УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2012 р.Справа № 2а-1670/7397/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2а-1670/7397/11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагазпром"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавагазпром", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому просив визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Полтавагазпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Фарма Трейдімпекс" за серпень 2010 року, за результатами якої складено акт № 6369/23-1/33891089 від 16.08.2011 року, визнати нечинними (скасувати) податкові повідомлення-рішення № 0002152301 від 31.08.2011 року, № 000214301 від 31.08.2011 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2а-1670/7397/11 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагазпром" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання дій протиправними, визнання нечинними (скасування) податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0002152301 від 31 серпня 2011 року, № 0002142301 від 31 серпня 2011 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Полтаві, не погодився з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що правочини, здійснені ТОВ «Фарма Трейдімпекс»контрагентами-постачальниками, не спрямовані на реальне настання правових наслідків та згідно з ч. 1 ст.203 ЦК України суперечать інтересам держави, і мають ознаки нікчемних, тому правочини, які були здійснені ТОВ «Фарма Трейдімпекс»з контрагентами-покупцями, також спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемних. Просить розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника в судовому засіданні.
Від позивача заперечень проти апеляційної скарги не надійшло, представник в судове засідання не з'явився. Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної інстанції, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавагазпром»(ідентифікаційний код 33891089) зареєстровано Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 22.11.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 084165 (т. 1, а.с. 12), є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 23477478 від 07.12.2005 року (т. 1 , а.с. 15).
У термін з 03.08.2011 року по 09.08.2011 року ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Полтавагазпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Фарма Трейдімпекс" (код ЄДРПОУ 37091349) за серпень 2010 року. Перевірку здійснено згідно з наказом начальника ДПІ у м. Полтаві № 3499 від 03.08.2011 року на підставі пп. 78.1.1. п. 78.1. статті 78 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт № 6369/23-1/33891089 від 16.08.2011 року (т. 1, а.с. 20 -46), в якому відображено порушення позивачем: пп. 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок завищено податковий кредит з ПДВ за серпень 2010 року в сумі 5500 грн.; п. 5.1. ст. 5, пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5, пп. 5.3.9. п. 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток за З квартал 2010 року на суму 6875 грн.
Заперечення позивача на акт перевірки ДПІ у м. Полтаві відхилено, про що направлено лист-відповідь від 31.08.2011 року за вих. № 18556/10/23-148 (т. 1 , а.с. 61 - 63). На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення - рішення № 0002152301 від 31.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 6875 грн., в тому числі, за основним платежем -5500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1375 грн., та № 000214301 від 31.08.2011 року, яким збільшене суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 8593,75 гра, в тому числі, за основним платежем - 6875 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1718,75 грн. (т.1, а.с. 18,19).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарської операції позивача з ТОВ "Фарма Трейдімпекс" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. На підставі пп. 5.2.1 Закону до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у термін звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу продукції і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.7 Закону.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Отже для встановлення факту порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необхідним є встановлення віднесення до складу валових витрат, які не підтверджені документально.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
З матеріалів справи встановлено, що одним із основних видів діяльності ТОВ "Полтавагазпром" згідно довідки з ЄДРПОУ є будівництво будівель (т. 1, а.с. 13), з метою здійснення якого у товариства наявна відповідна ліцензія серії АВ № 458502 строком дії з 10.02.2009 року по 10.02.2012 року. 16.08.2010 року між ТОВ "Фарма Трейдімпекс" (продавець) та ТОВ "Полтавагазпром" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № М-16/08, за умовами якого продавець продає, а покупець купує промислову продукцію - будівельні матеріали у номенклатурі, кількості та за договірними цінами, зазначеними у накладних, які є невід'ємною частиною Договору (т. 1, а.с. 170). Відповідно до п. 1.2. Договору загальна сума договору складає 33000 грн., в т.ч. ПДВ - 5500 грн. Згідно п. 4.2. Договору право власності на товар переходить до покупця після підписання накладних на складі про прийняття товару. На виконання умов договору ТОВ "Фарма Трейдімпекс" виписано накладну від 16.08.2010 року № 16081011, на товар (профілі, саморізи, дюбелі, пісок, герметик, цвяхи, сітка, емаль та ін.), а також на загальну суму 33000 грн., в т.ч. ПДВ -5500 грн. (т. 1, а.с. 172).
Перевезення товару від ТОВ "Фарма Трейдімпекс" із м. Харкова до позивача до м. Полтави здійснено на підставі товарно-транспортної накладної ТП 16081011 від 16.08.2010 року (автопідприємство ФОП ОСОБА_1) (т.1, а.с. 174). Товар оприбутковано позивачем на складі, про що свідчать карки складського обліку матеріалів (т. 1, а.с. 207 -221). Оплата за придбаний товар проведена позивачем у повному обсязі (т. 1, а.с. 175 -176).
В подальшому товар використано позивачем у господарській діяльності, а саме, під час виконання підрядних робіт на замовлення ПП "Цивільбудмонтаж" згідно договору субпідряду в капітальному будівництві № 1 від 26.08.2010 року "Реконструкція об'єкту незавершеного будівництва під учбовий корпус та будівництво гуртожитку НЮАУ ім.. Ярослава Мудрого по проспекту Першотравневому, 5 в м. Полтаві (т. 1 , а.с. 159-164), що підтверджується наявними у справі довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, підсумковими відомостями ресурсів, актами списання будівельних матеріалів (т.1,а.с. 178-206).
Враховуючи те, що суми витрат позивача із придбання будівельних матеріалів підтверджені первинними бухгалтерськими, розрахунковими, платіжними та іншими документами, висновки суду першої інстанції про те, що господарська операція має реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, безпосередньо пов'язана із його господарською діяльністю, віднесення позивачем цих витрат в розмірі 27 500 грн. у III кварталі 2010 року (серпні 2010 року) до складу валових витрат ґрунтувалося на вимогах Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є правомірними.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції та не приймає посилання відповідача в апеляційній скарзі на нікчемність договору між позивачем та ТОВ "Фарма Трейдімпекс" у зв'язку з тим, що відповідачем не доведено факт умислу позивача та ТОВ "Фарма Трейдімпекс" при укладанні та виконанні договору купівлі-продажу № М-16/08 від 16.08.2010 року на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Посилання відповідача на те, що у ТОВ "Фарма Трейдімпекс" відсутні трудові ресурси, виробнича база, складські приміщення, колегія суддів вважає такими, що не можуть свідчити про нікчемність усіх угод вказаного товариства, оскільки такий вид діяльності, як торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.
Незнаходження ТОВ "Фарма Трейдімпекс" за юридичною адресою, про що зазначено в акті перевірки позивача, також не має наслідком згідно вимог чинного законодавства нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру. Крім того, акт про відсутність товариства за місцезнаходженням складено ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 27.01.2011 року, тобто через півроку після господарської операції позивача із товариством, відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій щодо внесення запису про відсутність позивача за місцезнаходженням відповідачем суду не надано.
Отже, оскільки до матеріалів справи надані первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Фарма Трейдімпекс" та наявні достатні підстави для відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках, що зумовлює відсутність підстав для висновку про документальне непідтвердження вчинених господарських операцій, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 000214301 від 31.08.2011 року.
Щодо висновків суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0002152301 від 31.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 6 875 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними.
Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та видана платником податку.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу № М-16/08 від 16.08.2010 року ТОВ "Фарма Трейдімпекс" було видано позивачу податкову накладну від 16.08.2010 року № 16081011 на загальну суму 33000 грн., в тому числі ПДВ -5500 грн., на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ у серпні 2010 року на суму 5500 грн. На момент видачі податкової накладної ТОВ "Фарма Трейдімпекс" мало статус платника ПДВ, що не заперечується сторонами. Податкова накладна оформлена згідно вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підписана та скріплена печаткою ТОВ "Фарма Трейдімпекс". Факт оплати позивачем суми ПДВ в ціні придбаного товару підтверджується банківською випискою. Реальність господарської операції позивача з ТОВ "Фарма Трейдімпекс" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за серпень 2010 року на суму 5500 грн. за результатами господарської операції з ТОВ "Фарма Трейдімпекс" ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 р. по справі № 2а-1670/7397/11 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2а-1670/7397/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2012 |
Оприлюднено | 07.05.2012 |
Номер документу | 23781271 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Мінаєва О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні