Рішення

від 02.11.2006 по справі 32/418-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/418-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.06р.

Справа № 32/418-06

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА", м. Дніпропетровськ 

До:  Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Третя особа-1 без самостійних позовних вимог на стороні позивача : Товариство сприяння оборони України  ,Центральний комітет, м. Київ    

Третя особа-2 без самостійних позовних вимог на стороні позивача : Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ,                                  м. Дніпропетровськ 

Про: визнання  права власності на самочинне будівництво

Суддя  Васильєв О.Ю.

  ПРЕДСТАВНИКИ:

  Від позивача: Семенкіна О.О. ( дов. від 06.10.06 р.);

Від відповідача: не з'явився;

  Третя особа (1): не з'явився;

  Третя особа (2): Попов О.О. (дов. № 9224 від 10.10.06 р.); 

                                                        СУТЬ СПОРУ:

          Позивач  звернувся з позовом до відповідача (Дніпропетровської міської ради) про визнання за ТОВ „ОТІС ТАРДА”   права власності на самочинно збудовану споруду  - цеху по виробництву виробів із склонаповнювального пропілену, розташовану по вул. Автотранспортна в районі будинку  № 12 в м. Дніпропетровську. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи ст. 331  ЦК України, згідно з якими право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); та на наявність відповідного договору оренди земельної ділянки,  на якій розташований спірний об'єкт нерухомості.

          Відповідач ( Дніпропетровська міська рада ) відзиву на позов та витребуваних судом матеріалів не надала, явку повноважних представників до судових засідань двічі не  забезпечила, незважаючи на ту обставину, що про час та місце судових засідань була своєчасно повідомлена судом ( про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 16.10.06 р. повноважному представнику міської ради копії ухвали суду про порушення провадження у справі ). Окрім того 26.10.06 р. від  відповідача - Дніпропетровської міської ради, до канцелярії суду надійшла  апеляційна  скарга від 24.10.06 р. № 7/11-1711 на  ухвалу  суду  від  12.10.06 р.  про порушення провадження  у справі №32/418-06. Скарга обґрунтована посиланням відповідача на невідповідність оскаржуваної ухвали суду вимогам ст.ст.1,2,21 ГПК України та ст.392 ЦК України; оскільки відповідач не оспорює права власності позивача на спірне майно –тобто ( на думку відповідача ) між ним та позивачем взагалі відсутній спір .А тому скаржник вважає, що ухвала суду від  12.10.06 р.  про порушення провадження  у справі №32/418-06 підлягає скасуванню, а позов –залишенню без розгляду. Ухвалою суду від 27.10.06 р. на підставі приписів ст.129 Конституції України, ст.12 Закону  України  „Про судоустрій  України”, Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 31.01.2005 р. № 01-8/157 „Про деякі питання судової практики, пов'язані  з оскарженням ухвал господарських судів” та  Інформаційного листа Верховного Суду України від 17.01.2005 р. № 1/3.2; в прийняті апеляційної  скарги від 24.10.06 р. № 7/11-1711 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області  у справі № 32/418-06 від 12.10.2006 р. ( про порушення провадження у справі ) відмовлено,  апеляційну   скаргу повернуто скаржнику.

          02.11.06 р. до канцелярії суду від відповідача - Дніпропетровської міської ради, надійшло клопотання про відкладання слухання справи, обґрунтоване посиланням на подачу вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду про порушення провадження у справі та приписи ст.91 ГПК України. Враховуючи, що ухвалою суду від 27.10.06 р. в прийняті апеляційної  скарги було відмовлено,  апеляційну   скаргу повернуто скаржнику; то правові підстави для направлення матеріалів справи до Дніпропетровського апеляційного господарського суду та відповідно і підстави для відкладання слухання справи відсутні; суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення клопотання відповідача.

          Третя особа -1 без самостійних позовних вимог на стороні позивача  - Товариство сприяння оборони України ( Центральний комітет ) явку повноважних представників до судових засідань не забезпечив ,але у письмових поясненнях щодо позову від 24.10.06 р. № 7/11-31 підтвердив обставини, викладені в позовній заяві ТОВ „ОТІС ТАРДА”, не заперечував проти визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості за позивачем, та клопотав про розгляд справи за відсутності його представників.

          Третя особа -2 без самостійних позовних вимог на стороні позивача  - КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”; письмових пояснень щодо позову не надало , але в судовому засіданні 02.11.06 р. повноважний представник не оспорював права власності позивача на спірне майно, та пояснив, що згідно матеріалів  інвентарної справи по спірному об'єкту первісним користувачем  цього об'єкту зазначено Товариство сприяння оборони України, а наступним  - ТОВ «ОТІС ТАРДА».

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-2, господарський суд, -

                                                               ВСТАНОВИВ:

          26.03.92 р.  між Дніпропетровським виробничим комбінатом Товариством сприяння обороні України (орендодавець ) та ТОВ «ОТІС-ТАРДА»( орендар ) укладено договір оренди майна  № 2/3, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в користування основні засоби вартістю 8247 руб., які складаються із незакінчених будівництвом каркасу будівлі площею 324 кв.м. та прибудови  двокімнатних побутових приміщень площею 84 кв.м., та розташовані за адресою:  вул. Автотранспортній, буд.12-А у м. Дніпропетровську, строком на 15 років, тобто до 2007 року, з правом викупу. Факт приймання-передачі зазначених основних засобів в користування на умовах вищезазначеного договору оренди підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 27.03.92 р.

          16.04.96 р. вищезазначені сторони підписали акт приймання-передачі недобудованого приміщення ( цеху по виготовленню автотренажерів ) у з'вязку із кінцевим викупом ТОВ «ОТІС ТАРДА»приміщень відповідно до умов вищезазначеного договору оренди № 2/3 від 26.03.92 р.

