Ухвала

від 23.04.2012 по справі 5020-1481/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

23 квітня 2012 року справа № 5020-1481/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши заяву

Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя

(вул. Пролетарська, 28, місто Севастополь, 99014)

до Приватного підприємства „Алатирь"

(пр.Жовтневої Революції, 40 корпус 1 кв.11, місто Севастополь, 99038, код ЄДРПОУ 34458836)

про визнання відсутнього боржника банкрутом,

представники сторін не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя звернулась до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання відсутнього боржника, Приватного підприємства „Алатирь", банкрутом.

Заява про визнання банкрутом боржника подана в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон ), та мотивована ненаданням боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, наявністю несплаченої заборгованості перед бюджетом.

Ухвалою від 20.09.2011 порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Постановою суду від 04.10.2011 визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя до Приватного підприємства „Алатирь" в сумі 170,00 грн; Приватне підприємство „Алатирь" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, призначено ліквідатором Приватного підприємства „Алатирь" Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі міста Севастополя, зобов'язано ліквідатора здійснити заходи, передбачені статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після завершення ліквідаційної процедури в строк до 04.04.2012 надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

03.04.2012 на адресу суду від ліквідатора, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя, надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Ухвалою від 05.04.2012 розгляд звіту та ліквідаційного балансу призначений в окремому судовому засіданні.

Представники сторін у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд вважає за можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство „Алатирь" (код ЄДРПОУ 34458836) зареєстроване Гагарінською районною державною адміністрацією міста Севастополя 23.06.2006 та знаходиться на обліку Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя як платник податків.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, боржник зареєстрований за адресою: пр. Жовтневої Революції, 40 корпус 1 кв.11, місто Севастополь, 99038.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у боржника виникла заборгованість перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій з єдиного податку у розмірі 170,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.05.2010 по справі №2а-946/10/2770 задоволені позовні вимоги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя до Приватного підприємства „Алатирь" про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 170,00 грн.

15.07.2010 був виданий виконавчий лист про примусове виконання постанови суду.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції міста Севастополя від 19.05.2011 вказаний виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі пункту 5 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки неможливо встановити місцезнаходження боржника, на розрахункових рахунках боржника відсутні грошові кошти (а.с.13).

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що грошові вимоги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя та докази неплатоспроможності боржника ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні № 0006861510/0 від 15.12.2008 про сплату застосованих штрафних санкцій.

Відповідно до частини другої статті 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону визначено значення термінів, зокрема:

неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

грошове зобов'язання - зобов'язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується.

безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно із частиною першою вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті, справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, у суді має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Виходячи з викладеного, частина третя статті 6 Закону є загальною, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За таких обставин, Закон не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою, за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Тобто, подаючи заяву про визнання боржника банкрутом, ініціюючий кредитор зобов'язаний додати до заяви докази, які б підтверджували безспірність вимог, в розумінні Закону.

Слід зазначити, що при розгляді наявного питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою у відповідності до статті 52 Закону, існують дві особливості, а саме - справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого частиною третьою статті 6 Закону, встановленого для їх погашення, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі вимоги до складу вимог ініціюючого кредитора, регулюються загальними нормами Закону.

Судом встановлено, що грошові вимоги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя до Приватного підприємства „Алатирь" складаються зі штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що сума штрафу не може бути зарахована до складу грошових зобов'язань боржника при порушенні справи про банкрутство, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України «Про систему оподаткування»(у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно із положеннями статті 13 цього Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України «Про систему оподаткування», сплаті не підлягають.

Суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються за порушення податкового законодавства, Закон України «Про систему оподаткування»до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів) не відносить. Тому, суми штрафних санкцій не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора, які можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки безспірні вимоги, згідно загальних положень Закону, в такому випадку, можуть складатись із суми заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що передбачені статтями 14 і 15 Закону України «Про систему оподаткування».

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№ 15 від 18.12.2009.

Виходячи з вимог частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя не надано доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора відповідно до Закону, оскільки сума штрафу не зараховується до складу безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Разом з тим, встановлення судом обставин відсутності належних доказів в обґрунтування наявності безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора, що є головною умовою для порушення процедури банкрутства, виключає необхідність дослідження судами однієї з додаткових умов для здійснення провадження з особливостями статті 52 Закону (обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, або встановлення інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника).

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для визнання боржника банкрутом в порядку, передбаченому статтею 52 Закону.

У пункті 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№ 15 від 18.12.2009 зазначено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство.

У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що провадження у справі за заявою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання банкрутом відсутнього боржника - Приватного підприємства „Алатирь", підлягає припиненню.

Керуючись пунктом 7 частини першої статті 40, статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктом 1 1 частини першої статті 80, стаття 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі за заявою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання банкрутом відсутнього боржника - Приватного підприємства „Алатирь", припинити.

2. Зобов'язати Державного реєстратора Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України відповідний запис про припинення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - Приватного підприємства „Алатирь", докази надати суду.

3. Копії даної ухвали направити кредитору, боржнику, Головному управлінню юстиції у м.Севастополі, Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції в місті Севастополі, Державному реєстратору Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя.

СуддяпідписО.О.Єфременко