Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а/1270/2407/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2407/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Горпенюк О. А.

при секретарі судового засідання - Марковій О.О.

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (доруч. Від 13.04.2012 № 1304/1),

від відповідача - ОСОБА_2 (дов. від 20.03.2012 № 541/9/10-000),

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФС-Транс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, - Приватне підприємство «Інтенсія» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2012 № 0000542300, № 0000532300, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФС-Транс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, - Приватне підприємство «Інтенсія» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2012 № 0000542300, № 0000532300.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

В період з 09.02.2012 по 15.02.2012 фахівцями ДПІ в Артемівському районі м. Луганська була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ФС - Транс» з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.05.2011 та податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам з ПП «Інтенція».

За результатами перевірки складений Акт № 2300/31673326 від 22.02.2012, в якому відображені нібито порушення Позивачем вимог Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за квітень - травень 2011 року на загальну суму 133161,00 грн. та встановлено заниження податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 на суму 158257,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року на суму 158257,00 грн.

12.03.2012 відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення № 0000532300 та № 0000542300, відповідно до якого Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 133161,00 грн., з яких за основним платежем - 133161,00 грн. та за штрафними санкціями - 1,00 грн., та з податку на прибуток підприємств в сумі 158257,00 грн., з яких за основним платежем - 158257,00 грн. та за штрафними санкціями - 0,00 грн. Зазначені податкові повідомлення - рішення позивач отримав 12.03.2012.

28.02.2012 Позивач подав до податкової заперечення на акт перевірки, яке рішенням від 05.03.2012 № 3884/10/2300 залишено без задоволення.

Взаємовідносини між Позивачем та ПП «Інтенсія» проводились згідно договору № 2 від 01.04.2011. Доставка товару здійснювалась транспортом Позивача.

Обставини, наведені Відповідачем в акті перевірки, не можуть свідчити про відсутність реального товарного характеру та нікчемність укладених правочинів, оскільки висновок про порушення вимог ст. 203, 234 ЦКУ ґрунтується виключно на суб'єктивних припущеннях Відповідача Підставою для висновку в акті перевірки про відсутність реального товарного характеру стали лише відомості податкової звітності ПП «Інтенція» та відомості з АІС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

За таких обставин, позивач не згоден з податковим повідомленням-рішенням 12.03.2012 №0000532300 та № 0000542300, та просить суд визнати їх протиправними та скасувати їх.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, надав суду заперечення на адміністративний позов, яке обґрунтував наступним.

ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську на підставі п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п.79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ФС - Транс» (код ЄДРПОУ 31673326) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.05.2011 та податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам з ПП «Інтенсія» (код 37156804).

У результаті перевірки було встановлені наступні порушення:

- п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 133161, в т.ч.: квітень 2011 - 105410,00 грн., травень 2011 - 27751,00 грн.

- п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 в сумі 158257,00 грн., в т.ч.: за 2 квартал 2011 - 158257,00 грн.

Перевірка оформлена актом від 22.02.2012 № /2320/31673326 та у результаті винесено податкові повідомлення-рішення від 12.03.2012 №0000532300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 133161,00 грн., та 1 грн. - штрафна санкція та № 0000542300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 158257,00 грн.

У результаті перевірки встановлено, що на порушення:

- п. 198.3 ст. 198 ПКУ «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) … і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку…»;

- п. 198 ст. 198.6 Податкового Кодексу України «Не відносяться до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу) …» ТОВ «ФС - Транс» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ з придбання бензину та дизельного пального, отриманих від ПП «Інтенція» на загальну суму 133161,00 грн. за рахунок здійснення операцій, які відбувались без мети реального настання правових наслідків.

В ході перевірки встановлено, що підсумкові суми реєстру отриманих податкових накладних згідно АРМ «Бест Звіт» не відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість та додатку № 5 «Розшифровка в розрізі контрагентів» за квітень 2011 року та травень 2011 року.

На адресу ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську листом від 15.11.2011 № 38284/231-03 надійшов Акт Алчевської ОДПІ № 1807/231/37156804 від 11.11.2011 «Про результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Інтенсія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011», в якому встановлено наступне.

