Постанова

від 18.04.2012 по справі 12/5007/136/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 12/5007/136/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Юрчук М.І. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача - Антоненко В.О.

відповідача - Поляк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська паливна група" на рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.12 р. у справі № 12/5007/136/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - Укрнєпродукт" в особі Полтавської філії (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська паливна група" (м.Коростень)

про стягнення 98344,36 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.02.2012р у справі №12/5007/136/11 (суддя Сікорська Н.А.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - Укрнєпродукт" в особі Полтавської філії (м.Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська паливна група" (м.Коростень) про стягнення 98344,36 грн. задоволено.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська паливна група" посилається на ту обставину, що судом першої інстанції не прийнято до уваги аргументів, щодо того, що позивач по справі порушив порядок прийняття нафтопродуктів, у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 року за №281/171/578/155,відповідно до п. 5.2.3 якої під час надходження залізничних цистерн вантажоодержувач до приймання нафти або нафтопродукту має перевірити:

- відповідність фактичного номера і типу залізничної цистерни номеру і типу, зазначених у накладній;

- технічний стан залізничної цистерни на наявність механічних ушкоджень (ум'ятин, тріщин) справність зливних пристроїв. У разі виявлення несправності цистерни, через яку можлива втрата вантажу, слід вимагати від адміністрації залізничної станції перевірки маси вантажу в цистерні, а в разі встановлення нестачі - складання технічного акта за встановленою формою;

- наявність і цілісність пломб запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) і відбитків на них, відповідність відбитків на пломбах відбиткам, які зазначено у перевізних документах;

- відповідність градуювальної таблиці на залізничну цистерну номеру залізничної цистерни.

Також в п. 5.2.4 говориться, що маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці в разі:

- надходження нафти або нафтопродукту в несправній цистерні;

- надходження нафти або нафтопродукту з несправною пломбою ЗПП чи без пломби ЗПП за наявності позначки в залізничній накладній, що вантаж прийнятий до перевезення під пломбою ЗПП;

- надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою ЗВТ, без порушення ЗПП.

У разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.Комерційний акт складений не був. Натомість, при складанні акту № 5-НП був відсутній представник залізниці. Також Позивачем порушено п.5.2.7. в частині відсутності копії документа про виклик представника Вантажовідправника для участі в прийманні нафтопродуктів. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська паливна група" було повідомлено значно пізніше про факт недостачі нафтопродуктів, а саме коли отримало претензію щодо недопостачі продукції від 08.11.2011 року. Відповідач вважає, що до участі у справі повинна бути залучена Південно-Західна залізниця.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська паливна група»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господар-ського суду від 17.04.2012р. у справі №12/5007/136/11 змінено склад колегії, окрім заміни голову-ючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи, та надав пояснення на обгрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2012р. у справі №12/5007/136/11 є незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у позові). Представник вважає, що господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладенні в рішенні, не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обгрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2012р. у справі №12/5007/136/11 законним та обгрунтованим, та таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, 17.10.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - Укрнєфтєпродукт" в особі Полтавської філії (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська паливна група" (постачальник) уклали договір № 244/10 поставки нафтопродуктів, згідно якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов Договору і Додатків до нього, що є невід'ємними частини Договору. (п.1.1. Договору).

Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що оплата товару Покупцем (позивач) здійснюється на умовах 100% попередньої оплати партії товару, якщо інше не передбачено сторонами в додатках до даного договору.

Додатковою угодою № 1 від 17.10.2011 р. до договору поставки нафтопродуктів № 244/10 від 17.10.2011 р. сторони узгодили поставку бензину в кількості 109,850 т на суму 1314565,60 грн. до 23.10.2011 р.,а оплату товару, протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору (а.с. 14).

На виконання умов договору позивач платіжними дорученнями № 7767 та № 7768 від 20.10.2011 р. сплатив відповідно 601392,00 грн. та 713173,60 грн., що загалом становить 1314565,60 грн. (а.с.15).

