ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" квітня 2012 р. Справа № 2а-846/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.,
за участю:
представника позивача - Ємчука А.В.,
представника відповідача - Гавадзина М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ТзОВ "Дана Тех"
до відповідача: Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення №0003171500 від 23.11.2011 року,-
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
22.03.2012 року ТзОВ «Дана Тех»(надалі -позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі (надалі також -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0003171500 від 23.11.2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 08.11.2011 року №2110/150/33233361 Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі винесено податкове повідомлення-рішення форми «П»№0003171500 від 23.11.2011 року, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року на суму 106734,00 грн. За результатами адміністративного оскарження даного рішення до ДПА в Івано-Франківській області та ДПС України, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі №0003171500 від 23.11.2011 року позивач вважає таким, що суперечить чинному податковому законодавству, винесеним без законних на те підстав, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмовому запереченні на адміністративний позов, в судовому засіданні звернув увагу суду на те, що з аналізу змістовного навантаження терміну «отриманий», який законодавець застосував в пункті 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень»Податкового кодексу України, вбачається його відмінність від терміну «облікований», а тому позивач, при розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток за другий квартал 2011 року може враховувати від'ємне значення такого об'єкта оподаткування, отримане за результатами господарської діяльності лише у І кварталі цього року. Відтак враховувати при розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток за другий квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток обліковане у І кварталі 2011 року, яке отримане внаслідок господарської діяльності платника податку протягом 2010 року є неправомірним. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно з актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 08.11.2011р. № 2110/150/33233361 про виявлення помилок (порушень) (надалі - Акт) при перевірці уточненої декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (вх.№25560 від 13.09.2011 р.) встановлено, що позивачем в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України до складу витрат (ряд.06.6) включено від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року в сумі 126660 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування (ряд.07) на суму 106734 грн. (а.с.8-10).
На підставі виявленого та відображеного в Акті порушення Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі винесла податкове повідомлення-рішення форми «П»№ 0003171500 від 23 листопада 2011р., згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-ий квартал 2011р., на суму 106734,00грн. (а.с.11).
За результатами адміністративного оскарження даного податкового повідомлення -рішення до ДПА Івано-Франківської області та ДПС України податкове повідомлення-рішення форми № 0003171500 від 23 листопада 2011р., залишено без змін, а скарги без задоволення (а.с.12-14).
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами позивачем вчасно подавалися до ДПІ в Тисменицькому районі за звітні періоди 2010 - 2011р. декларації з податку на прибуток підприємств звітні та уточнюючі. Зауважень щодо правомірності формування показників, відображених позивачем в поданих деклараціях, включно по перший квартал 2011 року, у відповідача не виникало (а.с.25-28,46,47).
Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1. статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.
Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року, у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р., та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року, та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.
Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, та, відповідно, стають витратами I календарного кварталу.
Судом встановлено, що в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року на підставі норм п.22.4. Закону про прибуток від'ємне значення, що виникло станом на 01.01.2010 року та від'ємне значення за 2010 рік в сумі 148361,00 грн., позивачем включено до рядка 04.9. який є розшифровкою загального рядка 04 В«Валові витратиВ» (а.с.25). Таким чином, на підставі сформованих валових витрат І кварталу 2011 року, позивачем розраховано та визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року, який має від'ємне значення у сумі 126660,00 грн. - рядок 08 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (зворотна сторона а.с.25).
Згідно з наказом ДПА України № 114 від 28.02.2011р., з другого кварталу 2011 року затверджено нову форму податкової декларації з податку на прибуток. В ній, для визначення об'єкта оподаткування, який вноситься в рядок 07 декларації передбачено, що у вказаний рядок вноситься результат різниці між рядком 01 (Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03) та рядком 04 (Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05 + рядок 06). Відповідно до цієї форми встановленої наказом ДПА України і чинної на час подання уточнюючих декларацій за 2010р., та за ІІ-ий квартал 2011р., до рядка 06 включаються - Інші витрати (сума рядків 06.1 - 06.6). Рядок 06.6 розшифровується, як від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011р.)
Таким чином, з урахуванням сформованих позивачем валових витрат платника податку на прибуток за І-ий квартал 2011р., при поданні уточненої декларації за ІІ-ий квартал 2011р. від 13.09.2011 року суму неврахованих витрат (збитків) за 2010 р., які відповідно перенесені у витрати минулих звітних періодів за І-ий квартал 2011р., в сумі 126660,00 грн. позивачем внесено до рядка 06.6 декларації за ІІ-ий квартал 2011р. (а.с.54-58).
Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першою кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно, як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.
Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають наступне:
"Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення."
Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже суд приходить до висновку, що такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає необґрунтованим заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.
Подібне тлумачення відповідачем зазначеного положення Податкового кодексу України є помилковим.
Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ, саме для врегулювання питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.
В нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.
Так, дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень»ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.
Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.
Також чинне податкове законодавство не розрізняє поняття «отриманий»та «облікований», на що звертав увагу суду представник відповідача, оскільки самі доводи представника позивача та його самостійне тлумачення вказаних термінів суперечить загальним принципам податкового обліку та звітності.
Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
Згідно з пунктом 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
З цього приводу суд зазначає, що перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначений в статті 139 ПКУ є вичерпним та не містить такого визначення як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».
Суд також звертає увагу на те, що пунктом 4.1.4 статті 4 ПКУ закріплена презумпція правомірності рішень платника податку, згідно з якою, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до пункту 4.4. статті 4 ПКУ установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Відтак права та обов'язки податкового органу передбачені статтями 20, 21 ПКУ не містять повноважень щодо звуження визначеного ПКУ об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.
Враховуючи встановлені обставини у справі та вимоги наведених правових норм позовні вимоги є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення ДПІ в Тисменицькому районі №0003171500 від 23.11.2011 року підлягає скасуванню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Тисменицькому районі №0003171500 від 23.11.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету на користь ТзОВ "Дана Тех" (ідн. код 33233361) сплачений судовий збір в розмірі 1067 (Одна тисяча шістдесят сім гривень) 34 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 25.04.2012 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2012 |
Оприлюднено | 07.05.2012 |
Номер документу | 23794017 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Тимощук О.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні