Постанова

від 19.04.2012 по справі 5010/21/2012-5/2

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.12 Справа № 5010/21/2012-5/2

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дитячо-оздоровчого комплексу Ворохтянської навчально-спортивної бази «Україна»Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос»Агропромислового комплексу України № 10 від 09.02.2012р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2012р. (повне рішення складено 02.02.2012р.)

у справі № 5010/21/2012-5/2

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Волинська область,

м. Нововолинськ

до відповідача Дитячо-оздоровчого комплексу Ворохтянської навчально-спортивної бази «Україна»Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос»Агропромислового комплексу України, Івано-Франківська область, м. Яремче, смт. Ворохта

про стягнення заборгованості в сумі 57 746,10 грн., з яких: 57 675,00 грн. основного боргу за поставлений товар та 71,10 грн. -3 % річних

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 -представник;

від відповідача - не з'явився.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2012р. у справі № 5010/21/2012-5/2 у зв'язку з перебуванням судді Дубник О.П. у черговій відпустці, керуючись п. 6 Рішення зборів суддів Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 року, оформленого протоколом № 23, та п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у склад колегії по розгляду апеляційної скарги Дитячо-оздоровчого комплексу Ворохтянської навчально-спортивної бази «Україна»Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос»Агропромислового комплексу України замість судді Дубник О.П. введено суддю Данко Л.С.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012р. у справі № 5010/21/2012-5/2 у зв'язку із зайнятістю судді (члена колегії) Данко Л.С. у складі іншої колегії, керуючись п. 6 Рішення зборів суддів Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 року, оформленого протоколом № 23, та п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у склад колегії по розгляду апеляційної скарги Дитячо-оздоровчого комплексу Ворохтянської навчально-спортивної бази «Україна»Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос»Агропромислового комплексу України замість судді Данко Л.С. введено суддю Дубник О.П.

Представнику позивача права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції - листів, якими надіслано копії ухвал апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а також про відкладення розгляду справи), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судових засіданнях були повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обов'язковою не визнавалась; розгляд справи вже відкладався за клопотанням скаржника, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, Дитячо-оздоровчого комплексу Ворохтянської навчально-спортивної бази «Україна»Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос»Агропромислового комплексу України.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2012 року у цій справі, суддя Цюх Г.З., позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до відповідача Дитячо-оздоровчого комплексу Ворохтянської навчально - спортивної бази "Україна" Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України про стягнення заборгованості в сумі 57746,10 грн., з яких: 57675,00 грн. основного боргу за поставлений товар та 71,10 грн. - 3 % річних - задоволено частково; стягнуто з Дитячо-оздоровчого комплексу Ворохтянської навчально - спортивної бази "Україна" Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - 57 675, 00 грн. (п'ятдесят сім тисяч шістсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.) - основного боргу за поставлений товар, 33, 18 грн. (тридцять три грн. 18 коп.) - 3% річних, 1411, 50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять грн. 50 коп.) - судового збору; в частині стягнення 3% річних в сумі 37, 92 грн. (тридцять сім грн. 92 коп.) - в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Дитячо-оздоровчий комплекс Ворохтянської навчально-спортивної бази «Україна»Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос»Агропромислового комплексу України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2012 року у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити в позові Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, зокрема, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Також скаржник зазначає, що під час винесення господарським судом рішення мало місце неврахування обставин, що мають значення для справи. Як зазначає далі скаржник, це призвело до неправильного рішення, є підставою для його скасування в апеляційному порядку та винесення нового рішення.

Слід відзначити, що до апеляційної скарги скаржником додано Договір уступки вимоги (цесії) від 29 грудня 2010 року (а.с. 62-64).

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в порядку ст. 96 ГПК України подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Івано-Франківської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги, доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Дитячо-оздоровчого комплексу Ворохтянської навчально - спортивної бази "Україна" Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України заборгованості в сумі 57 746,10 грн., з яких: 57 675,00 грн. основного боргу за поставлений товар та 71,10 грн. - 3 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, в період з 2008 року по 2010 рік, на підставі накладних та довіреностей позивач поставив, а відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності, а саме вугілля на загальну суму 230 400, 00 грн.

