Постанова

від 14.03.2012 по справі 2а-1870/59/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/59/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Ксерокс" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що за результатами позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Ксерокс» (далі ТОВ НВФ «Ксерокс») з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.08.2008р. по 31.07.2011р. Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією (далі Конотопська МДПІ) 05.09.2011р. складено акт № 341/23-3/22588815 та 16.09.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001042311, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ НВФ «Ксерокс» за платежем податок на додану вартість в розмірі 43 000,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00грн.

Приймаючи таке рішення, відповідач вважав, що в порушення п.п. 184.7 п.184 ст.184 Податкового кодексу України, платником податку не визнано умовне постачання товарів, які знаходились на обліку станом на 01.04.2011р. та не нараховано податкове зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів, у зв'язку з анулюванням Конотопською МДПІ реєстрації платника податку на додану вартість, за травень 2011р. у сумі 43 000,00грн.

Позивач не погоджується з таким твердженням та вважає, що зазначений висновок є не обґрунтованим і не відповідає вимогам чинного законодавства з наступних підстав. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 04.11.2004р. №25538364 за рішенням Конотопської МДПІ від 27.05.2011р. №15 вважається анульованим з 27.05.2011р. Реєстрація Підприємства як платника ПДВ, на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 04.11.2004р. №25538364, діяла з 04.11.2004р. по 26.05.2011р.

Як передбачено п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, норми якого діяли на момент складання комісією Конотопської МДПІ рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 27.05.2011р. №15, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

З вищезазначеної норми Податкового кодексу України вбачається, що обов'язкове визнання умовного постачання товарів та необоротних активів, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, а також нарахування податкових зобов'язань платником податку здійснюється у випадку подання ним заяви про анулювання реєстрації як платника податку. При цьому, зазначена норма не містить вимог стосовно обов'язку визнання умовного постачання таких товарів та нарахування платником податку податкових зобов'язань з ПДВ у випадку анулювання реєстрації платника з ПДВ за самостійним рішенням органу ДПІ.

Тобто, на дату анулювання Свідоцтва платника ПДВ за самостійним рішенням Конотопської МДШ, нормами Податкового кодексу України, не було встановлено обов'язку визначення умовного постачання товарів та нарахування платником податку податкових зобов'язань з ПДВ, таке нарахування передбачено лише у випадку самостійного подання платником податку до органу ДПІ заяви про анулювання його реєстрації як платника податку.

Крім того, позивач не погоджується з висновком позивача про відсутність права здійснювати діяльність по оцінці рухомих речей, у тому числі товарів, малоцінних та швидкозношувальних предметів у суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1. та відповідно складанню Звіту про незалежну оцінку вартості малоцінних та швидкозношувальних предметів. На спростування такого висновку позивач посилається на наявність Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності від 29.12.2009р. №9222/09 та Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 12.06.2002р., виданих СПД-ФО ОСОБА_1, який має право здійснювати свою оціночну діяльність у наступних напрямках оцінки: оцінка об'єктів у матеріальній формі, оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі оцінка прав на об'єкти інтелектуальної власності.

За таких обставин, позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про збільшення йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43000 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав заперечення проти позову, зазначивши, що у відповідності до п.п. «и» п.184.1 Податкового кодексу України рішенням Конотопської МДПІ №15 від 27.05.2011р. анульоване свідоцтво платника ІІДВ від 04.11.2004 № 25538364 ТОВ ПВО «Ксерокс» (код 22588815), оскільки встановлено, що платник -ТОВ ПВО Ксерокс», має обсяг постачання товарів (послуг) іншим платникам за останні 12 календарних місяців, який сукупно становить менше 50% загального обсягу постачання.

При цьому перевіркою встановлено, що в останньому звітному періоді станом на 01.04.2011 року (згідно даних Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, додаток К1/1) на обліку у платника податку залишались товари на загальну суму 215000 грн., при придбанні яких суми податку на додану вартість були включені до податкова у кредиту. Відповідно до додатку К1/1 до Декларації за 1 квартал 2011 року, балансова вартість запасів на складах на кінець 1 кварталу 2011року становить 215000 грн.

Первинних документів на підтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей, що рахуються на залишку, а також документів, які б підтверджували не включення ПДВ до податкового кредиту при їх придбанні при перевірці не надано.