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ПП «Інтенсія», даних податкової звітності встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Чисельність працюючих: Відповідно до БД-1ДФ загальна чисельність працюючих - 2 особи. Звіт 1 - ДФ за ІІІ квартал 2011 року не надавався. Підприємство за місцезнаходженням відсутнє. Права власності на нерухоме майно за підприємством відсутнє. Транспортні засоби, техніка та інші засоби відсутні.

Товарні операції між ПП «Інтенсія» та контрагентами не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів тощо.

Тому представники відповідача вважають, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Згідно статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФС - Транс», зареєстроване 11.09.2001 виконавчим комітетом Луганської міської ради, як юридична особа, код ЄДРПОУ 31673326, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 017418 (а.с. 11).

З 03.10.2001 позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська, як платник податків за № 2780, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 09.11.2010 № 2780 (а.с. 20)

Позивач 04.10.2001 зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер №316733212338, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №100020534 (а.с. 22).

В період з 09.02.2012 по 15.02.2012 фахівцями ДПІ в Артемівському районі м. Луганська була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ФС - Транс» з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.05.2011 та податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам з ПП «Інтенція».

За результатами перевірки складений Акт № /2300/31673326 від 22.02.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФС-Транс» з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.05.2011 та податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 по взаємовідносинам з ПП «Інтенсія» (а.с. 63 - 83)

Відповідач в порушення вимог Податкового Кодексу України надав позивачу акт про результати перевірки незареєстрований. Підтвердженням цього є екземпляр акту перевірки від 22.02.2012 податкової, який вже містить № 185/2300/31673326, а не ___/2300/31673326, як у позивача. (а.с. 141 - 161)

12.03.2012 відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення № 0000532300, відповідно до якого ТОВ «ФС - Транс» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 133161,00 грн., з яких за основним платежем - 133161,00 грн. та за штрафними санкціями - 1,00 грн. (а.с. 89 - 90), та податкове повідомлення - рішення № 0000542300 з податку на прибуток підприємств в сумі 158257,00 грн., з яких за основним платежем - 158257,00 грн. та за штрафними санкціями - 0,00 грн. (а.с. 91 - 92)

В судовому засіданні сторони підтвердили, що зазначені податкові повідомлення - рішення позивач отримав 12.03.2012.

28.02.2012 Позивач подав до податкової заперечення на акт перевірки №_/2300/31673326 від 22.02.2012 (а.с. 84-85)

Рішенням від 05.03.2012 № 3884/10/2300 заперечення на акт перевірки №_/2300/31673326 від 22.02.2012 залишено без задоволення (а.с. 86 - 88).

У відповідності до п. п. 41.1.1. ПКУ контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до п.п. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у - бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

При огляді акту перевірки вбачається, що жодного посилання на відмову в наданні таких первинних документів немає.

Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську 13.01.2012 особисто надала директору ТОВ «ФС - Транс» запит № 597/10/23-20 від 13.01.2012, в якому просить надати надати усі документи на підтвердження операцій по господарських відносинах із ПП «Інтенсія» за квітень 2011 році. В запиті зазначено, що у ненадання вищезазначених пояснень та документального підтвердження відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки (а.с. 166)

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що ТОВ «ФС- Транс» в строк та в повному обсязі надали усі документи відповідно до запиту № 597/10/23-20 від 13.01.2012. Проте, в порушення вимог Податкового Кодексу України, 02.02.2012 було винесено повідомлення № 26/10/23-00 та видано Наказ № 130 від 02.02.2012 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФС - Транс» на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України (а.с. 164 - 165)

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи.

Взаємовідносини між Позивачем та ПП «Інтенсія» проводились згідно договору № 2 від 01.04.2011 (а.с. 37).

Згідно п.п. 1.1. вищезазначеного договору ПП «Інтенсія» зобов'язується передати у власність продукцію, зазначену в накладних, а ТОВ «ФС-Транс» прийняти та оплатити продукцію. Асортимент, кількість та ціна продукції визначається накладними.

Згідно п.п. 2.1. вищезазначеного договору розрахунок за проводиться шляхом перерахування грошових засобів на розрахунковий рахунок Покупця.

Згідно п.п. 4.2. Доставка продукції проводиться за згодою сторін.

Складання акту приймання - передачі продукції договором не передбачено.

Згідно п.п. 4.1. ст. 4 Договору № 2 від 01.04.2011 приймання продукції по якості та кількості здійснюється у відповідності до Інструкції по прийманню продукції по кількості п. 6 та по якості п. 7.

Згідно з нормами ст. 198.1 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій по: а) придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) і послуг.

Факт отримання поставленої продукції підтверджено рахунками фактури № 10, 17 від 04.04.2011 (а.с. 38, 41), № 18 від 06.04.2011 (а.с. 45) № СФ - 28 від 08.04.2011 (а.с. 46) № СФ-27 від 08.04.2011 (а.с. 48), № 208 від 20.04.2011 (а.с. 56 зворотній бік), № 19 від 06.04.2011 (а.с. 58), № 207 від 20.04.2011(а.с. 59), податковими накладними № 10 від 04.04.2011 (а.с. 40), № 17 від 04.04.2011 (а.с. 43), № 18 від 06.04.2011 (а.с. 44 зворотній бік), № 28 від 08.04.2011 (а.с. 47 (звіротній бік), № 27 від 08.04.2011 (а.с. 49), № 208 від 20.04.2011 (а.с. 55 зворотній бік), № 19 від 06.04.2011 (а.с. 57 зворотній бік), № 207 від 20.04.2011 (а.с. 60), 59) та видатковими накладними № 10 від 04.04.2011 (а.с. 39), № 17 від 04.04.2011 (а.с. 42), № 18 від 06.04.2011 (а.с. 44), № 28 від 08.04.2011 (а.с. 47 зворотній бік), № 27 від 08.04.2011 (а.с. 49 зворотній бік), № 208 від 20.04.2011 (а.с. 55), № 19 від 06.04.2011 (а.с. 57), № 207 від 20.04.2011 (а.с. 60 зворотній бік).

Згідно розрахунків - фактур, податкових накладних та видаткових накладних за квітень 2011 року поставлено продукції (нафтопродукти) на загальну суму 825690,98/ грн., в т.ч. ПДВ - 137615,17 грн.

Позивач включив до складу податкового кредиту, сформованого по контрагенту ТОВ «Інтенсія», на загальну суму 137615,17 грн. (згідно додатку № 5 «Розшифровка в розрізі контрагентів») в квітні 2011 року та в травні 2011 року.

Факт оплати за поставлено продукцію підтверджено виписками по операціям з банківських рахунків (а.с. 50 - 54), в яких зазначено призначення платежу: «доплата за ГСМ согласно договора № 2 от 01.04.2011».

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що надані Відповідачу на його запит документи та відображені в Акті перевірки № 185/2300/31673326 від 22.02.2012, тотожні документам, долученим до матеріалів справи та наданим в судовому засідані Позивачем.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Під час розгляду справи позивачем надано суду первинні документи (видаткові накладні, рахунки, податкові накладні, вантажні митні декларації, товарно транспортні накладні), які підтверджують факт надходження товару до ТОВ «ФС - Транс» та сплату за поставлену продукцію.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ «ФС - Транс» та контрагентом, - ПП «Інтенсія».

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Факт надання та прийняття вищевказаної продукції підтверджується позивачем накладними, відомостями, податковими накладними, та іншими первинними документами.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Згідно ст. 208 ЦКУ - правочини, які належить вчиняти у письмовій формі: правочини між юридичними особами.

Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ). За ст. 662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його належне та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених діючим законодавством, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст. 664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця, щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно договору № 2 від 01.04.2011 транспортування товару здійснювалось силами та транспортом ТОВ «ФС - Транс». На підтвердження транспортування ПММ та ДТ позивачем надані подорожні листи автомобіля № 2004/1 від 20.04.2011, № 2004/2 від 20.04.2011, № 0804/1 від 08.04.2011, № 0804/2 від 08.04.2011, № 0404/1 від 04.04.2011, № 0604/1 від 06.04.2011 (а.с. 23 - 28).

Порядок та умови приймання продукції закріплені в Інструкції про порядок приймання продукції по кількості П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції по якості П-7.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок приймання продукції по кількості П-6 «в целях сохранности продукции и товаров при поставках и создания условий для своевременной и правильной их приемки получателями объединение и его производственная единица, предприятие, организация-отправитель обязаны обеспечить четкое и ясное оформление отгрузочных и расчетных документов, соответствие указанных в них данных о количестве продукции фактически отгружаемому количеству, своевременную отсылку этих документов получателю в установленном порядке, систематическое осуществление контроля за работой лиц, занятых определением количества отгружаемой продукции и оформлением на нее отгрузочных и расчетных документов».

Згідно пункту 11 Інструкції П-6 «приемка продукции производится лицами, уполномоченными на то руководителем или заместителем руководителя предприятия-получателя. Эти лица несут ответственность за строгое соблюдение правил приемки продукции».

Пунктом 12 Інструкції П-6 закріплено, що «Приемка продукции по количеству производится по транспортным и сопроводительным документам (счету-фактуре, спецификации, описи, упаковочным ярлыкам и др.) отправителя (изготовителя). Отсутствие указанных документов или некоторых из них не приостанавливает приемки продукции. В этом случае составляется акт о фактическом наличии продукции и в акте указывается, какие документы отсутствуют. В акте приемки должно быть указано количество поступившей продукции раздельно в каждом вагоне, контейнере или автофургоне».

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок приймання продукції по якості П-7 «в целях сохранности качества поставляемой продукции, создания условий для своевременной и правильной приемки ее по качеству объединение и его производственная единица, предприятие, организация-изготовитель (отправитель) обязаны обеспечить четкое и правильное оформление документов, удостоверяющих качество и комплектность поставляемой продукции (технический паспорт, сертификат, удостоверение о качестве и т.п.), отгрузочных и расчетных документов, соответствие указанных в них данных о качестве и комплектности продукции фактическому качеству и комплектности ее».

Згідно з п. 4 Інструкції П-7 «при приеме груза от органов транспорта получатель во всех случаях, когда это предусмотрено правилами, действующими на транспорте, обязан потребовать от органа транспорта составления коммерческого акта, а при доставке груза автомобильным транспортом - отметки на товарно-транспортной накладной или составления акта».

На виконання вимог Інструкції про порядок приймання продукції по кількості П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції по якості П-7, щодо перевірки кількості та якості отриманих ППМ та ДТ, позивачем надано товарно-транспортні накладні № 2004/1 від 20.04.2011, № 2004/2 від 20.04.2011, № 0804/1 від 08.04.2011, № 0804/2 від 08.04.2011, № 0604/1 від 06.04.2011, № 0604/2 від 06.04.2011, № 0404/1 від 04.04.2011, № 0404/2 ввід 04.04.2011 (а.с. 29 - 36), зведений акт приймання - здавання нафтопродуктів № 040411-1 від 04.04.2011, № 060411-1 від 06.04.2011, № 080411-1 від 08.04.2011, 3 200411-1 від 20.04.2011 (а.с. 134 - 137), паспорт № 3, № 1, № 8 від 14.01.2011 (а.с. 138 - 140).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів»:

- небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин;

- небезпечні речовини - речовини, віднесені до таких класів: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймисті рідини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5.1 - речовини, що окислюють; клас 5.2 - органічні пероксиди; клас 6.1 - токсичні речовини; клас 6.2 - інфекційні речовини; клас 7 - радіоактивні матеріали; клас 8 - корозійні речовини; клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби;

- місця зберігання небезпечних вантажів - спеціально облаштовані місця, майданчики, складські приміщення та споруди, де зберігаються прийняті до/після перевезення небезпечні вантажі.

Положеннями статті 7 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» передбачено, що відправник небезпечних вантажів зобов'язаний надавати перевізнику необхідні документи з достовірною інформацією про небезпечний вантаж, а в разі дорожнього перевезення - аварійну картку; забезпечувати підготовку вантажу до відправлення, подавати перевізнику небезпечний вантаж у відповідному пакуванні (тарі, крупногабаритній тарі, контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів), контейнері, цистерні та засобі пакування; забезпечувати у певних випадках фізичний захист, охорону і супроводження небезпечного вантажу під час перевезення; забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації осіб, які займаються відправленням небезпечних вантажів, та їх медичного огляду; здійснити в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків

перевезення небезпечних вантажів.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу; перевозити у встановлений строк небезпечний вантаж та передавати його одержувачу; забезпечувати належне зберігання небезпечного вантажу; у відповідних випадках здійснювати заходи фізичного захисту і охороняти небезпечний вантаж; забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, та їх медичного огляду; в разі дорожнього перевезення забезпечувати одержання водіями свідоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажів встановленого зразка після навчання та складання відповідних іспитів в Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

Позивачем на підтвердження товарності укладеної угоди щодо купівлі ПММ та ДТ та на виконання вимог положень Закону України надані свідоцтво про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів на директора ТОВ «ФС - Транс» (а.с. 119), свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів на директора підприємства (а.с. 120 - 121, 128 - 129), ліцензія Міністерства транспорту та зв'язку України Головної державної інспекції на автомобільному транспорті серії АВ № 381906 (а.с. 122), свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі № 007203 (а.с. 123), договір обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів № 12012, № 12013 (а.с. 130 - 131), Узгодження маршрутного перевезення небезпечного вантажу №1939 та №4546 (а.с. 132 - 133).

