Постанова

від 24.04.2012 по справі 5015/356/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.12 Справа № 5015/356/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П. Процика Т.С.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Львівський холодокомбінат»б/н від 19.03.2012 року;

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2012 року;

у справі № 5015/356/12;

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Альянс Древ», м.Чернігів;

до відповідача: ПАТ «Львівський холодокомбінат», м. Львів;

про стягнення боргу за договором поставки № 111023 від 14.10.2011 року в розмірі 154 333,56 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 -довіреність б/н від 14.02.2012 року ;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Альянс Древ»звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ПАТ «Львівський холодокомбінат» про стягнення боргу за договором поставки № 111023 від 14.10.2011 року в розмірі 154 333,56 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2012 року у справі № 5015/356/12 (суддя Березяк Н.Є.) позов ТзОВ «Альянс Древ»задоволено. Суд прийняв рішення, яким стягнув з ПАТ «Львівський холодокомбінат»на користь ТзОВ «Альянс Древ»150 000,00 грн. основного боргу, 702,74 грн. -3% річних, 3 630,82 грн. пені.

Не погоджуючись з даним рішенням ПАТ «Львівський холодокомбінат»подало апеляційну скаргу б/н від 19.03.2012 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2012 року, прийняти нове, яким відмовити в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми процесуального права. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції не звернув уваги та не дослідив тих обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Позивачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання (яке відбулось 24.04.2012 року) не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений.

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 року та від 23.04.2012 року змінювався склад колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2011 року між ТзОВ «Альянс Древ»(постачальник) та ПАТ «Львівський холодокомбінат»(покупець) було укладено договір поставки № 111023 (надалі договір, а.с. 6-7). Згідно умов договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або інших цілях не пов'язаних з особистим використанням товар, а саме: паличка для морозива дерев'яна, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити даний товар.

В п. 1.1. договору передбачено, що загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна визначена сторонами у специфікаціях.

Відповідно до п. 2.2. договору поставки покупець зобов'язався своєчасно і належним чином прийняти товар від постачальника та оплатити його протягом 30 календарних днів після відвантаження товару зі складу постачальника.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар, а саме: палички для морозива в кількості 10 350 тис. штук загальною вартістю 248 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 18 від 22.10.2011 року, та довіреністю № 1466 від 21.10.2011 р. на отримання товару, виданої ОСОБА_2

Видаткова накладна № 18 від 22.10.2011 року на суму 248 400,00 грн. підписана представниками обох сторін.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач розрахувався за отриманий товар лише частково, у зв'язку з чим, в останнього виник борг на суму 150 000,00 грн. за отриманий товар.

26.12.2011 року ТзОВ «Альянс Древ»було направлено на адресу відповідача претензію про сплату боргу на суму 157 400,00 грн. Проте, дана претензія залишена без відповіді та належного реагування.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу товар а саме: палички для морозива в кількості 10 350 тис. штук загальною вартістю 248 400,00 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною № 18 від 22.10.2011 року.

Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 150 000,00 грн. за поставлений товар.

Оскільки, відповідач частково розрахувався перед позивачем за отриманий товар і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 150 000,00 грн.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (штраф і пеня). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610 -612 ЦК України).

Відповідно до п. 5.4. договору покупець за порушення обов'язку, визначеного у п. 2.2 договору, за вимогою постачальника зобов'язався сплатити останньому пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення із врахуванням обмежень, встановлених чинним Законом України від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ЦК України та ГК України щодо максимального розміру пені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 3 630,82 грн. пені за період з 22.11.2011 року по 17.01.2012 року.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Так, судом першої інстанції у відповідності до ст. 625 ЦК України правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 702,74 грн. 3% річних за період з 22.11.2011 року по 17.01.2012 року.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права не підтверджуються матеріалами справи.

У зв'язку з цим, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Скрипчук О.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Процик Т.С.

Постанова підписана "26" квітня 2012 року