Ухвала

від 10.04.2012 по справі 2а-5611/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. Справа № 7006/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Кушнерика М.П., Гінди О.М.,

при секретарі судового засідання - Барана П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова, Державної податкової адміністрації України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року в справі за позовом Творчого об'єднання «Компанія Альтернатива» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова, Державної податкової адміністрації України про скасування акту та спонукання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И Л А :

08.05.2008 року Творче об'єднання «Компанія Альтернатива» у формі ТОВ звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова, Державної податкової адміністрації України про скасування акту № 386 від 06.09.2005 року про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18050925 та зобов'язання Державну податкову адміністрацію України змінити в Реєстрі платників податку на додану вартість дату анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18050925 від 28.08.1997 року з 06.09.2005 року на 03.05.2007 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що видача Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова нового Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з новою датою реєстрації платника податку та додану вартість і новим індивідуальним податковим номером порушує вимоги чинного законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року позов задоволено. Постановлено скасувати акт № 386 від 06.09.2005 року про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18050925. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України змінити в Реєстрі платників податку на додану вартість дату анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №18050925 від 28.08.1997 року з 06.05.2005 року на 03.05.2007 року.

Не погодившись із постановою її оскаржили ДПІ у Галицькому районі м.Львова, ДПА України, вважають, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог.

Апелянти по справі просять скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Вказують на те, що висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, оскільки анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснюється, як за заявою платника ПДВ так і за ініціативою відповідного податкового органу.

Зазначають, що законодавчо встановленим порядком анулювання реєстрації платників податку на додану вартість є Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 р. N 79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N208/4429), зокрема, пункт 25 цього Положенпя.

Підпункт 25.2.2 Положенпя визначає, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням па відповідні законодавчий акт.

В оскаржуваному позивачем акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як підстава зазначено абз. 9 п. 25.2 Положенпя про Реєстр платників податку на додану вартість.

Вказує, що у зв'язку із перерозподілом адміністративних районів у м. Львові у позивача по справі змінилося місцезнаходження, що полягає у зміні адміністративного району м. Львова. Оскільки зміна адміністративного району тягне за собою обов'язкове внесення змін до ЄДРПОУ та в свою чергу - заміну свідоцтва про державну реєстрацію.

Заслухавши суддю доповідача, представників сторін по справі, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що Творче об'єднання «Компанія Альтернатива» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю 22.02.1996 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради, ідентифікаційний код 23888086, місцезнаходження: 79004, м. Львів, вул. Лисенка, буд. 11А, кв. 8, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 375329, та 28.08.1997 року зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 18050925 про реєстрацію платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 238880813062.

Як видно із матеріалів справи, у 2007 році у зв'язку з допущенням помилки, яка полягає у зазначенні неповного найменування позивача, Творче об'єднання «Компанія Альтернатива» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулося з відповідною заявою до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, згідно з якою, просило замінити старий зразок Свідоцтва платника податку на додану вартість на новий.

04.05.2007 року Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова видала позивачу нове Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100039216, з новим індивідуальним податковим номером 238880813047. Дату реєстрації платником податку на додану вартість у даному Свідоцтві відповідач зазначив 04.05.2007 року, що дає підстави вважати, що до 04.05.2007 року позивач не був платником податку на додану вартість.

Згідно з акту № 386 від 06.09.2005 року складеного Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова, Свідоцтво про реєстрацію Творчого об'єднання «Компанія Альтернатива» платником податку на додану вартість № 18050925 від 28.08.1997 року було анульовано.

Як вбачається з оскаржуваного акту № 386 від 06.09.2005 року про анулювання Свідоцтва про реєстрацію ТзОВ ТО «Компанія Альтернатива» платником податку на додану вартість № 18050925 від 28.08.1997 року, підставою анулювання свідоцтва зазначено «закінчення терміну дії свідоцтва».

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із зверненням заяви до податкового органу про допущенням помилки у свідоцтві, яка полягає у зазначенні неповного найменування позивача, де просило замінити старий зразок Свідоцтва платника податку на додану вартість на новий не може бути підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ відповідно до вищезгаданого Положення.

