Ухвала

від 11.04.2013 по справі 2а-846/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 106275/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Большакової О.О..

Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. по справі № 2а-846/12/0970 за позовом ТзОВ "Дана Тех" до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

22.03.2012 року ТзОВ "Дана Тех" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі (на даний час Тисменицька міжрайонна державна податкова інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення №0003171500 від 23.11.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 08.11.2011 року №2110/150/33233361 Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі винесено податкове повідомлення-рішення форми "П"№0003171500 від 23.11.2011 року, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року на суму 106734,00 грн. За результатами адміністративного оскарження даного рішення до ДПА в Івано-Франківській області та ДПС України, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі №0003171500 від 23.11.2011 року позивач вважає таким, що суперечить чинному податковому законодавству, винесеним без законних на те підстав, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012 року позов задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Тисменицькому районі №0003171500 від 23.11.2011 року та стягнуто з Державного бюджету на користь ТзОВ "Дана Тех" (ідн. код 33233361) сплачений судовий збір в розмірі 1067 (Одна тисяча шістдесят сім гривень) 34 коп.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Тисменицькому районі Івано-Франківської області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт звертає зокрема увагу , що з аналізу змістовного навантаження терміну "отриманий", який законодавець застосував в пункті 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень"Податкового кодексу України, вбачається його відмінність від терміну "облікований", а тому позивач, при розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток за другий квартал 2011 року може враховувати від'ємне значення такого об'єкта оподаткування, отримане за результатами господарської діяльності лише у І кварталі цього року. Відтак враховувати при розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток за другий квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток обліковане у І кварталі 2011 року, яке отримане внаслідок господарської діяльності платника податку протягом 2010 року є неправомірним.

Представник позивача ТзОВ "Дана Тех" в судове засідання на виклик суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно з актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 08.11.2011р. № 2110/150/33233361 про виявлення помилок (порушень) (надалі - Акт) при перевірці уточненої декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (вх.№25560 від 13.09.2011 р.) встановлено, що позивачем в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України до складу витрат (ряд.06.6) включено від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року в сумі 126660 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування (ряд.07) на суму 106734 грн. (а.с.8-10).

На підставі виявленого та відображеного в Акті порушення Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі винесла податкове повідомлення-рішення форми "П"№ 0003171500 від 23 листопада 2011р., згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-ий квартал 2011р., на суму 106734,00грн. (а.с.11).

За результатами адміністративного оскарження даного податкового повідомлення -рішення до ДПА Івано-Франківської області та ДПС України податкове повідомлення-рішення форми № 0003171500 від 23 листопада 2011р., залишено без змін, а скарги без задоволення (а.с.12-14).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами позивачем вчасно подавалися до ДПІ в Тисменицькому районі за звітні періоди 2010 - 2011р. декларації з податку на прибуток підприємств звітні та уточнюючі. Зауважень щодо правомірності формування показників, відображених позивачем в поданих деклараціях, включно по перший квартал 2011 року, у відповідача не виникало (а.с.25-28,46,47).

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1. статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року, у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р., та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року, та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, та, відповідно, стають витратами I календарного кварталу.

Судом встановлено, що в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року на підставі норм п.22.4. Закону про прибуток від'ємне значення, що виникло станом на 01.01.2010 року та від'ємне значення за 2010 рік в сумі 148361,00 грн., позивачем включено до рядка 04.9. який є розшифровкою загального рядка 04 "Валові витрати" (а.с.25). Таким чином, на підставі сформованих валових витрат І кварталу 2011 року, позивачем розраховано та визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року, який має від'ємне значення у сумі 126660,00 грн. - рядок 08 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (зворотна сторона а.с.25).

Згідно з наказом ДПА України № 114 від 28.02.2011р., з другого кварталу 2011 року затверджено нову форму податкової декларації з податку на прибуток. В ній, для визначення об'єкта оподаткування, який вноситься в рядок 07 декларації передбачено, що у вказаний рядок вноситься результат різниці між рядком 01 (Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03) та рядком 04 (Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05 + рядок 06). Відповідно до цієї форми встановленої наказом ДПА України і чинної на час подання уточнюючих декларацій за 2010р., та за ІІ-ий квартал 2011р., до рядка 06 включаються - Інші витрати (сума рядків 06.1 - 06.6). Рядок 06.6 розшифровується, як від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011р.)

Таким чином, з урахуванням сформованих позивачем валових витрат платника податку на прибуток за І-ий квартал 2011р., при поданні уточненої декларації за ІІ-ий квартал 2011р. від 13.09.2011 року суму неврахованих витрат (збитків) за 2010 р., які відповідно перенесені у витрати минулих звітних періодів за І-ий квартал 2011р., в сумі 126660,00 грн. позивачем внесено до рядка 06.6 декларації за ІІ-ий квартал 2011р. (а.с.54-58).

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першою кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно, як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають наступне:

"Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення."

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не розрізняє поняття "отриманий" та "облікований", на що звертає увагу відповідач, оскільки самі доводи представника відповідача та його самостійне тлумачення вказаних термінів суперечить загальним принципам податкового обліку та звітності.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно з пунктом 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

З цього приводу суд зазначає, що перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначений в статті 139 ПКУ є вичерпним та не містить такого визначення як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Суд також звертає увагу на те, що пунктом 4.1.4 статті 4 ПКУ закріплена презумпція правомірності рішень платника податку, згідно з якою, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до пункту 4.4. статті 4 ПКУ установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Відтак права та обов'язки податкового органу передбачені статтями 20, 21 ПКУ не містять повноважень щодо звуження визначеного ПКУ об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

З огляду на вищевказане, суд першої інстанції враховуючи встановлені обставини у справі та вимоги наведених правових норм вірно зробив висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення ДПІ в Тисменицькому районі №0003171500 від 23.11.2011 року підлягає скасуванню.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів вважає , що доводи апеляційної скарги не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі. Підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі залишити без задоволення , а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. по справі № 2а-846/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.Я. Макарик

Судді О.О. Большакова

І.В. Глушко