Постанова

від 24.04.2012 по справі 4/024-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 № 4/024-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача: Ястребова Л.В. - представник,

від відповідача: Заворотній А.А. - представник, ОСОБА_4 - представник,

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича база «Топаз»

на рішення господарського суду Київської області від 12.03.2012 року

у справі №4/024-12 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича база «Топаз»,

м. Біла Церква, Київська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія», м. Київ,

про стягнення 48119,92 грн., -

встановив:

У лютому 2012 року ПАТ «АЕС Київобленерго» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Виробнича база «Топаз» (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ДП Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія», про стягнення 48119,92 грн. збитків, завданих енергопостачальнику шляхом безоблікового споживання електроенергії.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.03.2012 року у справі №4/024-12 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ «Виробнича база «Топаз» на користь ПАТ «АЕС Київобленерго» 48119,92 грн. заборгованості та 1609,50 грн. судового збору. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у зв'язку з неправомірним використанням електроенергії.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Виробнича база «Топаз» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.03.2012 року у справі №4/024-12 та ухвалити нове рішення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції справу №4/024-12 розглянуто за відсутності представників відповідача. Також, як стверджує відповідач, споживання ним електроенергії здійснювалось на підставі договорів, укладених з ДП Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія», та сплата за таке споживання здійснювалась вказаній особі. При цьому, згідно доводів скаржника, акт №К 017205 від 27.09.2011 року підписаний ОСОБА_4, яка не є представником або керівником ТОВ «Виробнича база «Топаз», тобто не уповноваженою особою.

У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 року у справі №4/024-12 апеляційну скаргу ТОВ «Виробнича база «Топаз» на рішення господарського суду Київської області від 12.03.2012 року у справі №4/024-12 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 24.04.2012 року.

В судовому засіданні 24.04.2012 року представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні 24.04.2012 року заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві, просила спірне судове рішення залишити без змін. Представник третьої особи у судове засідання 24.04.2012 року не з'явились, третя особа про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31.03.2011 року між позивачем (електропостачальна організація) та третьою особою (власник мережі) було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж №368, згідно якого власник мереж зобов'язувався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок електропостачальної організації або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує електропостачальна організація, а електропосатчальна організація - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

Згідно додатку №2 до договору, на час укладення договору відповідач не приєднувався до мереж ДП МОУ «Українська авіаційна транспортна компанія».

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України

Відносини між юридичними споживачами та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), які затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Виробнича база «Топаз» самовільно споживало електричну енергію через електричні мережі ДП Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія».

Факт споживання електроенергії через електричні мережі ДП Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» не заперечуються відповідачем.

Однак, як стверджує відповідач, таке споживання не є самовільним, оскільки він уклав договори з ДП Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» про спільне використання технологічних мереж та сплачував за вказаними договорами кошти на користь ДП Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» за спожиту електроенергію.

Колегія суддів такі твердження відповідача відхиляє, оскільки згідно абзацу 17 п. 1.2. ПКЕЕ договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

ДП Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» не є ліцензіатом з передачі електроенергії та не є власником електроенергії, яка транспортується через його мережі. Отже, укладення відповідачем договору з ДП Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» не можна вважати правомірною підставою для споживання електроенергії.

Згідно п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії та представником споживача.

Також, як свідчать матеріали справи, 27.09.2011 року в ході перевірки за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 128, виявлено порушення ПКЕЕ відповідачем, а саме підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електропроводок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку з порушенням схеми обліку, і в присутності споживача було складено акт №К 017205 від 27.09.2011 року, який підписано зі сторони споживача ОСОБА_4.

Згідно п. 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Визначення розміру нанесених енергопостачальнику збитків, внаслідок порушення ПКЕЕ, проводиться згідно Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 04.05.2006 року №562 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за №782/12656.

Засідання комісії з розгляду акту №К 017205 від 27.09.2011 року про виявлення порушень ПКЕЕ відбулося 03.10.2011 року, на якій було прийнято рішення провести нарахування відповідачу по вказаному акту №К 017205 від 27.09.2011 року згідно Методики суми збитків в розмірі 48119,92 грн. Вказані обставини викладено в протоколі від 03.10.2011 року №0025.

Посилання скаржника на те, що акт №К 017205 від 27.09.2011 року підписаний ОСОБА_4, яка не є представником або керівником ТОВ «Виробнича база «Топаз», тобто не уповноваженою особою, колегією суддів відхиляються. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є єдиним учасником (засновником) ТОВ «Виробнича база «Топаз» та підписала акт №К 017205 від 27.09.2011 року, була присутньою на засіданні комісії з розгляду акту №К 017205 від 27.09.2011 року, зверталась до позивача з заявою про реструктуризацію нарахованої суми збитків тощо. Відтак, на переконання колегії суддів, ОСОБА_4 діяла від імені та в інтересах ТОВ «Виробнича база «Топаз» та є його належним представником.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати нарахованих збитків в сумі 48119,92 грн., а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 48119,92 грн. колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

При цьому, колегією суддів враховано те, що відповідач звертався до позивача з заявою про укладення договору реструктуризації нарахованої суми збитків згідно акту №К 017205 від 27.09.2011 року, що свідчить про фактичне (своїми діями) визнання відповідачем факту порушення Правил користування електричною енергією та суму боргу в розмірі 48119,92 грн., нараховану згідно до акту №К 017205 від 27.09.2011 року.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 12.03.2012 року у справі №4/024-12.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича база «Топаз» на рішення господарського суду Київської області від 12.03.2012 року у справі №4/024-12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 12.03.2012 року у справі №4/024-12 залишити без змін.

3. Справу №4/024-12 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Чорногуз М.Г

03.05.12 (відправлено)