Відповідно до п.п.184.7. п.184 статті 184 Податкового кодексу України, платник податку за наслідками останнього звітного періоду зобов'язаний визнати умовне постачання товарів та необоротних активів, які залишаються на обліку та при придбанні яких суми податку на додану вартість були включені до податкового кредиту, та нарахувати податкове зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

Проте, з декларації з податку па додану вартість за травень 2011Іроку по ТОВ НВО «Ксерокс» (дата подання 17.06.2011р, реєстраційний номер 9004115795), підприємством ТОВ НВО «Ксерокс» не задеклароване умовне постачання товарів чи необоротних активів виходячи із звичайної ціпи відповідних товарів чи необоротних активів.

Як пояснив директор товариства, балансова вартість запасів станом на 01.04.2011 року в сумі 215000,57 грн. складається із вартості малоцінних та швидкозношувальних предметів, що знаходились в експлуатації та є в наявності на суму 55941,53 грн., із вартості малоцінних та швидкозношувальних предметів, що знаходились в експлуатації та актом списання визнані непридатними для використаня, на суму 137594,57 грн., із вартості товарно-матеріальних цінностей, які були використані для ремонту та не відносились до складу валових витрат на суму 21464,48 грн.

Однак, позивачем не надані документи, на підтвердження причин, внаслідок яких товарно-матеріальні цінності па суму 137594 грн. стали непридатними для подальшого використання (експертні оцінки спеціалістів, форс-мажорні обставини, причини морального та фізичного зносу тощо). Тим більше, що всі товарно-матеріальні цінності специфічні - це комплектуючі для комп'ютерної техніки, канцелярські товари, електротехнічні товари, електротехнічні інструменти. Без оцінки спеціаліста неможливо зробити висновок - придатні ТМЦ до експлуатації чи ні, та визначити їх реальну вартість.

Також відповідач вважає, що звіт про незалежну оцінку вартості млоцінних та швидкозношувальних предметів, виконаний особою, що не має права на виконання таких робіт, оскільки оцінка рухомих речей не входить до переліку робіт, зазначених у сертифікаті суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_1.

Окрім того, позивачем для перевірки не надано документальне підтвердження проведених ремонтів основних засобів (договорів, актів виконаних робіт, розрахунків з виконавцями), а самостійні можливості для здійснення ремонтів у підприємства відсутні, так, як за перевірений період рахується 2 працівники (директор та заступник директора).

Так як платником в податковій звітності не декларувались відомості про наявність у платника основних засобів, в деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2008р. по 30.06.2011 р. не відображались дані про балансову вартість основних фондів за відповідні звітні періоди, нарахування амортизаційних відрахувань, відомості пpo балансову вартість основних фондів на початок відповідного року для визначення 10% ліміту для включення до валових витрат, витрат, здійснених на поліпшення основних фондів, тому немає підстав для зменшення задекларованих залишків товарів станом на 01.04.2011 р, на вартість списаних товарів (матеріалів) для ремонту основних засобів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне в задовленні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що результатами позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Ксерокс» (далі ТОВ НВФ «Ксерокс») з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.08.2008р. по 31.07.2011р. Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією (далі Конотопська МДПІ) 05.09.2011р. складено акт № 341/23-3/22588815 ( а.с. 7-16) та 16.09.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001042311, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ НВФ «Ксерокс» за платежем податок на додану вартість в розмірі 43 000,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00грн. ( а.с.19).

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало порушення позивачем п.п.184.7 п.184 ст.184 Податкового кодексу України, а саме платником податку не визнано умовне постачання товарів, які фактично знаходились на обліку платника станом на 01.04.2011 року та не нараховане податкове зобов'язання, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів, в сумі 43000 грн.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, а висновки, викладені в акті перевірки відповідають фактичним обставинам справи з огляду на таке.

З 1 січня 2011 року реєстрація особи як платника податку на додану вартість та

анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180-184 ПК України. Процедура реєстрації

особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації відбувається у

порядку, встановленому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість,

затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року

№978.

