Постанова

від 23.04.2012 по справі 37/327

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 37/327 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Жаботиної Г.В., Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної

скаргиУправління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова напостанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012р. у справігосподарського суду міста Києва №37/327 за позовомУправління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова доВідкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк" про стягнення 9 295,36 грн. надміру сплачених сум пенсій представники сторін -не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

10.10.2011р. Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова звернулися до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк" 9 295,36грн. надміру виплачених сум пенсій за 2000-2004рр.

19.12.2011р. рішення господарського суду міста Києва (суддя Гавриловська І.О.), залишеним без змін 27.02.2012р. постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Зубець Л.П. -головуючий, Мартюк А.І., Борисенко І.В.) у позові відмовлено, мотивуючи тим, що відповідач не особою, який отримав надміру виплачену суму пенсій, тому відсутні підстави для її стягнення з банку.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просили скасувати зазначені рішення, а справу направити для нового розгляду. Заявник посилався на недотримання банком умов укладеного між сторонами договору та п.14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999р., щодо обов'язку повідомляти Фонд у випадку не одержання суми пенсій з поточного рахунка більше як один рік, у зв'язку чим відповідна сума, нарахована за 2000-2004рр., неправомірно була одержана пенсіонером.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарг з огляду на наступне.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, між Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та ВАТ "Ощадний банк України" Філія -Львівське обласне управління укладене договір № 2/11, відповідно до умов якого банк та його підвідомчі органи виконують функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596 .

За доводами позивача, банк, у порушення своїх договірних зобов'язань, не повідомив Фонд, що нарахована громадянці ОСОБА_6 пенсія, не знімалась протягом 4,5 років, у зв'язку з чим останній позбавлений був можливості припинити її нарахування, яка в подальшому була одержана ОСОБА_6, безпідставно. Позивач вважав, що саме через ненадання банком відповідної інформації, було порушено порядок виплати пенсії, сума якої підлягає стягненню з банку.

Відмовляючи в задоволенні позову, попередні судові інстанції виходили з того, що правовідносини з приводу нарахування та виплати пенсій, а також щодо стягнення надміру сплачених сум пенсій регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" , згідно ст.103 якого, суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Аналогічна норма міститься у ст.50 Закону України "Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

У відповідності до ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Виходячи з того, що банк, не є особою, яка отримала надміру сплачені суми пенсії, що не спростовувалось позивачем, суди мотивовано дійшли висновку щодо безпідставності позовних вимог та відмовили у їх задоволенні. Доводи заявника про порушення банком своїх зобов'язань щодо надання інформації в разі не одержання суми пенсій з поточного рахунка більше як один рік, обґрунтовано відхилені апеляційним господарським судом, які не підтверджені Фондом належними та допустимими доказами. Термін зберігання листів, які за доводами відповідача надсилались у 2000-2001р. на адресу позивача, закінчився.

Будь-яких інших обґрунтувань, які б спростовували висновки судів, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012р. та рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2011р. у справі №37/327 -без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяВ.П. Селіваненко