Товарно-матеріальні цінності були відпущені відповідно до наступних бухгалтерських документів: довіреності серії ЯОФ № 406666 від 02.06.2008 року (а.с. 17) та накладної № к-00002421 від 04.06.2008 року - на суму 72 000,00 грн. (а.с. 18); довіреності серії ЯОФ № 406671 від 25.11.2008 року (а.с. 19) та накладна № к-00004561 від 29.11.2008 року -на суму 36 000,00 грн. (а.с. 20); накладна № ш-00000280 від 10.12.2009 року - на суму 14 300,00 грн. (а.с. 21); накладна № ш-00000001 від 10.01.2010 року -на суму 14 625,00 грн. (а.с. 22); накладна № к-00000326 від 21.01.2010 року -на суму 14 950,00 грн. (а.с. 23); накладна № к-00000448 від 29.01.2010 року -на суму 14 950, 00 грн. (а.с. 24); накладна № к-00000554 від 04.02.2010 року -на суму 7475, 00 грн. (а.с. 25); накладна № ш-00000012 від 10.02.2010 року -на суму 7 475, 00 грн. (а.с. 26); накладна № к-00000814 від 22.02.2010 року -на суму 16 250,00 грн. (а.с. 27); накладна № к-00000903 від 25.02.2010 року -на суму 6 825, 00 грн. (а.с. 28); накладна № к-00001302 від 18.03.2010 року -на суму 12 350,00 грн. (а.с. 29); накладна № к-00005249 від 29.10.2010 року -на суму 13 200,00 грн. (а.с. 30).

Відповідач, Дитячо-оздоровчий комплекс Ворохтянської навчально-спортивної бази «Україна»Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос»Агропромислового комплексу України, частково розрахувався за поставлене вугілля в сумі 172 725, 00 грн., про що свідчать банківські виписки від 11.12.2008 року -на суму 6 500,00 грн. (а.с. 31), від 15.12.2008 року -на суму 30 000,00 грн. (а.с. 32), від 06.03.2009 року -на суму 3 000,00 грн. (а.с. 33), від 11.12.2009 року -на суму 14 300,00 грн. (а.с. 33А), від 23.12.2009 року -на суму 30 000,00 грн. (а.с. 33Б), від 11.01.2010 року -на суму 14 625,00 грн. (а.с. 33В), від 22.01.2010 року -на суму 29 900,00 грн. (а.с. 34), від 17.02.2010 року -на суму 14 950,00 грн. (а.с. 34А), від 01.03.2010 року -на суму 16 250,00 грн. (а.с. 35), від 26.10.2010 року -на суму 13 200,00 грн. (а.с. 36).

Проте, відповідач свої зобов'язання повністю не виконав, допустивши заборгованість в сумі 57 675, 00 грн.

Фактичне визнання відповідачем суми заборгованості підтверджується зокрема Актом звірки взаєморозрахунків від 01 березня 2011 року, підписаним уповноваженими представниками обох сторін та скріплений печатками сторін (а.с. 38).

Як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини між позивачем та відповідачем не є договірними. ФОП ОСОБА_3, відпускаючи товарно-матеріальні цінності, а саме вугілля, не зазначав у накладних будь-яких відомостей, що відпуск здійснюється у відповідності до Договору поставки. Відповідач (скаржник), здійснюючи оплату за відпущене вугілля, не зазначав, відповідно до якого з Договорів поставки він здійснює оплату.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок, відповідач, перераховуючи грошові кошти, зазначав розмір оплати та призначення платежу. У призначенні платежу було зазначено, що оплата здійснюється у відповідності до накладної, проте в окремих випадках Відповідач зазначав номер накладної, відповідно до якої було відпущено вугілля та відповідно до якої він здійснює оплату.

08 грудня 2011 року з метою досудового врегулювання спору ФОП ОСОБА_3 надіслав Дитячо-оздоровчому комплексу Ворохтянської навчально-спортивної бази «Україна»Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос»Агропромислового комплексу України вимогу № 173 про сплату заборгованості в розмірі 57 675,00 грн. (а.с. 32-33).

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що він не приймав участі у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки не отримав повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Проте, дане твердження скаржника спростовується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 47).

У позовній заяві вказано додатком № 17 копія квитанції про направлення позовної заяви з додатками Відповідачу (а.с. 45) та додатком № 18 копія опису надісланого Відповідачу з відміткою поштового відділення (а.с. 46-47). Відтак немає підстав для висновку про те, що відповідач не отримав від позивача позовної заяви та інших документів, які додаються до неї.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що відповідно до Договору уступки вимоги (цесії) від 29 грудня 2010 року, укладеного між Приватним підприємцем ОСОБА_3 та Приватною виробничою фірмою «Вуглеконтракт», позивач передав право вимоги боргу ПВФ «Вуглеконтракт».

Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не передавались за Договором цесії оригінали Договору поставки № 0206/08 від 03.06.2008 року та Договору поставки № 1201/09 від 01.12.2009 року та інші супутні документи про поставку вугілля відповідачу.

Відповідно до п. 8 Договору уступки вимоги (цесії) цедент зобов'язаний повідомити Боржника про уступку вимоги протягом 10 днів з моменту підписання цього Договору. Проте, як вбачається з матеріалів справи, письмового повідомлення про заміну первісного кредитора на нового кредитора (ПВФ «Вуглеконтракт») на адресу відповідача (Боржника) позивач не надсилав.

З письмових пояснень, наданих апеляційному господарському суду від ФОП ОСОБА_3, вбачається, що сторонами у зобов'язанні, відповідно до Договору цесії, не здійснено жодних дій на виконання даної угоди, оскільки сторони такої угоди не мали на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідною угодою. Заборгованість у розмірі 57 675,00 (п'ятдесят сім тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 00 коп.) залишилась незмінною.

Слід зазначити, що питання укладення Договору цесії було предметом розгляду Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 10/5005/16061/2011.

За наслідками розгляду справи № 10/5005/16061/2011 Господарським судом Дніпропетровської області було прийнято рішення від 12.01.2012 року про розірвання Договору уступки вимоги (цесії). Також, відповідач був залучений у розгляді цієї справи як третя особа. Тобто факт недійсності договору уступки вимоги (цесії) встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, яке набрало законної сили (апеляція не подавалася).

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області про розірвання Договору уступки вимоги (цесії) набрало законної сили.

За прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано 71,10 грн. - 3% річних, за період з 16.12.2011 року по 30.12.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав суду довідку № 2565 від 29.12.2011 року (а.с. 42), видану Державним ощадним банком України (філією Волинського обласного управління), з якої вбачається, що в період з 01.03.2011 року по 29.12.2011 року на поточний рахунок позивача від відповідача надходжень не було.

З огляду на викладене, вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачається, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У цьому випадку останнім днем сплати за товар слід вважати 23.12.2011 року, тобто день, що настав зі спливом семи днів з дня отримання відповідачем претензії (з урахування семи днів для поштового обігу).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем доведено факт неналежного виконання зобов'язань по оплаті за товар з боку відповідача, відповідно вимога про стягнення основного боргу в сумі - 57675,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачу нараховано 71, 10 грн. - 3% річних, за період з 16.12.2011 року по 30.12.2011 року.

Судом першої інстанції правильно здійснено перевірку нарахування 3% річних, а саме суд, розраховуючи 3% річних, виходив з наступного: оскільки моментом оплати слід вважати 23.12.2011 року, розрахунок слід здійснювати з 24.12.2011 року до дня, вказаного позивачем у розрахунку, тобто до 30.12.2011 року. Згідно здійсненого судом розрахунку 3% річних складають 33, 18 грн. Відповідно, 3% річних підлягають стягненню з відповідача в сумі 33, 18 грн.

Відтак, в частині стягнення решти нарахованої суми 3% річних - 37, 92 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.4і ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Івано-Франківської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2012р. у справі № 5010/21/2012-5/2 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.