Постанова

від 24.04.2012 по справі 47/412

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 № 47/412

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Верховця А.А.

Рудченка С.Г.

при секретарі судового засідання - Кондратюк О.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю ВРН № 963499 від 26.10.2011 р.;

від відповідача: не з'явились;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ" на рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2011р.

у справі № 47/412 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ"

про стягнення 47 054,85 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ" про стягнення 47 054,85 грн. за договором консультаційних послуг б/н від 20.07.2011 р., а саме: 46 000,00 грн. - основного боргу та 1 054,85 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором б/н від 20.07.2011 р. щодо сплати за надані консультаційні послуги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 46 000 грн. - основного боргу, 1 054,85 грн. - пені та судові витрати.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору б/н від 20.07.2011 р. в частині несплати грошових коштів за надані послуги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. у справі № 47/412 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано всі обставини, які мають значення для справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає:

- позивачем було передано відповідачу проект договору, який підписаний не був, жодної фактичної дії щодо виконання зобов'язань здійснено не було, а отже відсутній факт укладення договору, що підтверджує відсутність виникнення між сторонами будь-яких договірних правовідносин;

- порушення норм процесуального права полягає в незадоволенні судом першої інстанції клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 26.11.2011 р. за № 38 на дату не раніше ніж 25.12.2011р.;

- неправильно здійснено розрахунок пені, виходячи з подвійної ставки НБУ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ" прийнято до провадження, її розгляд було призначено на 27.03.2012 р.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу. В наведених запереченнях Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зазначає, що апелянт безпідставно стверджує щодо неукладення договору про надання консультаційних послуг, оскільки даний договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 77 ГПК України, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 р. розгляд справи відкладався на 24.04.2012 р. У позивача витребувано оригінал договору та акту виконаних робіт.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 24.04.2012 р. № 01-22/1/5 змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді Верховець А.А., Рудченко С.Г. Вказаний склад колегії спочатку розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ" у даній справі.

Представник відповідача в судове засідання 24.04.2012 р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить наявний в матеріалах справи реєстр відправлення кореспонденції та розписка представника сторони обізнаності щодо дати про відкладення розгляду апеляційної скарги від 27.03.2012 р. (а. с. 84).

Враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд, вважає за можливе здійснити перевірку рішення господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності апелянта (обізнаного про час і місце судового розгляду) за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 24.04.2012 р. представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, позивач надав суду на огляд оригінал договору про надання консультаційних послуг б/н від 20.07.2011 р. та акт виконаних робіт.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як правильно з'ясовано місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 20.07.2011 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ", як замовником, укладено договір про надання консультаційних послуг б/н (далі договір).

Вказаний договір, оригінал якого досліджено судом апеляційної інстанції, підписаний його сторонами, як вказано в його преамбулі зі сторони позивача - ОСОБА_3, відповідача - Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ" в особі директора ОСОБА_4, який згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 06.10.2011 р. за № 21-10/4566 значився керівником даного товариства (а. с. 16), та скріплений їх печатками. У зв'язку з цим доводи апелянта про те, що вищенаведений договір не підписувався відповідачем (є неукладеним) є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач за завданням відповідача зобов'язується надати йому консультаційні послуги у вигляді надання кваліфікованих консультацій, що стосуються ринку нерухомості, а відповідач в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно п. 4.1 договору сторони погодили, що за надані позивачем відповідно до даного договору послуги відповідач сплачує позивачу оплату в розмірі 46 000,00 грн. не пізніше 10.08.2011 р.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

В п. 3.1. договору зазначено, що консультування замовника проводиться виконавцем на власній виробничій базі, власними та залученими для цієї цілі спеціалістами в строк з 20.07.2011 р. до 02.08.2011 р.

Як зазначено в позовній заяві виконавець консультував замовника про об'єкти нерухомості, які пропонуються в оренду; про середні ціни на об'єкти нерухомого майна, які пропонуються в оренду в м. Києві, в залежності від місцезнаходження та якісних характеристик; динаміку зміни цін на ринку нерухомого майна в м. Києві з 20.07.2011 р. по 02.08.2011 р. тощо.

Позивач, в свою чергу уклав з ТОВ «Парк Лейн Брокерідж» угоду про організацію взаємовідносин від 12.02.2009 р. Сторони цією угодою підтверджували, зокрема, що інтересам кожної з них відповідає: організувати надання об'єкту нерухомості в узгоджений сторонами час для проведення переглядів потенційними покупцями-клієнтами; надавати консультаційні послуги у сфері нерухомості і такі, що стосуються об'єкту нерухомості, необхідні для укладення договору купівлі-продажу, а також консультації з приводу реєстрації права власності на об'єкт нерухомості.

02.08.2008 р. між позивачем та відповідачем був складений акт здачі-приймання наданих послуг на суму 46 000,00 грн. Вказаний акт був підписаний позивачем (від виконавця) та відповідачем (в особі директора ОСОБА_4, який згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 06.10.2011 р. за № 21-10/4566 значився керівником даного товариства), посвідчений печатками обох сторін. Вартість виконаних позивачем та прийнятих без будь-яких зауважень та заперечень відповідачем робіт по договору б/н від 20.07.2011 склала загалом 46 000,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано при апеляційному перегляді, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, а саме надав консультаційні послуги відповідачу на суму 46 000,00 грн. (про що свідчить акт здачі-приймання наданих послуг, який містить підписи представників сторін і скріплений печатками). За наведеного, доводи апелянта в цій частині відхиляються, як необгрунтовані.

Відповідач не виконав взяті на себе, згідно договору зобов'язання та не здійснив розрахунок за надані послуги у строк, встановлений п. 4.1 договору в порушення частини 1 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відмови від договору в розумінні ст. 907 ЦК України матеріали справи не містять.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача по прийняттю на підставі акту здачі-приймання від 02.08.2011 р. (який підписаний зі сторони позивача - ОСОБА_3, відповідача - Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ" в особі директора ОСОБА_4, який згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 06.10.2011 р. за № 21-10/4566 значився керівником даного товариства) наданих послуг спростовують доводи апеляційної скарги про відсутність обставин укладення та виконання договору. Окрім того, на вимогу ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 р. позивач надав витребувані судом оригінал договору б/н від 20.07.2011р. та акт приймання-передачі наданих послуг від 02.08.2011 р. Вказані документи підписані як позивачем, так і відповідачем та скріплені їх печатками. Тому, твердження сторони про неукладення договору та посилання на неповне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи стосовно виконаних робіт є необґрунтованим та відхиляються апеляційним господарським судом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 661 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2 договору в разі прострочення оплати відповідачем повної суми плати позивачу, відповідач виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми плати за кожний день прострочення.

В пункті 3 Закону України «Про відповідальність за своєчасне виконання грошових зобов'язань» зазначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою Правління Національного банку України від 09.08. 2010 р. № 377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» установлено з 10.08.2010 р. облікову ставку в розмірі 7,75 % річних. Тому доводи апелянта про помилковість застосування судом першої інстанції розміру облікової ставки не приймаються апеляційним господарським судом.

Суд апеляційної інстанції перевірив розрахунок пені в межах періоду, заявленого позивачем та дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно вирахувано, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 054,85 грн. в межах заявленого періоду.

В силу ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складається з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу.

Оскільки доказів того сплати виконаних робіт а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції в порядку ст. 101 ГПК України не надано, розмір заборгованості не спростовано, суд першої інстанції правомірно повністю задовольнив позов, що є підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає безпідставними твердження скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи на дату не раніше ніж 25.12.2011 р., що позбавило останнього можливості надати додаткові докази та висловити свої заперечення проти позову.

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2011 р. відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ" ОСОБА_4 на лікарняному. Проте, жодних доказів, які б підтверджували хворобу останнього суду не надано. Окрім того, відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 25.10.2011 р. про порушення провадження у справі та не надав витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору (ухвалу про порушення провадження відповідач отримав за адресою вул. Володимирська, буд. 69. В довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 06.10.2011 р. за № 21-10/4566 вказана саме ця адреса). Згідно пункту 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» належна адреса вважається та, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Так, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2011 р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 29.11.2011 р. Тобто спір мав бути вирішений до 25.12.2011 р. З вищевикладеного вбачається, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 15.12.2011 р. в межах строку, встановленого чинним процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГСУ України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

За наведеного, відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи. Отже, обставин для скасування рішення суду першої інстанції через порушення норм процесуального права в розумінні ст. 104 ГПК України не встановлено. Тобто, підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Судові витрати покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Холдинг УНТ" на рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2011р. у справі № 47/412 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2011р залиши без змін.

3. Матеріали справи № 47/412 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Верховець А.А.

Рудченко С.Г.