Рішення

від 24.04.2012 по справі 12/19/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 квітня 2012 р. Справа 12/19/2012/5003

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ-ОИЛ" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп. 1-А, оф. 407, код ЄДРПОУ 36644132)

до : Приватного підприємства "Павлівка" (22436, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Павлівка, Леніна, 179, код ЄДРПОУ 36657911)

про стягнення 34 296,07 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - за дорученням

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ-ОИЛ" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Павлівка", в якому просить стягнути з відповідача 18 702,81 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів № 255 від 21.07.2010р., 6 016,25 грн. пені, 1 845,85 грн. - 3 % річних та 7 731,16 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 10.02.2012р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 13.03.2012р.

Ухвалою суду від 13.03.2012р. розгляд справи відкладено на 03.04.2012р., в зв'язку з відсутністю представника відповідача та ненаданням сторонами усіх необхідних для розгляду справи документів.

В судовому засіданні 03.04.2012 р. за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи, у зв'язку з ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, на 24.04.2012 р.

20.04.2012 р. представником позивача подано до суду додаткові пояснення по справі, в яких позивач зазначив наступне. Так як договір про поставку нафтопродуктів був підписаний 21.07.2010 р. по усній домовленості продавця і покупця, того ж дня - 21.07.2010 р., було вчинено продаж-покупку всієї партії нафтопродуктів без заявки відповідача, хоча в договорі від 21.07.2010 р. така умова значиться. Щодо ненадання акту звірки взаєморозрахунків позивач зазначив, що акт звірки взаєморозрахунків від 20.03.2012 р. за № 13 відповідач станом на 20.04.12 р. не підписав і не направив позивачу, хоча він отримав його по пошті (а.с.53,54).

В судове засідання 24.04.2012 р. з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях по справі.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, письмового відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час судового засідання 24.04.2012 р. повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 20.04.2012 р. за № 2243690020898.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа розглянута за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору поставки нафтопродуктів № 255 від 21.07.2010 р. за видатковою накладною № ПО-0000471 від 21.07.2010р. поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 179 702,81 грн.

Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за товар розрахувався частково, зв"язку з чим заборгував позивачу 18 702,81 грн.

Крім суми боргу за поставлений товар, заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду договір поставки нафтопродуктів № 255 від 21.07.2010р., що підписаний Товариством з обмеженою відповідальність "Преміум-Оил" (Постачальник) та Приватним підприємством «Павлівка»(Покупець) (а.с. 24-27).

Відповідно до вказаного договору, Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на мовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - Товар, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару. (п. 1.1. Договору).

Номенклатура Товару, його кількість, ціна встановлюються Сторонами за обопільною згодою на основі заявки Покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього Договору. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тої чи іншої партії Товару. Форма заявок викладена в Додатку №1 до чинного Договору, який є його невід'ємною частиною . Заявка вважається оформленою Покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою). Постачання Товару підтверджується накладними документами на Товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі, товарно-транспортними накладними), які підписані представниками обох Сторін.

Покупець зобов'язується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) Товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах та накладних документах на Товар, (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), протягом 17 (сімнадцяти) робочих днів, з дати здійснення поставки Товару. Платіжні документи за цим договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів, з обов'язковим зазначенням номеру та дати укладання Договору згідно з яким здійснюється проплата грошових коштів, а також номер та дату відповідного рахунку-фактури. (п. 3.2. Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення. (п. 6.1. Договору).

На підставі видаткової накладної ПО-0000471 від 21.07.2010р. позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 179 702,81 грн. (а.с. 28).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково.

Наведене підтверджується матеріалами справи та наданими у судових засіданнях поясненнями представника позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

В силу вимог ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ч. 1 ЦК України).

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги грунтуються на Договорі поставки нафтопродуктів № 255 від 21.07.2010 р.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, Договір поставки нафтопродуктів № 255, на якому грунтуються позовні вимоги, є неукладеним.

Так, пунктом 2.1. Договору зокрема визначено, що Товар поставляється погодженими партіями, у відповідності із заявками Покупця на постачання тої чи іншої партії Товару. Форма заявок викладена в Додатку №1 до чинного Договору, який є його невід"ємною частиною. Заявка вважається оформленою Покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою).

На вимогу суду сторони не надали доказів щодо підписання визначеного Договором Додатку № 1.

В судовому засіданні представником позивача надано письмове пояснення від 24.04.2012р., в якому останній зазначив, що Додаток № 1 до Договору від 21.07.2012 р. відсутній, тому сторонами нет підписаний.

Отже, вказаний Договір, в силу вищеназваних положень Закону, є неукладеним та, відповідно, не може бути підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

Крім того, позивач не надав жодного доказу на підтвердження доводів щодо передачі товару, вартість якого є предметом спору, на підставі Договору.

Так, у видатковій накладній та виписках банку на часткову оплату товару посилання на Договір поставки нафтопродуктів в якості підстави передачі та оплати товару відсутнє.

Доказів отримання від відповідача заявки на поставку товару згідно з Договором позивач також не надав, його представник письмово підтвердив, що заявка на отримання товару відповідачем не подавалась.

Отже відсутні підстави вважати, що товар переданий позивачем та отриманий відповідачем на підставі договору № 255 від 21.07.2010 р.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з наведених позивачем підстав задоволенню не підлягають.

Судові витрати з розгляду даної справи відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем неодноразово не виконувались вимоги суду (ухвали суду від: 10.02.2011р., 13.03.2012 р., 03.04.2012 р.) щодо надання необхідних для розгляду спору документів та забезпечення явки повноважного представника без пояснення причин та без належного підтвердження наведених причин, що вказує на їх неповажність. Це призвело до значного ускладнення та збільшення строку розгляду справи і, відповідно - державних затрат на судовий процес.

З урахуванням цього, суд вважає, що за ухилення від вчинення дій, покладених судом, з відповідача на підставі п.5 ст. 83 ГПК України слід стягнути штраф до державного бюджету в розмірі 1 700,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 83 (п. 5), 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Павлівка" (22436, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Павлівка, Леніна, 179, код ЄДРПОУ 36657911) до державного бюджету України 1700 (одну тисячу сімсот) грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кожухар М.С.

Повне рішення складено 03 травня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (22436, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Павлівка, Леніна, 179