Рішення

від 26.04.2012 по справі 5010/260/2012-2/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2012 р. Справа № 5010/260/2012-2/12

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна", вул. Новокостянтинівська, 4-А, м. Київ-1, 01001

до відповідача: Приватного підприємства "Екватор-ІФ" фактична адреса: вул.Гната Хоткевича, 83-А, м. Івано-Франківськ,76002; юридична адреса:вул.Короля Данила, 37, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення коштів у сумі 45 272,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №2203-1/12 від 22.03.2012р.)

від відповідача:представники не з"явилися

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (далі Позивач) звернулося до суду з вимогою про стягнення з Приватного підприємства "Екватор-ІФ" (далі Відповідач) коштів у сумі 45 272,27 грн., з яких: 33 345,71 грн. - основний борг; 5942,88 грн. - пеня; 1150,24 грн. - 3% річних; 1498,87 грн. - інфляційні за період прострочки з 20.12.10 по 21.02.12 та 3334,57грн. - штраф.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 27.03.12 та 12.04.12, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.33,47).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір поставки з відстроченням платежу №18/11/10 від 18.11.10 року (а.с.8-11), за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставляти відповідачу (покупцеві) Товари, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити Товар у відповідності до положень цього Договору ( п. 2.1).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 33345,71 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №ИФ-0000197/ИФ від 29.12.10 та №ИФ-0000147/ИФ від 29.11.10 (а.с.12,13).

У відповідності до п. 6.1 договору, форма оплати - оплата з відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу з оплати товару складає 21 календарний день з дати відвантаження товару.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України). Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 33345,71 грн. заборгованості за переданий товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 1150,24 грн. - 3% річних; 1498,87 грн. інфляційних за період прострочки з 20.12.10 по 21.02.12 та 3334,57 грн. - штрафу та частково обгрунтованою вимогу щодо стягнення пені, враховуючи наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Пунктом 9.1. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків платежів, визначених цим договором, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені покупець сплачує постачальнику штраф за порушення порядку оплати, визначеного у даному договорі, у розмірі 10% від суми простроченого платежу. Пунктом 9.3. договору передбачено, що нарахування та сплата неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання грошових зобовязань за цим договором здійснюється без обмеження певним строком, потягом усього періоду від дня, коли грошові зобовязання повинні були виконані, до дня їх фактичного виконання.

Судом перевірено правильність нарахування інфляційних, 3% річних та штрафу по кожній накладній.

Що стосується пені, то її обгрунтований розмір з врахуванням періоду прострочки по кожній накладній, ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування становитиме 5926,71 грн. (розрахунки здійснені судом додаються - а.с.48-49). В стягнення 16,17 грн. пені відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 33345,71 грн. основного боргу, 1150,24 грн. - 3% річних; 1498,87 грн. інфляційних, 3334,57 грн. - штрафу та 5926,71 грн. пені.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1608, 92 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193,230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610-612, 614, 625, 629, 712, 792 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49,75 ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дольче Віта" до Приватного підприємства "Екватор-ІФ" про стягнення 45 272,27 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Екватор-ІФ" (фактична адреса: вул.Гната Хоткевича, 83-А, м. Івано-Франківськ,76002; юридична адреса:вул.Короля Данила, 37, м. Івано-Франківськ, 76000, код 36322019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (вул. Новокостянтинівська, 4-А, м. Київ-1, 01001, код 32346937) -33345 (тридцять три тисячі триста сорок п"ять) грн. 71 коп. основного боргу, 1150 (одну тисячу сто п"ятдесят) грн. 24 коп. - 3% річних; 1498 (одну тисячу чотириста дев"яносто вісім) грн. 87 коп. інфляційних, 3334 (три тисячі триста тридцять чотири) грн. 57 коп. - штрафу, 5926 (п"ять тисяч дев"ятсот двадцять шість) грн. 71 коп. пені та 1608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 92 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В стягненні 16,17 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.05.12

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"