіданні  справу № 17/105

за позовом: приватного підприємства "О.Л.КАР. Іграшка-Сервіс", м. Шаргород  Шаргородського району Вінницької області,  

до відповідача: приватного підприємства "СВК Груп", м. Кіровоград     

про стягнення 36336,12 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Покотило В.М., довіреність б/н від 10.10.2008р., представник;

від відповідача - участі не брали.

Подано позов про стягнення з приватного підприємства "СВК Груп" на користь  приватного підприємства "О.Л.КАР. Іграшка-Сервіс" заборгованості в сумі 36336,12грн., що виникла із договору купівлі-продажу № 08/09-08 від 08.09.2008р.

Відповідач до суду не з'явився,  причини неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3631327 від 05.11.2008 року (а.с.31 ); позов не заперечив, витребувані судом документи не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.                    

Між приватним підприємством "О.Л.КАР. Іграшка-Сервіс" („покупець”) та приватним підприємством "СВК Груп" („продавець”) укладено договір купівлі-продажу №08/09-08 від 08.09.2008 року (далі - договір №08/09-08 від 08.09.2008р.), за умовами якого  продавець зобов'язався передати у власність покупцю товар (іграшки), а покупець - прийняти та оплатити вартість товару (а.с. 15).

За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно пунктів 2.1, 4.1 договору № 08/09-08 від 08.09.2008р. кількість та асортимент товару зазначається в товарних накладних на кожну партію товару; ціна на товар є погодженою між сторонами та зазначена також у товарних накладних на кожну партію товару.

Сторонами узгоджено також, що доказом передачі партії товару у власність покупця є товарна накладна, оформлена належним чином, з підписом уповноваженої особи покупця та прикладенням печатки чи штампу покупця (пункт 3.1 договору №08/09-08 від 08.09.2008р.).

На виконання умов зазначеного договору позивачем було передано у власність відповідача товар (іграшки) на загальну суму 36336, 12 грн., що підтверджується накладними №РФ-0005050 від 09.09.2008р., №РФ-0005152 від 09.09.2008 р. (а.с 9-14).

Пунктом 4.2. договору № 08/09-08 від 08.09.2008 р. передбачено, що розрахунок за товар здійснюється у строк, зазначений у товарній накладній.

Із змісту накладних №РФ-0005050 від 09.09.2008р. та №РФ-0005152 від 09.09.2008 р. вбачається, що за отриманий товар покупець повинен був розрахуватись в строк до 30.09.2008 року.

Між тим взяті на себе зобов'язання за договором № 08/09-08 від 08.09.2008 р. відповідач належним чином не виконав; за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 36336,12 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог– відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань  за договором №08/09-08 від 08.09.2008р. в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 36336,12 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "СВК Груп" (25031, м. Кіровоград, просп. Правди 8,   корп. 1, ідентифікаційний код 34249063, р/р №260004681148 в АКБ "Правекс банк" м. Київ, МФО 321983)  на користь приватного підприємства "О.Л.КАР. Іграшка-Сервіс" (23501, Вінницька область, Шаргородський район,         м. Шаргород, вул. Ватутіна, 1, ідентифікаційний код 33765324, р/р №26001157553000 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Вінниця, МФО 351005)- 36336,12 грн. основного боргу,  363,36 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено  лише   вступну   та резолютивну  частини  рішення,  воно  набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя