Постанова

від 18.07.2012 по справі 5011-15/3548-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р. Справа № 5011-15/3548-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. -головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на ухвалувід 03.05.2012 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 5011-15/3548-2012 господарського суду м. Києва

за заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-Сервіс КІА", м. Київ провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Кандаурова А.П. в судовому засіданні взяв участь представник:

ліквідаторарбітражний керуючий Кандаурова А.П., паспорт, ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-15/3548-2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-Сервіс КІА" (далі - Боржник, Товариство) за заявою останнього в порядку норм ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 28.03.2012 року (суддя -М.Г. Хоменко) Товариство було визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кандаурову А.П.

Не погодившись із цією постановою суду, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -Інспекція, ДПІ) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду м. Києва від 28.03.2012 року та направити справу на новий розгляд. Поряд з цим, в касаційній скарзі Інспекція також просила визнати поважними причини пропуску ДПІ строку на апеляційне оскарження вказаної постанови та поновити вказаний строк.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року (головуючий суддя -Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Дзюбко П.О.). Інспекції відмовлено в задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду м. Києва від 28.03.2012 року та ухвалено не приймати та повернути скаржнику апеляційну скаргу з доданими до неї документами.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 23, 51 Закону про банкрутство, ст. 60 Господарського кодексу України, а також норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України.

Заслухавши пояснення ліквідатора Боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відмовляючи Інспекції у задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови про визнання Товариства банкрутом та повертаючи на цій підставі апеляційну скаргу ДПІ, суд апеляційної інстанції встановив, що ДПІ встановлений ст. 93 ГПК України строк був пропущений, а визначені Інспекцією причини такого пропуску не є належними, оскільки не підтверджені доказами (не вказана дата, коли скаржник дізнався про прийняття місцевим судом оскаржуваної постанови), а матеріали справи свідчать, що представник ДПІ був присутній в судовому засіданні, коли ця постанова була прийнята. За цих підстав апеляційний суд зробив висновок про недоведеність пропуску Інспекцією строку на апеляційне оскарження об'єктивними непереборними обставинами.

Заперечуючи вказані висновки, заявник касаційної скарги зазначає про порушення норм ст. 51 Закону про банкрутство при зверненні із заявою про порушення даної справи про банкрутство в порядку норм вказаної статті.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із такими запереченнями скаржника, оскільки вони викладені з порушенням норм процесуального права та без врахування всіх встановлених апеляційним судом обставин.

Так, відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Згідно з приписами вказаної статті ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із системного аналізу викладених норм ГПК України, при зверненні із касаційною скаргою на рішення або ухвалу суду першої інстанції, постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції, в касаційній скарзі скаржник повинен чітко вказати, які саме норми матеріального чи процесуального права порушені судом при прийнятті останнім того чи іншого судового рішення (зазначити статті Закону, його назву тощо) , вказавши при цьому в чому саме полягає невірне застосування судом вказаних норм права.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали апеляційний суд послався та застосував, зокрема, норми ст.ст. 53, 93 ГПК України.

Однак, скаржник, в порушення норм п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України, визначивши у якості предмету касаційного оскарження ухвалу апеляційного суду про відмову у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги та про повернення цієї скарги, не вказав суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, допущених саме судом апеляційної інстанції , виклавши лише заперечення стосовно розгляду по суті та здійснення провадження у справі про банкрутство Товариства в порядку норм ст. 51 Закону про банкрутство -це по-перше.

По-друге, встановлені апеляційним судом обставини щодо неповажності причин пропуску ДПІ строку на апеляційне оскарження постанови про визнання Товариства банкрутом відповідають обставинам справи і ці обставини, при зверненні із касаційною скаргою, Інспекцією не спростовані.

Так, зокрема, як встановив апеляційний суд та вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 28.03.2012 року, коли місцевим судом була прийнята та оголошена оскаржувана постанова, був присутній представник Інспекції по довіреності - Посвистак С.М. (протокол судового засіданні від 28.03.2012 року та постанова від цієї ж дати - а.с. 47-53) Отже, з моменту прийняття вказаної постанови ДПІ було відомо про її прийняття, у зв'язку із чим колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про недоведеність пропуску Інспекцією строку на апеляційне оскарження об'єктивними непереборними обставинами. До того ж, колегія суддів звертає увагу на своєчасність направлення місцевим судом постанови про визнання Товариства банкрутом сторонам та учасникам провадження у справі, а також і податковому органу за місцезнаходженням Боржника (а.с. 48-53).

У зв'язку із цим спростовуються наведені Інспекцією в апеляційній скарзі доводи, що про прийняття постанови місцевим судом вона дізналася лише отримавши відповідну інформацію від державного реєстратора.

Також, колегія суддів враховує інші встановлені апеляційним судом обставини щодо неповажності причин пропуску Інспекцією вказаного строку - незазначення дати, коли їй стало відомо про оскаржувану постанову, а також ненадання, в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідних доказів.

До викладеного слід додати, що і при зверненні із касаційною скаргою ДПІ не було спростовано встановлених апеляційним судом обставин щодо неповажності причин пропуску Інспекцією встановленого ст. 93 ГПК України строку.

За таких обставин справи, касаційні вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана ухвала цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 33, 34, 53, 91, 93, 111, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 р. у справі № 5011-15/3548-2012 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

М.І. Хандурін

Постанову виготовлено та підписано 18.07.2012 року.