Постанова

від 04.05.2012 по справі 2а/0470/3000/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3000/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБорисенко П.О при секретаріКалиті І.В. за участю: позивача - представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до прокуратури м. Дніпропетровська про визнання незаконними дії та скасування частково подання № 2883 вих. 11 від 18.07.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

29.02.2012 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до прокуратури м. Дніпропетровська про визнання незаконними дії прокуратури м. Дніпропетровська щодо внесення подання Дніпропетровській міській раді про усунення порушень законодавства, а саме ст. 63 Закону України «Про освіту» стосовно ОСОБА_3, щодо оренди нежитлового приміщення, площею 160,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Нахімова, 57 на першому поверсі одноповерхового будинку та скасування подання № 2883 вих. 11 від 18.07.2011 року в частині включення ОСОБА_3 до числа осіб, що порушують ст. 63 Закону України « Про освіту».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.07.2011 року прокуратурою м. Дніпропетровська винесено подання № 2883 вих. 11, згідно якого ОСОБА_3 включено до переліку орендарів, які порушують вимоги ст. 63 Закону України «Про освіту». Позивач вважає, що дане подання, в частині, яка стосується укладеного ним договору № 699-УКВ/08 від 01.07.2008 року, є протиправним, та порушує його права, оскільки, на його думку та відповідно до змісту позовної заяви, унеможливлює подовження терміну дії договору № 699-УКВ/08 від 01.07.2008 року, а тому просить суд визнати дії прокуратури м. Дніпропетровська незаконними та частково скасувати подання в частині включення ОСОБА_3 до числа осіб, що порушують ст. 63 Закону України « Про освіту».

Також, в прохальній частині позивач просить суд в порядку забезпечення доказів витребувати з прокуратури м. Дніпропетровська копію подання № 2883 вих. 11 від 18.07.2011 року направленого Дніпропетровській міській раді, щодо усунення порушень ст. 63 Закону України «Про освіту» при укладенні договорів оренди приміщень навчальних закладів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2012 року позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали у повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився. В письмових запереченнях, які надійшли через канцелярію суду, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив залишити позовну заяву без розгляду, як таку, що подану неналежним позивачем до неналежного відповідача, оскільки вважає, що позивачем невірно трактуючи положення ст. 6 КАС України, помилково обрано відповідача у справі - прокуратуру м. Дніпропетровська, оскільки оскаржуване ним подання від 18.07.2011 року № 2883 вих. 11 внесено не на його адресу, а на адресу Дніпропетровського міського голови в порядку, визначеному ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою захисту прав учнівської молоді та дітей міста на здобуття якісної повноцінної освіти в комунальних закладах освіти. В резолютивній частині даного подання зазначена вимога щодо розгляду подання та вжиття вичерпних заходів щодо усунення порушень законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про оренду державного та комунального майна».

Суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства вказано чіткий перелік підстав, з яких позов може бути залишено без розгляду. Проте, вказані відповідачем доводи щодо залишення позовної заяви без розгляду, не відносяться до даного переліку.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, та вивчивши матеріали справи суд встановив, що позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2011 року прокуратурою м. Дніпропетровська було внесено подання № 2883 (вих. 11, далі Подання) про усунення порушень законодавства України щодо використання майна комунальних навчальних закладів м. Дніпропетровська. Поданням встановлено, що протягом 2007-2010 рр. управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради спільно з балансоутримувачами передавались в оренду приміщення навчальних закладів міста. Даний факт, на думку прокуратури, є порушенням статті 63 Закону України «Про освіту», відповідно до якої об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

В Поданні зазначено, що суб'єктами підприємницької діяльності використовуються приміщення загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема, КЗО «ССЗШ № 22» (орендар ФОП ОСОБА_3.).

В резолютивній частині подання зазначена вимога розглянути подання та вжити вичерпних заходів щодо усунення порушень законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про оренду державного та комунального майна».

Позивачем (орендарем) з управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради (орендодавцем, на даний час департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради) укладено Договір № 699-УКВ/08 від 01.07.2008 року оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (далі Договір), а саме нежитлового приміщення площею 160,5 кв.м. по АДРЕСА_1, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста. Договір погоджено відділом освіти Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради. Згідно пункту 10.1. Договору він втратив чинність 16.06.2011 р., оскільки на даний час не був пролонгований.

