Постанова

від 26.04.2012 по справі 5002-33/3642-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р. Справа № 5002-33/3642-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Добролюбової Т.В., суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О. за участю представників сторін позивача, відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу не з'явились, повідомлені належно Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" на постанову відСевастопольського апеляційного господарського суду 01.02.12 у справі господарського суду №5002-33/3642-2011 Автономної Республіки Крим за позовомПриватного підприємства "Видавництво "Літера" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" простягнення 16186,80 грн.

Приватне підприємство "Видавництво "Літера" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом, з урахуванням змін, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" про стягнення 16186,80 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про розміщення зовнішньої реклами №04/11 від 11.04.08 в частині перерахування плати за оренду сітілайтів за вересень 2008 року, внаслідок чого позивачеві було завдано збитків. Позивач посилався на приписи статей 11, 14, 22, 509, 525, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 175, 193, 224, 225 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.10.11 (суддя Радвановська Ю.А.) в позові відмовлено. Суд виходив з недоведеності позивачем факту порушення відповідачем зобов'язань за спірним договором, спричинення позивачеві збитків, їх розміру та наявності вини відповідача. Рішення обґрунтоване приписами статей 22, 538, 623 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України.

Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 01.02.12 (судді: Гоголь Ю.М., Плут В.М., Рибіна С.А.) рішення господарського суду першої інстанції скасував. Прийняв нове рішення у справі, яким позов задовольнив та стягнув з відповідача на користь позивача 16186,80 грн. збитків. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань за договором №04/11 від 11.04.08 в частині перерахування плати за оренду сітілайтів за вересень 2008 року, що визнав підставою для відшкодування збитків у заявленій до стягнення сумі. Суд апеляційної інстанції визнав недоведеним факт направлення відповідачем позивачеві листа №08/07-01 від 10.07.08 про зміну строків рекламної компанії. Апеляційний господарський суд керувався приписами статей 173, 175, 224, 225 Господарського кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет", в якій просить скасувати постанову у справі, а рішення залишити без змін. Скаржник вважає, що апеляційним господарським судом порушені приписи статті 22 Цивільного кодексу України, статті 225 Господарського кодексу України, статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України. Товариство посилається на те, що спірна сума не є збитками у розумінні приписів статті 22 Цивільного кодексу України, статті 225 Господарського кодексу України. Водночас скаржник зазначає, що у липні 2008 року відповідач повідомив позивача про намір зупинення рекламної компанії у вересні 2008 року.

Від відповідача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін постанову у справі, а касаційну скаргу -без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення в рішенні та постанові, правильності застосування норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.04.08 між Приватним підприємством "Видавництво "Літера" -виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" -замовником був укладений договір №04/11 про розміщення зовнішньої реклами. Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов'язався виконати роботу з розміщення зовнішньої реклами замовника, а замовник, в свою чергу, прийняти та оплатити виконані роботи. Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору виконавець виконує роботу з пошуку і підбору сітілайтів (2-сторонньої наземної рекламної конструкції розміром 1,2x1,8 метрів з внутрішнім підсвічуванням) на умовах замовника. Сторони узгоджують умови розміщення зовнішньої реклами замовника, шляхом підписання додатків до договору. Відповідно до пункту 3.4 договору виконавець бронює погоджені сітілайти з їх власниками на весь період розміщення реклами. Пунктом 4.2 договору замовник перераховує передплату виконавцю для бронювання сітілайтів у їх власників, приймає та оплачує виконані роботи виконавця. Оплата за договором здійснюється: за 15 днів до початку рекламної компанії замовник здійснює передплату виконавцю в розмірі 100% вартості розміщення реклами на перший календарний місяць; до 15 числа кожного календарного місяця в період рекламної компанії замовник здійснює передплату виконавцю в розмірі 100% вартості розміщення реклами на наступний календарний місяць (пункт 5.4 договору). Окрім того, за умовами пункту 4.1 договору замовник має право змінювати строки проведення рекламної компанії, письмово попередивши виконавця за 31 день до настання таких строків. Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 30.09.08, проте в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 7.1 договору). Згідно з додатком №1 до договору рекламна кампанія замовника проводиться за такими параметрами: строк рекламної компанії - з 01 травня до 30 вересня 2008 року; вид реклами - реклама на сітілайлах; рекламний сюжет - продаж квартир в житловому комплексі, кількість рекламних плоскостей - 7 шт.; характеристики рекламних плоскостей: 1)АІ8-001А, Алушта, Набережна (біля головпоштамту), № 1А; 2) А18 002В, Алушта, Набережна (біля головпоштамту), № 1Б; 3)А18-017А, Алушта, Набережна, № 1А; 4)АІ8-018В, Алушта, Набережна, № 1Б; 5)АІ8-021А, Алушта, Набережна, № ЗА; 6)АІ8-022В, Алушта, Набережна, № ЗБ; 7)АІ8-024В, Алушта, Набережна, № 4Б. Загальна вартість рекламної кампанії за місяць складає 16186,80 грн. Судами також установлено, що на виконання умов договору від 11.04.08, Приватне підприємство "Видавництво "Літера" - замовник уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" - виконавець договір №183 від 15.04.08 на проведення рекламної компанії. Приватне підприємство "Видавництво "Літера" виконало взяті на себе зобов'язання за договором від 11.04.08, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт №5278 від 31.05.08, № 6828 від 30.06.08, №8847 від 31.07.08, №9631 від 31.08.08, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Відповідач, вартість виконаних робіт оплатив в сумі 64747,20 грн., тобто за травень-серпень 2008 року. Роботи з розміщення та обслуговування реклами за вересень 2008 року були виконані позивачем, втім оплата оренди сітілайтів в місті Алушта за цей місяць відповідачем здійснена не була. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного підприємства "Видавництво "Літера" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" 16186,80 грн. збитків, у розмірі витрат позивача, пов'язаних зі сплатою власникам сітілайтів передплати для їх бронювання за вересень 2008 року. Скасовуючи рішення у справі, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення спірних коштів. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Приписами пункту 4 статті 611 вказаного Кодексу унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Відповідно до частин 1, 2 статті 623 цього ж Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Приписами статті 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). За вимогами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, суд апеляційної інстанції установив, що позивач свої зобов'язання за договором від 11.04.08 щодо проведення реклами на сітілайтах виконав, і це підтверджено актами приймання-передачі виконаних робіт №5278 від 31.05.08, №6828 від 30.06.08, №8847 від 31.07.08, №9631 від 31.08.08, підписаними представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Вартість виконаних відповідачем робіт за травень-серпень 2008 року оплачена повністю, в сумі 64747,20 грн. Водночас апеляційний господарський суд установив і те, що позивачем були виконані роботи з розміщення та обслуговування реклами у вересні 2008 року. Проте, оплата оренди сітілайтів за вересень 2008 року, як установив суд апеляційної інстанції, відповідачем здійснена не була, тоді як умовами договору №04/11 від 11.04.08 передбачений обов'язок відповідача до 15.08.08 перерахувати передплату для бронювання позивачем сітілайтів їх власникам за вересень 2008 року. Окрім того, суд апеляційної інстанції установив, що відповідач не повідомляв позивача про зміну строків рекламної компанії, як то передбачено умовами спірного договору. Виходячи з того, що апеляційним господарським судом установлений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором та обставини, з якими законодавство пов'язує відшкодування збитків, висновок господарських судів про стягнення з відповідача 16186,80 грн. визнається правомірним. Згідно з приписами частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установленого судом апеляційної інстанції та стосуються оцінки доказів, що знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права до встановлених обставин справи, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.12 у справі №5002-33/3642-2011 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець