Постанова

від 24.04.2012 по справі 2а/1270/2535/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2535/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Петросян К.Є.,

при секретарі: Ковіній І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (дов. №1 від 22.03.2012,

відповідача: ОСОБА_2 (дов.№971/10 від 27.03.201),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

27.03.2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» (далі ТОВ «НВФ «Аеромех») до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби (далі ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська) про скасування податкових повідомлень-рішень, в обґрунтування якого позивач зазначив наступне.

ТОВ «НВФ «Аеромех» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.07.2001 року. Як платник податків взято на облік Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська 26.07.2001, реєстраційний номер 04561. Позивач є платником податку на додану вартість, про що ДПІ в Жотвневому районі м. Луганська видано свідоцтво платника ПДВ від 08.08.2001 року № 100262370.

28.02.2012 ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «НВФ «Аеромех» з питань дотримання податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Агентство «Віасат» у вересні 2011 року, за результатами якої складено акт № 650/23/31594496 від 28.02.2012 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «НВФ «Аеромех» ( код за ЄДРПОУ 31594496) з питань дотримання податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Агенство «Віасат» (ЄДРПОУ 36862548) у вересні 2011 року.

За висновками даного акту перевірки встановлено порушення ТОВ «НВФ «Аеромех»:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року на суму 85700 грн.;

- п. 139.1.9 п. 139, ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 року на суму 98555 грн.

16 березня 2012 року ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська згідно з п.п. 54.3.2 п. 54 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення № 0000392310, яким ТОВ «НВФ «Аеромех» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 98555 грн. 00 коп., та податкове повідомлення-рішення № 0000402310, яким ТОВ «НВФ «Аеромех» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 107125 грн. 00 коп., в тому числі 85700,00 грн. 00 коп. та 21425 грн. 00 коп. - штрафні санкції.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000392310 та № 0000402310 від 16.03.2012 прийнятими з порушенням норм чинного законодавства та підлягаючими визнанню недійсними та скасуванню, з наступних підстав.

23.02.2012 ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська з посиланням на ненадання платником податків пояснень та підтверджуючих документів у повному обсязі на запит ДПІ в Жовтневому районі від 18.11.2011 №17592/23-113 та з посиланням на п. 20.1.4. п. 20.1, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, ст. 78, п.п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, прийнятий наказ за № 385 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «НВФ «Аеромех» ( код за ЄДРПОУ 31594496) з питань дотримання податкового законодавства під придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Агенство «Віасат» (ЄДРПОУ 36862548) у вересні 2011 року.

Позивач зазначає, що листом від 18.11.2011 року за № 17592/23-113 ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська дійсно запитало у платника податків пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин із ТОВ «Агентство «Віасат» за період з 01.09.20011 по 30.09.2011. Однак, листом від 22.11.2011 року за № 1991 платник податків надав письмове пояснення та всі документи по взаємовідносинам з ТОВ «Агентство «Віасат» за вказаний період.

Тому вважає не зрозумілим посилання відповідача в наказі про призначення перевірки за № 385 від 23.02.2012 року на ненадання платником податків пояснень та підтверджуючих документів в повному обсязі. Крім того, відповідачем не зазначено які саме документи не надані та в якому обсязі.

За таких обставин позивач вважає, що у податкового органу були відсутні підстави призначати позапланову невиїзну перевірку позивача відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78 ст. 78, ст. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Крім того, в акті перевірки встановлено, що ТОВ «НВФ Аеромех» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року безпідставно задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з придбання товарів, робіт, послуг на загальну суму 85700 грн. від ТОВ «Агентство «Віасат» та валові витрати з придбання послуг у ТОВ «Агентство «Віасат» за 3 квартал на загальну суму 428500 грн.

В основу цього висновку покладено посилання ДПІ на акт від 13.12.2011 року №2868/15-2/36862548/96 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Агенство «Віасат» (код 36862548) ДПІ у Вишгородському районі Київської області, яким нібито встановлено, що всі операції купівлі-продажу ТОВ «Агенство «Віасат» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, ДПІ в Жовтневому районі дійшла висновку, що господарські операції між ТОВ «Агенство «Віасат» та ТОВ «НВФ «Аеромех» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, Отже ТОВ «Агентство «Віасат» відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «НВФ «Аеромех» без мети настання правових наслідків.

Оираючись на разультати вищезазначеного акту та враховуючи відсутність достатніх підстав для підтвердження факту здійснення операцій з поставки послуг від ТОВ «Агентство «Віасат» на адресу ТОВ «НВФ «Аеромех» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, встановлено нереальність здійснення господарських операцій з поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Агенство «Віасат» за вересень 2011 року на загальну суму 514200 грн., в тому числі 85700 грн. ПДВ.

Позивач вважає, що зазначені вище висновки ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська є незаконними, зробленим з перевищення повноважень органу державної податкової служби. Господарські операції ТОВ «НВФ «Аеромех» не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська № 0000392310 від 16.03.2012 про визначення ТОВ «НВФ «Аеромех» грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 98555 грн. 00 коп. та № 0000402310 від 16.03.2012 про визначення ТОВ «НВФ «Аеромех» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 107125 грн. 00 коп., в тому числі 85700,00 грн. 00 коп. та 21425 грн. 00коп. - штрафні санкції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував, надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив наступне.

ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «НВФ «Аеромех» з питань дотримання податкового законодавства під час придбання товарів у ТОВ «Агентство «Віасат» у вересні 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.02.2012 №650/23/31594496, та прийнято податкові повідомлення - рішення, якими визначено зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств.

Підставою винесення вказаних податкових повідомлень - рішень стало те, що «НВФ «Аеромех», взаємодіючи з ТОВ «Агентство «Віасат», зокрема, уклавши договір №12475 від 27.05.2011 про надання рекламних послуг, порушило норми чинного законодавства, а саме:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «НВФ «Аеромех» занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року на суму 85700 грн;

- п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «НВФ «Аеромех» занижено податок на прибуток підприємства за 2-3 квартали на суму 98555 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що операції з придбання послуг ТОВ «НВФ «Аеромех» у ГОВ «Агентство «Віасат» на підставі укладеного договору, є нікчемними у розумінні статей 203, 215, 216 та частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, так як вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкта оподаткування та несплати податків до бюджету.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, ТОВ «Агенство «Віасат» встановлено, що остання податкова звітність з ПДВ подана за жовтень 2011, декларація з податку на прибуток за 3 квартал 2011 не подана, відомості про наявність основних фондів відсутні. Чисельність працюючих згідно з даними звіту 1 ДФ за 3 квартал 2011 на підприємстві відповідно до штатного розпису значиться 2 особи. ТОВ «Агентство Віасат» має стан - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей та не знаходиться за податковою адресою.

Також відділом податкової міліції ДПІ у Вишгородському районі в рамках відпрацювання підприємства ТОВ «Агентство Віасат» в ході заходів, направлених на встановлення керівника ТОВ «Агентство «Віасат» гр. ОСОБА_3 встановлено, що остання є громадянкою Російської Федерації та на території України відсутня.

Крім того від ВПМ ДПІ у Вишгородському районі надійшла службова записка від 29.09.2011 №3808/7/26-31, згідно якої передано висновок спеціаліста № 280 від 28.09.2011 про те що, підписи в договорі №133 від 29.04.2011 про визнання електронних документів ТОВ «Агентство «Віасат» виконані не гр. ОСОБА_3, а іншою особою.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Агентство «Віасат» здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу, на думку відповідача, свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Агентство «Віасат». Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Агентство Віасат» та його контрагентами є правочинами, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 ЦК України).

Також з акта ДПІ у Вишгородському районі «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Агентство «Віасат» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 18.12.2009 по 31.12.2011» від 13.02.2012 №282/23-1/36862548 стало відомо, що ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області отримано копії матеріалів постанови від 23.01.2012 року, в якій зазначається, що від 19.01.2012 порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в т.ч. ТОВ «Агентство «Віасат» з прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

Виходячи з вищенаведеного, господарські операції між ТОВ «Агентство «Віасат» та ТОВ «НВФ «Аеромех» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

На підставі вищевикладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «НВФ «Аеромех» в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ «НВФ «Аеромех» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.07.2001 (а.с.17-18). Як платник податків взято на облік Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська 26.07.2001, реєстраційний № 04561 (а.с.20). Позивач є платником податку на додану вартість, про що ДПІ в Жотвневому районі м. Луганська видано свідоцтво платника ПДВ від 08.08.2001 року № 100262370 (а.с.21).

На підставі повідомлення № 3156/23 від 23.02.2012 (а.с.22) та наказу ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська № 385 від 23.02.2012 (а.с.24), з 23.02.2012 по 29.02.2012 відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВФ «Аеромех» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Агентство «Віасат» у вересні 2011 року, за результатами якої складено акт від 28.02.2012 № 650/23/31594496 (а.с.26-41).

Згідно висновків акту від 28.02.2012 № 650/23/31594496 перевіркою встановлено порушення ТОВ «НВФ «Аеромех»:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року на суму 85700 грн.;

- п. 139.1.9 п. 139, ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 року на суму 98555 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, 16.03.2012 ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська згідно з п.п. 54.3.2 п. 54 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення № 0000392310, яким ТОВ «НВФ «Аеромех» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 98555 грн. 00 коп., та податкове повідомлення-рішення № 0000402310, яким ТОВ «НВФ «Аеромех» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 107125 грн. 00 коп., в тому числі 85700,00 грн. 00 коп. та 21425 грн. 00 коп. - штрафні санкції (а.с.53-54).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2011 між ТОВ «НВФ «Аеромех» та ТОВ «Агентство «Віасат» було укладено договір № 12475 про надання рекламних послуг (а.с.55-59).

На виконання зазначеної угоди були виписані податкові накладні № 125 від 22.09.2011 на суму 260200,00 грн., з яких ПДВ - 43366,67 грн., № 142 від 26.09.2011 на суму 254000,00 грн., з яких ПДВ - 42333,33 грн. (а.с.60-61). Позивачем в ціні поставленого товару, за укладеним з ТОВ «Агентство «Віасат» договором, сплачено податок на додану вартість. Податкові накладні містить всі необхідні реквізити i відповідають вимогам, закріпленим положеннями чинного законодавства України. Зауваження щодо оформлення податкових накладних, згідно акту перевірки, відсутні.

В ході проведення перевірки позивача встановлено, що ТОВ «НВФ Аеромех» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 безпідставно задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з придбання товарів, робіт, послуг на загальну суму 85700 грн. від ТОВ «Агентство «Віасат» та валові витрати з придбання послуг у ТОВ «Агентство «Віасат» за 3 квартал на загальну суму 428500 грн.

В основу цього висновку покладено акт від 13.12.2011 року №2868/15-2/36862548/96 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Агенство «Віасат» ДПІ у Вишгородському районі Київської області, яким встановлено, що всі операції купівлі-продажу ТОВ «Агенство «Віасат» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

На підставі цього, ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська дійшла висновку, що операції з придбання послуг у ТОВ «Агентство «Віасат» на підставі укладеного договору є нікчемними у розумінні ст.ст.203, 215, 216 та ч.1 ст.228 ЦК України, так як вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкта оподаткування та несплати податків до бюджету.

Разом з тим, посилання відповідача на нікчемність угоди № 12475 від 27.05.2011, укладеної між ТОВ «НВФ «Аеромех» та ТОВ «Агентство «Віасат» з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

Статтями 213 та 637 Цивільного кодексу України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», випливає, що нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договір між позивачем та ТОВ «Агентство «Віасат» не підпадає під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України на нього розповсюджуватись не можуть, оскільки він є звичайним господарським договором, а не таким, що спрямований на порушення публічного порядку.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону, до статті 228 Цивільного кодексу України внесені зміни. Безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. Податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентом. Тобто, має місце оспорюваність самого договору, та відповідно до чого, податковий орган, в порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків. Укладання таких видів договорів та їх невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочинів (відсутність господарських операцій, безтоварність) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання таких правочинів недійсними (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про їх недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такі правочини нікчемними, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до порушення прав позивача.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсними.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків.

Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, відсутні.

Реальність господарських операцій ТОВ «НВФ «Аеромех» із ТОВ «Агентство «Віасат» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи - податковими накладними, платіжними документами, актом прийому-передачі виконаних робіт №2 від 30.09.2011, які були досліджені у судовому засіданні.

Вказані документи також були предметом дослідження в ході перевірки, зауважень щодо їх оформлення податковим органом не надано.

Зазначені документи є документами первинного бухгалтерського обліку, оформлені відповідно до вимог Закону України №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.

Крім того, реальність господарських операцій між ТОВ «НВФ «Аеромех» та ТОВ «Агентство «Віасат» у судовому засіданні підтверджено відповідним фото-звітом розміщення зовнішньої реклами.

Посилання відповідача під час судового розгляду на матеріали досудового слідства ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області по порушеній кримінальній справі за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення ТОВ «Агентство «Віасат» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України не може бути беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій.

Відповідачем на час розгляду справи будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Податковим органом під час перевірки не було здійснено будь-яких дій щодо встановлення факту можливості /неможливості реального здійснення операцій.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

За таких обставин суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.03.2012 № 0000392310 та № 0000402310, винесені ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська, є недійсними та підлягають скасуванню.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність у відповідача підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкові повідомлення-рішення № 0000392310 та № 0000402310 від 16.03.2012, саме вони мають вплив на його права та обов'язки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ТОВ «НВФ «Аеромех» обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 24 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на п'ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повістю.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби від 16.03.2012:

- № 0000392310 від 16.03.2012 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 98555,00 грн.;

- № 0000402310 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 107125,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» судові витрати із сплати судового збору в сумі 188,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 28.04.2012 року.

СуддяК.Є. Петросян