Ухвала

від 03.05.2012 по справі 17/116-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"03" травня 2012 р. Справа № 17/116-10

Суддя Горбасенко П.В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ" на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ"

до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС-ГРУП"

про стягнення 73 375,33грн.

За участю представників:

від позивача Джулай Ю.В. (директор);

від відповідача не з'явилися;

від Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 13.08.2010р. у справі № 17/116-10, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010р., позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 33 311 (тридцять три тисячі триста одинадцять гривень) 06 коп. основного боргу, 2 598 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто вісім гривень) 10 коп. пені, 35 906 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шість гривень) 81 коп. штрафу, 718 (сімсот вісімнадцять гривень) 16 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять гривень) 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у задоволенні решти позову відмовлено.

20.10.2010р., на виконання рішення господарського суду Київської області від 13.08.2010р. у справі № 17/116-10, видано наказ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2012р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Г-Груп" у прийнятті скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області при виконанні наказу господарського суду Київської області від 20.10.2010р., виданого у справі № 17/116-10, а додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду.

20.04.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ" надійшла скарга № 16/04 від 19.04.2012р. (вх. № 29 від 20.04.2012р.) на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області у справі № 17/116-10, у якій скаржник просить суд скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту з майна (автотранспортних засобів) ВП № 22275976 від 03.04.2012р. та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції повідомити органи ДАІ, зокрема Броварське ДАІ (м. Бровари, вул. Чкалова, 4-а) про чинність арешту майна, що був накладений постановою від 22.12.2011р., оскільки постановою Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту з майна (автотранспортних засобів) ВП № 22275976 від 03.04.2012р. в порушення вимог ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження" знято арешт з автотранспортних засобів, що належать на праві власності Спільному підприємству у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС-ГРУП", який був накладений згідно постанови про арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 22275976 від 22.12.2011р. та на виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2010р. у справі № 17/116-10.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2012р. розгляд скарги призначено на 03.05.2012р.

У судовому засіданні 03.05.2012р. представник скаржника повністю підтримав скаргу.

Представник відповідача в судове засідання 03.05.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Представник Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області в судове засідання 03.05.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Накази видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України „Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" (далі -Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною першою ст. 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 17 Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Незвернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а також інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч.ч. 1, 4 ст. 40 Закону).

Статтею 52 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Приписами ст. 55 Закону передбачено, що державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику. Після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку. Готівкові кошти та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у таких осіб у присутності понятих на підставі ухвали суду. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом. За ухилення від виконання розпоряджень державного виконавця особою, в якої перебуває майно боржника, на неї може бути накладено стягнення відповідно до цього Закону.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ст. 60 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Суд встановив, що постановою Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 22275976 від 22.12.2011р. накладено арешт на: 1. Сідельні тягачі FH 12, 2002 р.в., у кількості 8 одиниць: - шасі YV2A4DAA42B310253, держ. номер 11584КМ, - шасі YV2A4DAA42B309149, держ. номер 11583КМ, - шасі YV2A4DAA62B310190, держ. номер 12779КМ, - шасі YV2A4DAAX2B309138, держ. номер 1586КМ, - шасі 309144 держ. номер 11585КМ, - шасі YV2J4CFA22B315664, держ. номер 15305КМ, - шасі YV2J4CFA13A555814, держ. номер 16701КМ, - шасі YV2A4DAA22B310235, держ. номер 11587КМ; 2. Напівпричепи бортові SCHMITZ: - шасі WSMS608000488897, державний номер 17097 КХ, 2001 р.в., - шасі WSMS608000488895, державний номер 17096 КХ, 2001 р.в., - шасі WSMS608000489300, державний номер 19228 КХ, 2002 р.в., - шасі WSMS608000489297, державний номер 19227 КХ, 2002 р.в., - шасі WSMS608000489296, державний номер 19231 КХ, 2002 р.в., - шасі WSMS608000489298, державний номер 19229 КХ, 2002 р.в., - шасі WSMS608000503002, державний номер 20510 КХ, 2002 р.в., - шасі WSMS608000503005, державний номер 21397 КХ, 2002 р.в., що належить боржнику СП у формі ТОВ „Транс-Груп" у межах суми звернення стягнення 72 765,55грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику СП у формі ТОВ „Транс-Груп".

Постановою Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області про зняття арешту з майна (автотранспортних засобів) ВП № 22275976 від 03.04.2012р. знято арешт з вищевказаних автранспортних засобів, що належать на праві власності Спільному підприємству у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС-ГРУП".

Як вбачається зі змісту спірної постанови Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області про зняття арешту з майна (автотранспортних засобів) ВП № 22275976 від 03.04.2012р. при винесенні вказаної постанови не вказано правової норми (статті Закону України „Про виконавче провадження"), на підставі якої знято арешт з автотранспортних засобів.

Водночас у вказаній постанові Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області про зняття арешту з майна (автотранспортних засобів) ВП № 22275976 від 03.04.2012р. зазначено інформацію, що до відділу на виконання надійшов виконавчий напис № 788 від 03.04.2012р. виданий приватним нотаріусом Броварського МНО ОСОБА_3 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Г-Груп", шляхом передачі права власності на транспортні засоби та лист боржника з проханням зняти арешт з майна (автотранспортних засобів) для повного та фактичного виконання виконавчого напису.

Здійснивши правовий аналіз положень Закону України „Про виконавче провадження", зокрема ст. 60 вказаного Закону, суд дійшов висновку, що наявність виконавчого напису нотаріуса та/або заяви боржника із проханням зняти арешт не є підставою для зняття арешту з спірного майна.

З огляду на наведене, суд вирішив, що Відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції неправомірно, в порушення ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження" знято арешт з майна (автотранспортних засобів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ" на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області в частині скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту з майна (автотранспортних засобів) ВП № 22275976 від 03.04.2012р.

В частині вимоги скаржника про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції повідомити органи ДАІ, зокрема Броварське ДАІ (м. Бровари, вул. Чкалова, 4-а) про чинність арешту майна, що був накладений постановою від 22.12.2011р., суд дійшов висновку про передчасність вказаної вимоги, оскільки станом на момент звернення ТОВ „УКІО БАНК ЛІЗИНГ" з скаргою до суду (вх. № 29 від 20.04.2012р.) була чинною постанова Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту з майна (автотранспортних засобів) ВП № 22275976 від 03.04.2012р., на підставі якої знято арешт з спірного майна.

Відтак, вимога про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції повідомити органи ДАІ, зокрема Броварське ДАІ (м. Бровари, вул. Чкалова, 4-а) про чинність арешту майна, що був накладений постановою від 22.12.2011р. є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню судом.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ" на дії Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області у справі № 17/116-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ" до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС-ГРУП" про стягнення 73 375,33грн. задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту з майна (автотранспортних засобів) ВП № 22275976 від 03.04.2012р.

3. У задоволенні решти скарги -відмовити.

4. Копію ухвали надіслати відповідачу та Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кірова, 16).

Суддя Горбасенко П.В.