Наведені висновки колегія суддів вважає підставними та обгрунтованими, оскільки такі узгоджуються з фактичними обставинами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

Розглядувані відносини регулюються приписами Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення цих правовідносин).

Згідно з п.9.8 ст.9 цього Закону реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у ст.6 та ст.8-1 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Згадані у наведеній нормі пп.«в» п.9.8 ст.9 Закону інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.

Водночас наведена законодавча норма не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.

При цьому рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість як за ініціативою платника податків, так і за ініціативою податкового органу, приймається податковим органом. Форма зазначеного рішення встановлена додатком 5 до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000р.

Із змісту наведених приписів слідує, що зі зверненням заяви про виправлення допущення помилки у свідоцтві не може бути підставою в розумінні п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно з положенням абзацу дев'ятого п. 25.2 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 року, виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва відбувається, зокрема у випадку закінчення терміну дії Свідоцтва у випадках передбачених законом або цим Положенням.

Як вбачається із матеріалів справи, свідоцтво № 18050925 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.08.1997 року не мало кінцевої дати його дії і позивач не подавав заяви про виключення його з реєстру платників податку на додану вартість, а тому підстави для анулювання даного Свідоцтва у цьому випадку з причин визначених чинним законодавством відсутні.

Окрім того, покликання апелянта по справі на те, що у зв'язку із перерозподілом адміністративних районів у м. Львові у позивача по справі змінилося місцезнаходження, що полягає у зміні адміністративного району м. Львов, що тягне за собою обов'язкове внесення змін до ЄДРПОУ та в свою чергу - заміну свідоцтва про державну реєстрацію, колегія суддів не бере до уваги, оскільки як вбачається в з анульованого Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18050925 від 28.08.1997 року, так і з нового Свідоцтва про реєстрацію платника на додану вартість № 1000039216 від 04.05.2007 року місцезнаходження платника податку зазначено: м. Львів, вул. Лисенка, 11 а, кв. 8.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача по справі на анулювання Свідоцтва платника податку на додану вартість у зв'язку із зміною місцезнаходження платника податку є необґрунтованим та не підтверджується матеріалами справи.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що спірний акт № 363 від 19.12.2008р. про анулювання реєстрації платника ПДВ прийнятий всупереч вимогам закону, через що останній слід вважати протиправним.

В частині доводів апелянта про непідвідомчість спору про визнання протиправним і скасування акту про анулювання реєстрації платника ПДВ колегія суддів враховує, що відповідно до п.25.2.2 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Не пізніше наступного робочого дня після затвердження, один примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, указаним у Свідоцтві або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи за місцезнаходженням комісії. Примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається надісланим (врученим) платнику податку на додану вартість, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи представнику платника.

Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податку примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти такий акт, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилався такий акт, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Зазначена довідка разом з примірником акта про анулювання реєстрації, що не був вручений, долучається до облікової справи (реєстраційної частини) цього платника. Надалі примірник акта, що не був вручений, може бути переданий під розписку самому платнику податку чи Представнику платника в разі письмового або усного звернення їх до податкового органу, де зберігається облікова справа платника податків.

Як видно із матеріалів справи, докази направлення позивачу акту про анулювання Свідоцтва платника податку на додану вартість відсутні.

Окрім цього, колегія суддів вважає зазначити, що Акт про анулювання Свідоцтва платника податку на додану вартість, який є предметом даного спору, є рішенням органу владних повноважень (у формі акту індивідуальної дії), який безпосередньо впливає на права і обов'язки платника податку на додану вартість, оскільки анулювання реєстрації платника податку на додану вартість унеможливлює здійснення відшкодування податку з державного бюджету і тягне негативні наслідки для всіх контрагентів такого платника в зв'язку з виключенням з податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених по угодах за весь період господарської діяльності в якому позивач не був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року № 79 створення й ведення Реєстру здійснюється центральним органом державної податкової служби України, тобто Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, ч.1 п.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова, Державної податкової адміністрації України - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року у справі №2а-5611/09/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.І. Богаченко

Суддя М.П. Кушнерик

Суддя О.М. Гінда

Повний текст виготовлений 16.04.2012 року.