17.10.2011 р. згідно залізничної накладної № 34467886 у вагонах № 73049777 та № 74752122 ТзОВ "Українська паливна група" відправила вантаж (бензин) в кількості 109850 кг на адресу позивача.

Під час приймання нафтопродуктів 22.10.2011 р. за кількістю позивачем було встановлено, що маса бензину становить 100802 грн. з урахуванням норм природних втрат та відносної похибки вимірювання, про що складено акт № 327 від 22.10.2011 р. (а.с. 17).

При прийомці бензину комісією було встановлено, що технічний стан вагон-цистерн справний (задовільний), пломби ЗПП, відбитки пломб ЗПП в наявності, наявність і стан ущільнювальних прокладок - присутні, доступу до вантажу немає.

За таких обставин комісія прийшла до висновку, що недостача нафтопродукту виникла в результаті її недоливу в вагон-цистерни.

Як свідчать матеріали справи, про факт недостачі бензину, у відповідності до п. 6.8 договору за участю незалежного експерта Полтавської Торгово-промислової палати, був складений Акт експертизи І-85 від 22.10.2011 р. (а.с. 19).

Згідно розрахунку позивача понаднормативна недостача становить 8218 кг на суму 98344,36 грн. (а.с. 18).

26.10.2011 р. на адресу відповідача направлена претензія за № 19/04-1210 про відшкодування збитків (а.с.21).

16.11.2011 р. відповідач надіслав на адресу позивача відповідь про відмову в задоволенні претензійних вимог з підстав недотримання позивачем умов п. п. 6.8 , 6.11 договору (а.с. 22).

Оскільки відповідач не відшкодував позивачу вартість недостачі, останній звернувся до суду з вимогою про стягнення в судовому порядку коштів в сумі 98344,36 грн. вартості бензину та 1142,40 грн. - витрат по оплаті виклику експерта.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст.ст. 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з правовідносин, які регулюються положеннями закону щодо поставки та купівлі- продажу товару.

Правове регулювання договорів поставки відбувається за положеннями статей 263-271 Господарського кодексу України. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (п.6 ст.265).

Також, відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось, спір між сторонами виник в результаті поставки відповідачем бензину в кількості, яка не відповідає кількості, зазначеній в залізничній накладній.

За умовами договору поставки № 244/10 від 17.10.2011 р., а саме п. 6.1, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції "Про порядок приймання, транспортування , зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155 (далі Інструкція).

Підпунктом 5.1.1 вищевказаної Інструкції передбачено, що приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо.

Відповідно до підпунктів 5.1.4 Інструкції, у разі надходження вантажу в технічно справних цистернах зі справними пломбами вантажовідправника і виявлення в них під час приймання нафти і нафтопродуктів нестач, що перевищують норми природних втрат і границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, спір стосовно відшкодування нестач вирішується в порядку, передбаченому відповідним договором та діючим законодавством України.

За правилами підпунктів 5.2.3, 5.2.4 Інструкції під час надходження залізничних цистерн вантажоодержувач до приймання нафти або нафтопродукту має перевірити:

- відповідність фактичного номера і типу залізничної цистерни номеру і типу, зазначених у накладній;

- технічний стан залізничної цистерни на наявність механічних ушкоджень (ум'ятин, тріщин), справність зливних пристроїв. У разі виявлення несправності цистерни, через яку можлива втрата вантажу, слід вимагати від адміністрації залізничної станції перевірки маси вантажу в цистерні, а в разі встановлення нестачі - складання технічного акта за встановленою формою;

- наявність і цілісність пломб запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) і відбитків на них, відповідність відбитків на пломбах відбиткам, які зазначено у перевізних документах;

- відповідність градуювальної таблиці на залізничну цистерну номеру залізничної цистерни.

Маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці в разі:

- надходження нафти або нафтопродукту в несправній цистерні;

- надходження нафти або нафтопродукту з несправною пломбою ЗПП чи без пломби ЗПП за наявності позначки в залізничній накладній, що вантаж прийнятий до перевезення під пломбою ЗПП;

- надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою ЗВТ, без порушення ЗПП.

У разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.

З матеріалів справи вбачається, що при визначенні маси вантажу об"ємно масовим мотодом комісією, у складі якої був представник залізниці, встановлено, що бензин надійшов в технічно справних вагонах за наявними і цілими пломбами ЗПП і відбитками на них, однак під час розкриття цистерни і перевірки маси аріометром та метр штоком було виявлено невідповідність маси вантажу масі, яка вказана в супровідних документах. При цьому у відповідності до вимог п. 5.2.5 Інструкції був складений Акт № 327 форми 5-НП (а.с.17).

Судом першої інстанції правомірно, встановлено, що комерційний акт залізницею не складався, що в даному випадку було правом залізниці, а не її обов'язком. Вказаного висновку суд дійшов, виходячи з аналізу норм ст. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457, згідно якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Аналогічна норма міститься і в Правилах складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334.

Частина 3 ст. 129 Статуту визначає, що залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Таким чином, оскільки факт невідповідності маси бензину супровідним документам був встановлений не залізницею, а вантажовідправник не заявляв про існування вказаної обставини, тому складання комерційного акта на виконання вимог Інструкції не входило до обов'язку залізниці, а недостача має підтверджуватись іншими доказами.

Так, матеріали справи містять Акт експертизи № І-85 від 22.10.2011 р. експерта Полтавської торгово-промислової палати ОСОБА_6, який, як визначили сторони, мав бути складений в обов"язковому порядку відповідно до п. 6.8 договору, згідно якого покупець має право виставити постачальнику претензію щодо невідповідності фактичної кількості товару і кількості товару, зазначеної в транспортних документах, не пізніше 7 днів з дати поставки товару, за умови дотримання покупцем вимог, зазначених даним договором і положеннями Інструкції в частині, що не суперечать даному договору.

Претензія покупця щодо кількості поставленого товару вважається необгрунтованою, якщо покупець не одержав акт незалежного експерта про невідповідність фактично отриманої кількості товару і кількості товару, зазначеної в транспортних документах, що повинні бути прикладені до претензії про нестачу товару. Сторони підтверджують, що погодженим незалежним експертом є Торгово-Промислова Палата України

Згідно Акта експертизи № І-85 від 22.10.2011 р. позивачу по залізничній накладній № 34467886 у вагонах № 73049777 та № 74752122 надійшов бензин в кількості 100802 кг (а.с. 19, 20).

Як на підставу в необгрунтованості вимог відповідач посилається на недотримання позивачем вимог Інструкції, щодо повідомлення вантажовідправника про невідповідність маси вантажу супровідним документам.

Пунктом 5.2.8 Інструкції визначено, що у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.

Відповідно до ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Доказом повідомлення вантажовідправника про нестачу бензину позивач вважає лист № 235 від 21.10.2011 р. № 19/07/1179 (а.с.77), який, як пояснив представник позивача, був отриманий працівником відповідача ОСОБА_7. Однак належними та допустимими доказами ні факту надіслання, ні факту отримання повідомлення про виклик представника вантажовідправника не підтвердив.

Водночас, виходячи з норм ч. 2 ст. 688 ЦК України, відповідач, як продавець не довів, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог.

Той факт, що позивач з претензією до відповідача про недостачу товару звернувся не у визначений договором семиденний строк, не позбавляє його права звернутись до суду для захисту свого права.

До того ж, зі змісту п. 6.8 договору вбачається, що пред'явлення претензії є правом покупця, яким останній може скористатись на власний вибір.

Суд першої інстанції дійшов до правомірних висновків, про те що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню в сумі 98486,76 грн., з яких 98344,36 грн. - вартість бензину та 1142,40 грн. - витрати покупця на проведення експертизи.

Відтак, доводи апеляційної скарги відповідача суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє, з огляду на викладене вище.

З урахуванням зазначено колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська паливна група» на рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2012р. у справі №12/5007/136/11 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №12/5007/136/11 повернути до господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.