Ухвала

від 03.05.2012 по справі 1111/3589/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 10/1190/222/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Кореняк В.К.

Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Медведенко Ю. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2012 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого судді Медведенка Ю.С.

суддів Олексієнко І.С., Онуфрієва В.М.

з участю прокурора Брайченка М.А.,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів судом першої інстанції, на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 квітня 2012 року, якою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина

України, одруженого, з вищою освітою, працюючого директором ПП «Перша

юридична контора», проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого ,

відмовлено у взятті під варту та задоволено скаргу останнього про визнання затримання незаконним.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 209 ч.1 КК України, а саме в тому, що він, є спеціалістом - юристконсультом Кіровоградського регіонального управління Державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву». В період з 24.11.2005р. по 29.12.2008р. від імені Держави вказаний фонд уклав з ОСОБА_5 кредитний договір від 15.12.2005 №269, ОСОБА_6 кредитний договір від 24.11.2005 №260, ОСОБА_7 кредитний договір від 29.12.2008 №305, ОСОБА_8 кредитний договір від 12.07.2006 №282, ОСОБА_9 кредитний договір від 19.12.2008 №304, ОСОБА_10 кредитний договір від 29.12.2008 №306, ОСОБА_11 кредитний договір від 29.12.2008 №309, ОСОБА_12 кредитний договір від 29.12.2008 №308, та ОСОБА_13 кредитний договір від 29.12.2008 №307, відповідно до яких Кіровоградське регіональне управління Державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву»від імені Держави надало вказаним громадянам прямий адресний цільовий кредит на фінансування будівництва квартир в„–в„– 2 , 6 , 7, 9, 15, 19, 22, 28, 30 та 31 по об'єкту за адресою АДРЕСА_2.

Крім цього, 05 вересня 2006 року, на підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ «ВКФ «Шанс»від 05.09.06 протокол №3, наказом №46 від 05.09.06 ОСОБА_4 призначений директором товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Шанс»(далі ТОВ «ВКФ «Шанс»).

Являючись директором ТОВ «ВКФ «Шанс», ОСОБА_4, з метою незаконного збагачення, маючи на меті привласнення коштів Державної іпотечної установи, та діючи у власних корисних інтересах, достовірно знаючи, що будівництво квартир в„– в„– 2 , 6 , 7, 9, 15, 19, 22, 28, 30 та 31 будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2, профінансовано Державою, а саме Кіровоградським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінсової установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву", вступив у злочинну змову зі ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які 10.08.2009 року на загальних зборах засновників ТОВ «ВКФ «Шанс»запропонували реалізувати майнові права на об'єкт незавершеного будівництва - квартири під номерами 1, 2, 6, 7, 9, 10, 15, 16, 19, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 30, 31 у будинку АДРЕСА_2 та уповноважили ОСОБА_4 на виконання вказаних дій.

15.08.2009р. між ТОВ «ВКФ Шанс»в особі директора ОСОБА_4 та Державною іпотечною установою в особі заступника голови правління Державної іпотечної установи ОСОБА_16 укладено договір відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення, відповідно до якого Державна іпотечна установа надавала ТОВ «ВКФ Шанс»кошти на закінчення будівництва та вводу в експлуатацію будинку за адресою АДРЕСА_2 у сумі 3 200 400, 00 грн., а ТОВ «ВКФ Шанс»передавало Державній іпотечні установі майнові права на об'єкт незавершенного будівництва, а саме квартири у даному будинку під номерами 1,2,6, 7,9,10,15,16,19,22,23,25, 26, 27, 28, 30, 31.

17.08.2009р. згідно платіжного доручення № 4556 з рахунку Державної іпотечної установи на рахунок ТОВ «ВКФ Шанс», відкритий у ПАТ «АвтоКразБанк»в м. Олександрія, були перераховані кошти у сумі 3 200 400,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «ВКФ «Шанс», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_14 та ОСОБА_15, злочинним шляхом заволодів коштами Державної іпотечної установи на загальну суму 3 200 400,00 грн.

Крім того, ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «ВКФ «Шанс», у другій половині серпня 2009 року, достовірно знаючи, що кошти перераховані 17.08.2009 року Державною іпотечною установою на рахунок ТОВ «ВКФ «Шанс»в розмірі 3 200 400,00 грн. одержані злочинним шляхом, з метою легалізації їх частини, шляхом укладання відповідних правочинів з коштами одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню), та вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, діючи як директор ТОВ «ВКФ «Шанс»уклав з ПП «Плантер»договір №25-08/09 від 25.08.2009р. на придбання утеплювача базальтового загальною вартістю 200 000, 00 грн.

Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на легалізацію частини одержаних злочинним шляхом коштів Державної іпотечної установи в розмірі 400 000 грн., ОСОБА_4, достовірно знаючи, що кошти, перераховані 17.08.2009 року Державною іпотечною установою на рахунок ТОВ «ВКФ «Шано»в розмірі 3 200 400,00 грн., одержані злочинним шляхом, з метою легалізації їх частини, шляхом укладання відповідних правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню), та вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, діючи як директор ТОВ «ВКФ «Шанс»на початку вересня 2009 року, уклав з ПП «ТК Інвест»договір купівлі-продажу будівельних матеріалів від 03.09.2009р. на придбання будівельних матеріалів загальною вартістю 200 000, 00 грн.

Таким чином, ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «ВКФ «Шанс», достовірно знаючи, що кошти перераховані 17.08.2009 року Державною іпотечною установою на рахунок ТОВ «ВКФ «Шанс»одержані злочинним шляхом, упродовж серпня-вересня 2009 року вчинив легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в сумі 400 000, 00грн., а саме уклав правочин з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню), а також вчинив дії, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження таких коштів.

На підставі викладеного, ОСОБА_4 являючись директором ТОВ «ВКФ «Шанс», вчинив легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме уклав правочини з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню), а також вчинив дії, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст.209 КК України.

Відмовляючи у взятті під варту обвинуваченого ОСОБА_4 та задовольняючи скаргу останнього про визнання його затримання незаконним, суд першої інстанції вказав, що ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 10.04.2012р. по кримінальній справі № 53-500 відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Того ж дня, старший слідчий СВ прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_17 своєю постановою порушив відносно ОСОБА_18 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України і об»єднав її в одне провадження з кримінальною справою № 53-500. Після цього слідчий затримав ОСОБА_4 за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України. Тому, на момент затримання відносно ОСОБА_4 по справі вже було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, а тому передбачених законом підстав для затримання вказаної особи не існувало. Крім того, оскільки відносно ОСОБА_4 по справі вже обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, тому орган досудового слідства, в разі, якщо він вважає, що вказаний запобіжний захід не забезпечує належної поведінки обвинуваченого, може звертатись до суду з поданням про зміну раніше обраного запобіжного заходу, а не про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту одночасно з існуванням підписки про невиїзд.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді матеріалів судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду та направити матеріали на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Зазначив, що постанова суду є незаконною через неправильне застосування кримінально-процесуального закону. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд без вивчення матеріалів і обставин затримання, матеріалів кримінальної справи, не розглядаючи та не перевіряючи по суті законність затримання обвинуваченого (ч.ч.1, 2 ст.106 КПК України), а саме: наявності у слідчого законних підстав і мотивів затримання ОСОБА_4 за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.209 КК України, прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав затримання.

Заслухавши доповідача, у дебатах прокурора, який підтримав апеляцію, захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_4, які висловились про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без зміни, виходячи з таких підстав.

16.03.2012р. було порушено кримінальну справу № 53-500 відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України. Цього ж числа останнього вперше було затримано. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 10.04.2012р., по вказаній справі, відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, який на сьогоднішній день не скасовано. Того ж дня, слідчим СВ прокуратури Кіровоградської області, було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.209 КК України, яку було об»єднано в одне провадження з кримінальною справою № 53-500. Також, відразу після порушення кримінальної справи, було затримано ОСОБА_4 за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.209 КК України.

Аргументи апеляції про наявність у слідчого законних підстав і мотивів затримання ОСОБА_4 за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.209 КК України, що обвинувачений може спілкуватися зі свідками та впливати на них, що суд без вивчення матеріалів і обставин затримання, матеріалів кримінальної справи, не розглядаючи та не перевіряючи по суті законність затримання обвинуваченого визнав затримання незаконним та відмовив в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є необґрунтованими, оскільки судом належним чином враховані всі обставини справи, а саме те, що на момент затримання ОСОБА_4 відносно нього вже було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Також, якщо орган досудового слідства вважає, що зазначений запобіжний захід не забезпечує належної поведінки обвинуваченого, він повинен звернутися до суду з поданням про зміну запобіжного заходу, а не про обрання нового запобіжного заходу, одночасно з існуванням попереднього.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.148, 150 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, про незаконність затримання обвинуваченого ОСОБА_4 та про відсутність підстав для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив скаргу обвинуваченого про незаконність його затримання та відмовив у обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки достатні підстави для цього відсутні.

Підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцією прокурора, який брав учать у розгляді подання залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 квітня 2012 року про визнання незаконним затримання ОСОБА_4 та відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно останнього -без зміни.

Судді:

Медведенко Ю.С. Олексієнко І.С. Онуфрієв В.М.