Суд вважає, що наявність у покупця (позивача) належно оформлених документів, які відповідно до Податкового Кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Придбані ПММ та ДТ згідно договору № 2 від 01.04.2011 ТОВ «ФС - Транс» реалізує контрагентам згідно наданих договорів господарської діяльності товариства (а.с. 173 - 193)

Частина ПММ та ДТ, яка при придбанні у ПП «Інтенсія», яка не перевозиться зразу до контрагенту ТОВ «ФС - Транс», знаходиться на зберіганні на території підприємства позивача. Позивачем в судовому засіданні надано договір купівлі - продажу майна банкрута (а.с. 127), технічний паспорт на громадський будинок (а.с. 124 - 125), що підтверджують наявність приміщення та складських приміщень у товариства. Доказом наявності у ТОВ «ФС - Транс» відповідних цистерн для зберігання ПММ та ДТ є акт (накладна) приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 126).

Твердження контролюючого органу про відсутність з боку ПП «Інтенсія» ознак ведення господарської діяльності спростовуються наступними фактами: з боку Покупця, - ТОВ «ФС - Транс», на підтвердження права укласти даний договір, були надані усі первинні документи, дозволи та сертифікати, що встановлювали право Позивача на бюджетне відшкодування.

На виконання договору № 2 від 01.04.2011 Покупець здійснив доставку придбаного товару, що підтверджується видатковими накладними, накладними, товарно-транспортним накладним та рахунками фактури.

На суми виконаних зобов'язань були видані податкові накладні.

Факт оплати згідного договору № 2 від 01.04.2011 підтверджують виписку з банківських рахунків ТОВ «ФС - Транс» з призначення платежу: «оплата згідно договору № 2від 01.04.2011».

Відповідно, в розумінні норм ст. 198.1 ПК Україна, перераховані документи є доказом операцій по реальному придбанню товару та здійснення господарської діяльності ПП «Інтенсія» з ТОВ «ФС - Транс», а також належного виконання зобов'язань за укладеним договором.

Крім зазначених доказів, платник, який здійснює операції, в результаті яких виникає об'єкт оподаткування ПДВ, зобов'язаний скласти податкову накладну і видати її покупцеві (п. 201.1 НК Україна).

Згідно з нормами ст. 201.10 ПК Україні: «Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з надання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту».

Тобто, суд вважає, шо основним первинним документом, що підтверджує суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, є податкова накладна.

Наявність належним чином оформленої податкової накладної дає покупцеві право на відображення податкового кредиту.

На виконання зазначених норм ПП «Інтенсія» були надані ТОВ «ФС - Транс» податкові накладні, оформлені належним чином, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Також для нарахування сум податку, які відносяться до податкового кредиту необхідно враховувати норми статті 201.8 НК Україна, яка говорить: «право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу».

При нарахуванні суми податку в розмірі 133161,00 гривень, що відносяться до податкового кредиту ТОВ «ФС - Транс» була здійснена перевірка про наявність даних про платника ПДВ і права на складання та видачу податкової накладної ПП «Інтенсія».

Тому суд прийшов до висновку, що ТОВ «ФС - Транс» норми статті 201.8 НК Україна не порушені.

Також в судовому засіданні встановлено, що у сторін за угодою є первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, що є виконанням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568.

При перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно - транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.

Крім того, п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також Правилами перевезення визначається, яким чином, в скількох екземплярах оформляються товарно-транспортні накладні, ким вони підписуються і т.п.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Для водія такими документами є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, шляховий лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З урахуванням вказаного, у разі відсутності первинної транспортної документації, підтверджуючої отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, в даному випадку - товарно-транспортною накладною, платник податку не має підстав віднести такі витрати до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства.

В матеріалах справи є вся первинна транспортна документація, що підтверджує факт отримання ресурсів позивачем, згідно зазначеного вище договору. Відсутність даних у відповідача, щодо переходу власності на продукцію не є підставою для заниження суми бюджетного відшкодування.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25.02.2009 р. № 207 (далі - постанова №207) затверджено вичерпний перелік документів, які повинні бути у водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця при здійсненні перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Так, згідно з вимогами Постанови № 207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, такими документами є:

- фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка;

документи на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому

- порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження

транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності

власників наземних транспортних засобів.

При цьому водію юридичної особи необхідно мати також дорожній лист з відмітками про проведення перед рейсових медичного огляду та огляду технічного стану транспортного засобу.

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відсутність товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів свідчить про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку.

Позивачем в судовому засіданні надані усі необхідні документи, що підтверджують факт отримання та транспортування ППМ та ДТ згідноо вищезазначеного договору № 2 від 01.04.2011 року.

Вирішуючи питання про правомірність винесення ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську податкових повідомлень - рішень від 12.03.2012 № 0000542300, 0000532300 суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку, визначена у податкових деклараціях позивача та сформована позивачем як від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що раніше встановлено судом.

Під час розгляду справи позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують факт надходження товару та отримання його ТОВ «ФС - Транс» згідно договору № 2 від 01.04.2011 року.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ «ФС - Транс» та ПП «Інтенсія».

Доказів того, що отримані від контрагента податкові накладні, використанні для формування податкового кредиту позивачем в квітні - травні 2011 року, оформлені неналежним чином, відповідачем в судовому засіданні не надано.

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що первинна документація, укладенна на виконання договору № 2 від 01.04.2011 оформлена належним чингом та відповідає вимогам діючого законодавства.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 12.03.2011 № 0000532300 та 0000542300 відповідач зазначив надходження на адресу ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську акту Алчевської ОДПІ № 1807/231/37156804 від 11.11.200 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Інтенсія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 (а.с. 184 - 193), в якому зазначено що у ПП «Інтенсія» відсутні власні транспортні засоби, тобто товариство не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами, за підприємством не зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, ПП «Інтенсія»не є землекористувачем.

Суд вважає, що посилання в акті Алчевської ОДПІ № 1807/231/37156804 від 11.11.200 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Інтенсія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 що згідно Листа Управління статистики у м. Алчевську від 10.11.2011 № 21-178 не звітувало та відсутнє за юридичною адресою, не є підставою для визнання нікчемними угод, укладених між ПП «Інтенсія» та ТОВ «ФС - Транс», так як угода № 2 була укладена значно раніше, а саме 01.04.2011, і до отримання листа від Управління статистики у м. Алчевську, між позивачем та контрагентом були оформлені усі первинні документи та зроблений остаточний розрахунок та поставлений весь товар.

Також суд прийшов до висновку, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.03.2011 № 0000532300 та № 0000542300.

Суд зазначає, що відповідачем не зазначено у акті перевірки та не надано доказів, які б з огляду на положення ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 достеменно свідчить про нікчемність правочинну.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 72 КАС України, вирок суду по кримінальним справам, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність угод між позивачем та його контрагентами в матеріалах справи не міститься. Суд вважає, що доведення факту існування нікчемного правочинну повинно здійснюватись певним засобом доказування

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковою не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Зазначене свідчить про реальність господарських операцій за спірним договором.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, що до обґрунтованості позову, так як можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Суд приходить до висновку про доведеність позивачем реальності здійснених між ним та контрагентом правочинну, та наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини третьої статті 159 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що суми податкового кредиту в розмірі 133161,00 гривень, заявлені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень і травень 2011 року правомірно відповідно чинного законодавства, а податкові повідомлення - рішення від 12.03.2011 № 0000532300, № 0000542300 винесені з порушенням законодавства, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови буде складено та підписано протягом п'яти днів, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФС-Транс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, - Приватне підприємство «Інтенсія» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2012 № 0000542300, № 0000532300 задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000532300 від 12.03.2012, відповідно до якого позивачу визнано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 133162,00 грн.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000542300 від 12.03.2012, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 158257,00 грн.

Судовий збір в розмірі 2146,00 (Дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) гривень стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФС-Транс» (код ЄДРПОУ 31673326) з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 18 квітня 2012 року.

СуддяО.А. Горпенюк