Судом встановлено, що об'єктом Договору № 699-УКВ/08 від 01.07.2008 р. є нежитлове приміщення площею 160,5 кв.м. (гараж), яке знаходяться на балансі відділу освіти Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради, а саме КЗО «ССЗШ №22» (код ЄДРПОУ 02142158). Згідно інвентарної картки № 2,3 обліку основних засобів в бюджетних установах дане нежитлове приміщення є гараж.

Зазначені факти позивач в судовому засіданні та відповідач в своїх запереченнях на позовну заяву не спростовували.

Позивачу на його звернення відповідно до пункту 10.2. Договору до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради про подовження терміну дії Договору листом № 8/4-711 від 06.10.2011 р. було відмовлено, оскільки орендодавець не може здійснити подовження Договору з причини внесення вищезазначеного Подання прокуратури та запропоновано позивачу звільнити займане приміщення та передати його балансоутримувачу (відділу освіти Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради).

Відповідно до частини 5 статті 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

В розумінні змісту частини 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» об'єктом за Договором є нежитлове приміщення, яке фінансується з бюджету, оскільки є комунальною власністю та знаходиться на балансі відділу освіти Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради. Посилання позивача на відсутність бюджетного фінансування стосовно даних приміщень до 2002 р., не може спростовувати їхній статус як об'єкта, що фінансується з бюджету в розумінні частини 5 статті 63 Закону України «Про освіту».

Твердження позивача в письмових поясненнях до позовної заяви від 09.04.2012 р. про те, що орендоване ним нежитлове приміщення (гараж) технологічно не пов'язане з навчальним та науковим процесом судом не приймається як належний доказ його позиції, оскільки позивач не довів суду того, що гараж за своїм цільовим призначенням не може бути використаний в роботі навчальних закладів.

Гараж як споруда, використовується для стоянки транспортних засобів.

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 699-УКВ/08 від 01.07.2008 р. мета оренди - надання послуг з організації дозвілля дітей та юнацтва у позаурочний час (оздоровчих та спортивних закладів для дітей та молоді). Тобто, позивач використовує орендоване нежитлове приміщення не за його функціональним призначенням, так як дане приміщення було перепрофільоване позивачем для надання вищезазначених послуг по організації дозвілля дітей та юнацтва у позаурочний час.

Згідно до змісту статті 2 Закону України «Про освіту» завданням законодавства України про освіту, а також і самого Закону України «Про освіту», є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загально - культурної підготовки громадян України.

В розумінні статті 2 Закону України «Про освіту» позивач також не використовує орендоване ним нежитлове приміщення в розрізі завдань, які ставляться перед законодавством про освіту в цілому та Законом України «Про освіту» зокрема, оскільки не надає освітніх послуг в орендованому ним нежитловому приміщенні.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду.

При цьому, оскаржуване подання прокуратури м. Дніпропетровська вимагає від керівництва Дніпропетровської міської ради розглянути Подання та вжити невідкладних заходів до усунення зазначених у поданні порушень вимог чинного законодавства, і жодним чином не зазначає спосіб вчинення таких дій, оскільки вирішення таких питань віднесено до виключної самоврядної компетенції виконавчих органів Дніпропетровської міської ради, зокрема Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, який згідно затвердженого положення та вимог законодавства України здійснює будь-які операції з усім майном, що перебуває в комунальній власності територіальної громади.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до об'єкту Договору № 699-УКВ/08 від 01.07.2008 р., а саме орендованого позивачем нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, можуть бути застосовані обмеження частини 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», а тому подання прокуратури м. Дніпропетровська № 2883 (вих. 11) 18.07.2011 р. про усунення порушень законодавства України щодо використання майна комунальних навчальних закладів м. Дніпропетровська в частині, яка стосується оренди позивачем нежитлового приміщення КЗО «ССЗШ №22» за Договором № 699-УКВ/08 від 01.07.2008 р. є законним та відсутні, передбачені законодавством України, підстави скасування даної частини подання.

Відповідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги не є обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.2, 71, 86, 122, 158 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 17.04.2012 року

Суддя П.О.Борисенко