Рішення

від 24.04.2012 по справі 5011-10/2269-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/2269-2012 24.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Осмос Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КБУ теплових мереж»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 20.02.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 27 від 24.04.2012р.).

В судовому засіданні 24 квітня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Осмос Плюс»(позивач, Продавець або Постачальник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КБУ теплових мереж» (відповідач, Покупець або Отримувач) про стягнення заборгованості по неоплаченим видатковим накладним в сумі 23 706,38 грн. з них основного боргу -21 358,00 грн., пені -643,26 грн., штрафу -1 495,06 грн., втрат від інфляції -85,43 грн. та 3% річних -124,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не оплатив в повному обсязі грошових коштів за поставлений йому позивачем за видатковими накладними товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 13.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 24.04.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В період з вересня по жовтень 2011 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 23 358,00 грн.

Позивач зазначає, що Покупець за наданий йому Продавцем товар розрахувався лише частково, зокрема на суму 2 000,00 грн., внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість перед Продавцем в розмірі - 21 358,00 грн., що становить: 23 358,00 грн. -2 000,00 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 13.12.2011р. надіслав на адресу відповідача претензію № 131211/11 про оплату боргу на суму 21 358,00 грн. (належним чином засвідчена копія претензії міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що суму заборгованості відповідач на його рахунок не провів, заборгованість по видатковим накладним не погасив.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже було встановлено судом, в період з вересня по жовтень 2011 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 23 358,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №№ 133, 144 та 145 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи).

З матеріалів слідує, що Покупець частково оплатив отриманий по видатковим накладним товар на суму 2 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 23.09.2011р. (копія виписки міститься в справі).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів слідує, що Продавець, внаслідок неоплати Покупцем в повному обсязі суми отриманого по видатковим накладним товару, 29.11.2011р. та 13.12.2011р. повторно звертався до відповідача з вимогами про оплату заборгованості на суму 21 358,00 грн. Акт направлення вимоги/претензії підтверджується описами вкладення у цінний лист з відмітками поштового штемпеля про відправлення кореспонденції № 0303906211499 та № 0303906212393, фіскальними чеками про оплату відправки поштової кореспонденції № 0457 від 29.11.2011р. та № 2269 від 13.12.2011р. та рекомендованими повідомленнями про вручення реєстр. № 03039 0621149 4 та реєстр. № 03039 0621239 3 (копії документів містяться в справі). Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що коштів за товар Продавцю від Покупця, окрім перерахованих останнім на суму 2 000,00 грн., не надходило.

У своєму листі № 12 від 05.03.2012р. відповідач звернув увагу суду на той факт, що станом на березень 2012 року борг перед TOB «Осмос Плюс»за придбані матеріали становить 21 358 грн. (двадцять одна тисяча триста п'ятдесят вісім грн. 00 коп.). Причиною заборгованості являється те, що на об'єкті де виконувались роботи виникли зміни в проекті, а так як об'єкт споруджується на бюджетні кошти кошторисна документація зі змінами була відправлена замовником на повторну державну експертизу, яка була проведена тільки в лютому 2012року (оригінал листа міститься в матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.02.2011р. та 13.03.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 27.02.2011р. та 13.03.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару згідно видаткових накладних №№ 133, 144 та 145 у більшому розмірі, аніж вказано позивачем /2 000,00 грн./, станом на квітень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості по неоплаченим повністю вказаним вище накладним в розмірі - 21 358,00 грн. з розрахунку 23 358,00 грн. (вартість поставленого товару) - 2 000,00 грн. (частково оплачений товар).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що позивач вимагав у відповідача на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України повернути кошти за товар в порядку досудового врегулювання спору шляхом надсилання відповідної вимоги, враховуючи непогашення відповідачем боргу за товар на суму 21 358,00 грн., обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 643,26 грн. пені.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 85,43 грн. втрат від інфляції та 124,63 грн. 3% річних.

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу.

Крім нарахованих пені, 3% річних та втрат від інфляції позивач просить суд стягнути з відповідача також 7% штрафу від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару, що становить -1 495,06 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7% штрафу в сумі -1 495,06 грн. є необґрунтованими виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 63 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, нарахування позивачем штрафу в розмірі 7% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару, по суті вже є нарахованими останнім, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, 3 відсотків річних за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання в частині сплати поставленого та неоплаченого у строк товару.

Таким чином, задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 1 495,06 грн. 7% річних призведе до подвійного притягнення до відповідальності останнього за одне й те саме порушення, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 22 211,32 грн. з них основного боргу -21 358,00 грн., пені -643,26 грн., втрат від інфляції -85,43 грн. та 3% річних -124,63 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 508,10 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КБУ теплових мереж»(ідентифікаційний код: 33297362, адреса: 02094, м. Київ, провулок Червоногвардійський, буд. 2, р/р 260083013356 в ПАТ «Старокиївський Банк»м. Київ, МФО 321477, свідоцтво платника ПДВ № 35358835), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Осмос Плюс»(ідентифікаційний код: 34714422, адреса: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 9, р/р 26009118764 в КРД «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805, Свідоцтво платника ПДВ № 100007238), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -21 358,00 грн. (двадцять одна тисяча триста п'ятдесят вісім гривень), пені -643,26 грн. (шістсот сорок три гривні 26 копійок), втрат від інфляції -85,43 грн. (вісімдесят п'ять гривень 43 копійки), 3% річних -124,63 грн. (сто двадцять чотири гривні 63 копійки) та судові витрати -1 508,10 грн. (одна тисяча п'ятсот вісім гривень 10 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 26.04.2012р.