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється наявності підстав, передбачених статтею 184 розділу V ПК України, та в порядку, визначеному розділом V Положення. Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись безпосередньо за заявою платника податку на додану вартість на підставах, визначених у підпунктах «а» - «и» пункту 184.1 статті 184 ПК України, та за ініціативою відповідного податкового органу на підставах, визначених у підпунктах «б» - «и» пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПК України (у редакції, що діяла до 6 серпні 2011 року), якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Аналізуючи зміст даних правових норм, суд приходить до висновку, що у випадку анулювання реєстрації платника податку на додану вартість такий платник податку зобов'язаний визнати умовне постачання товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання в обох випадках: як за заявою платника, так і за рішенням податкового органу. Чинна на час анулювання реєстрації редакція п.184.7 Податкового кодексу України визначала лише момент визнання умовного постачання товарів та необоротних активів та нарахування податкових зобов'язань самим платником податку ( « не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку»), проте не звільняла його від обов'язку виконати ці дії на момент анулювання реєстрації, в тому числі і за рішенням податкового органу.

Як вбачається із акту перевірки та зазначено позивачем в позові, у зв'язку з тим, що обсяг постачання товарів/послуг ТОВ НВО «Ксерокс» іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становив менше 50 відсотків загального обсягу постачання, рішенням Конотопської МДПІ від 27 травня 2011 року №15 було анульоване свідоцтво цього товариства платника податку на додану вартість.

ТОВ НВО «Ксерокс» умовний продаж залишків товарів та необоротних активів і нарахування податкових зобов'язань у податковій декларації за травень 2011 року (вхідний №9004115795 Конотопської МДПІ від 17 червня 2011 року) не відображено.

Відповідно до п.п.54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За таких обставин податковим органом правомірно нараховане податкове зобов'язання позивачу з податку на додану вартість.

Щодо розрахунку розміру податкового зобов'язання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За результатами перевірки було встановлено, що станом на 1 квітня 2011 року (згідно з даними Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, додаток К1/1) у ТОВ НВО «Ксерокс» на обліку залишались товари на загальну суму 215000,0 грн., при придбанні яких, відповідно до пояснень директора товариства від 30 серпня 2011 року суми податку на додану вартість були включені до податкового кредиту.

З пояснень, наданих керівником товариства в ході перевірки, вбачається, що сума 215000,0 грн. включає в себе вартість малоцінних та швидкозношувальних предметів, що знаходились в експлуатації та є в наявності на суму 55941,53 грн., із вартості малоцінних та швидкозношувальних предметів, що знаходились в експлуатації та актом списання визнані непридатними для використання, на суму 137594,57 грн., із вартості товарно-матеріальних цінностей, які були використані для ремонту та не відносились до складу валових витрат на суму 21464,48 грн.

Як зазначив в позовній заяві позивач, підлягають зменшенню задекларовані залишки товарів при нарахуванні податкових зобов'язань на обсяг списання товарно-матеріальних цінностей в сумі 137594,57 грн., що підтверджується звітом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1.

Однак, суд не погоджується з позицією ТОВ НВО «Ксерокс», з огляду на таке. Так, звіт суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1., який здійснює свою діяльність на підставі Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності від 29.12.2009р. №9222/09 та Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 12.06.2002р., ( а.с. 50,51), визначає лише ринкову вартість предметів, що є власністю товариства ( а.с.22-49). Відповідно не було предметом дослідження правомірність віднесення позивачем перелічених товарно-матеріальних цінностей до категорії «Малоцінні та швидкозношувальні предмети» з огляду на вимоги Положення ( стандарт) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», затвердженого наказом Мініфіну від 20.10.1999 року № 246, а також їх придатність для подальшого використання. При цьому, в звіті міститься суперечлива інформація щодо предмету дослідження, а саме в дослідницькій частині ( пункт 4 «Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки») йде мова про вартість малоцінних та швидкозношувальних предметів, що пригодні для подальшого використання, а у висновках звіту ( пункт 5 «Висновки про вартість об'єкта незалежної оцінки») визначена вартість малоцінних та швидкозношувальних предметів, що не пригодні для подальшого використання.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, позивачем під час її проведення не надавались документи на підтвердження обставин та причин, внаслідок яких перелічені товари стали непридатними для подальшого використання.

В ході судового розгляду справи позивач також не надав належних доказів на підтвердження зазначених обставин.

За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення і в частині визначення грошового зобов'язання позивачеві на суму 43000 грн. відповідає вимогам податкового законодавства, а відтак підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Ксерокс" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити за необгрнутованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах