Ухвала

від 03.05.2012 по справі 5011-15/3548-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

03.05.2012 № 5011-15/3548-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Дзюбка П.О.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Господарського суду м. Києва від 28.03.2012

у справі № 5011-15/3548-2012 (суддя: Хоменко М.Г.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Сіріус-Сервіс КІА»

про визнання банкрутом

представники сторін не викликались

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду м. Києва від 28.03.2012 було визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Сервіс КІА» (далі за текстом - ТОВ «Сіріус-Сервіс КІА»), відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кандаурову А.П. (ліцензія від 03.09.2008 серії НОМЕР_1, зобов'язано ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України (газета «Голос України») чи Кабінету Міністрів України (газета «Урядовий кур'єр») оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та інше.

Не погоджуючись з постановою господарського суду м. Києва від 28.03.2012 Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ) подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 12.04.2012, в якій просить суд скасувати постанову господарського суду м. Києва від 28.03.2012 у справі № 5011-15/3548-2012 та направити справу до суду першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу ДПІ та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі за текстом - Закон) встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду -протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно ст. 53 ГПК України суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи із змісту вказаної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Клопотання про визнання причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження постанови, що міститься в апеляційній скарзі 12.04.2012, не містить належного обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, строк для подання апеляційної скарги на постанову господарського суду м. Києва від 28.03.2012 у даній справі закінчився 09.04.2012, тоді як дана апеляційна скарга ДПІ здана до суду першої інстанції лише 19.04.2012, тобто зі значним пропуском встановленого законом строку.

Як зазначає апелянт у даній апеляційній скарзі, про оскаржувану постанову ДПІ дізналось лише отримавши інформацію на електронних носіях від державного реєстратора.

При цьому, ДПІ не надає жодних доказів на підтвердження того, що саме у такий спосіб дізналась про існування оскаржуваної постанови. Дата, коли апелянт можливо дізнався про існування оскаржуваної постанови від державного реєстратора, також жодним чином не підтверджена (навіть не зазначена заявником в апеляційній скарзі).

Як вбачається з матеріалів справи у газеті «Голос України» від 31.03.2012 № 59(5309, було опубліковано оголошення про винесення господарським судом м. Києва постанови від 28.03.2012 про визнання ТОВ «Сіріус-Сервіс КІА» банкрутом.

Окрім того, як вбачається з протоколу судового засідання від 28.03.2012 у даній справі, представник від ДПІ був присутній у судовому засіданні 28.03.2012, а тому був повідомлений про винесення оскаржуваної постанови.

Судова колегія звертає увагу й на те, що апеляційна скарга датована 12.04.2012, та здана до суду лише 19.04.2012.

ДПІ не доведено наявність в даному випадку обставин, які є об'єктино непереборними, які б об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку, або таке клопотання відхилено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказів поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження постанови господарського суду м. Києва від 28.03.2012 у даній справі та правових підстав для задоволення клопотання ДПІ про визнання причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження цієї постанови поважними, тому судова колегія відхиляє вказане клопотання ДПІ.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 53, 86, 93, 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби в задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду м. Києва від 28.03.2012 у справі №5011-15/3548-2012.

2. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 12.04.2012 на постанову господарського суду м. Києва від 28.03.2012 у справі № 5011-15/3548-2012 не приймати до розгляду та повернути скаржнику з доданими до неї документами.

3. Матеріали справи № 5011-15/3548-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом

Головуючий суддя Доманська М.Л.

Судді

Пантелієнко В.О.

Дзюбко П.О.