          10.04.96 р.  Дніпропетровським виробничим комбінатом Товариством сприяння обороні України направлений лист на адресу  Дніпропетровського міськвиконкому про те, що у зв'язку з остаточним викупом основних засобів, площею 408 кв.м. (згідно договору оренди №2/3 від 26.03.92р.) заявник не має заперечень проти виділення території площею 0,13 га для будівництва цеху по виробництву виробів із склонаповнювального поліпропілену, компресорної та підстанції.

          В період з 2001 по 2002 рік позивачем були отримано експертні висновки стосовно відповідності проектної документації ( робочого проекту «Цеху по виробництву виробів із склонаповнювального поліпропілену») вимогам чинного законодавства: Управління державної пожежної охорони УМВС України в Дніпропетровській області (№ 25/8-4077 від 27.09.2001р.); головного лікаря Красногвардійського району м. Дніпропетровська ( №7 від 04.02.2002 р.); державного департаменту з нагляду за охороною праці ( 020 №03.07774.178 від 06.03.2002р.); територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області (№ 01.В.18-5.01024.19800-97 від 21.05.2001р.); державного управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області ( № 4-846-7-1 від 06.08.2002 р.)

          18.02.04 р., на підставі листа-замовлення ТОВ «ОТІС ТАРДА», висновку Головного архітектурно-планувального управління міської ради, рішення виконкому  міської ради від 23.11.00 р. № 3065; Дніпропетровська міська рада прийняла рішення  № 218/15 «Про передачу ТОВ «ОТІС ТАРДА»земельної ділянки площею 0,1300 га по вул. Автотранспортній у районі будинку № 12 А (Красногвардійський район) м. Дніпропетровськ; в оренду для проектування та будівництва  цеху по виробництву виробів із склонаповнювального поліпропілену”.

          На підставі вищезазначеного рішення 14.08.04 р. між Дніпропетровською міською радою   ( орендодавець ) та ТОВ «ОТІС ТАРДА»( орендар )  укладено договір оренди земельної ділянки  загальною площею 0,1300 га, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна у районі будинку № 12 А ( Красногвардійський район), строком на  два роки. Цільове використання  земельної ділянки  - підприємства іншої промисловості; строком на два роки. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки.

          13.07.05 р. на підставі листа-замовлення ТОВ «ОТІС ТАРДА», висновку Головного архітектурно-планувального управління міської ради від 27.05.04р. № 3/1884 Дніпропетровська міська рада прийняла рішення  № 506/29 «Про внесення змін до рішення міської ради від 18.02.2004 р. № 218/15 «Про передачу ТОВ «ОТІС ТАРДА»земельної ділянки по вул. Автотранспортній у районі будинку  №12-А (Красногвардейський район) в оренду для проектування та будівництва цеху по виробництву виробів із склонаповнювального поліпропілену»,  виклавши п.1 рішення 18.02.2004 р. № 218/15 в такій редакції:

          «1.Затвердити проект відведення земельної ділянки (план земельної ділянки додається) площею 0,1300 га (кадастровий номер 1210100000:07:153:0039), складений Міським комунальним підприємством «Земград», і передати її Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТІС ТАРДА»в оренду строком на два роки для проектування та будівництва цеху по виробництву виробів із склонаповнювального поліпропілену по вул. Автотранспортній у районі будинку № 12 А, за рахунок земель, раніше наданих ТОВ «ОТІС ТАРДА», код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості)…»

          На підставі вищезазначеного рішення міської ради  13.09.05 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до вищезазначеного договору оренди земельної  ділянки, відповідно до якої п.5.1. Розділу 5 «Умови використання земельної ділянки»було викладено в наступній редакції: «Земельна ділянка передається в оренду для : проектування та будівництва цеху  з виготовлення виробів зі склонаповнювального поліпропілену».

          Під час користування вищезазначеною земельною ділянкою позивачем без отримання відповідного  дозволу на початок робіт  та технічних умов  була проведена реконструкція - зведена  одноповерхова будівля цеху по виробництву виробів із склонаповнювального поліпропілену площею 436,0 кв.м. , будівництво якої на цей час завершене і виконане в межах земельної ділянки ,що перебуває у користуванні позивача на умовах вищезазначеного договору оренди; право суміжних землекористувачів, не порушено.

          Окрім того, як вбачається із наданого позивачем «Висновку за результатами інженерно-технічного обстеження будівель складу готової продукції та цеху по виготовленню виробів із скло наповненого поліпропілену, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна ,12 »( виконаних Інститутом експертизи ,проектування та досліджень Придніпровської державної академії будівництва та архітектури ) : на час дослідження - серпень 2006 р. , дефектів та пошкоджень конструкцій  , що впливають на нормальну експлуатацію будівлі цеху по виготовленню виробів із  склонаповнювального поліпропілену не зафіксовано. Стан несучих будівельних конструкцій будівлі цеху за адресою: м. Дніпропетровськ  , вул.  Автотранспортна, 12; класифікується як нормальне  ( 1 категорія ), придатне для експлуатації .  

          Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності  ( ст.2 Закону України «Про власність»). Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності ( ст.4 Закону ). Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом, арбітражним судом або третейським судом ( ст.48 Закону ) .

          Відповідно до вимог ст. 376  ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі уже під уже збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб .

          Враховуючи ту обставину ,що земельна ділянка ,на якій розташоване самочинно збудоване позивачем нерухоме майно , відводилася міською радою ТОВ  «ОТІС ТАРДА»саме з метою фактичного розміщення об'єктів нерухомого майна, інших об'єктів інфраструктури ,які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки , проектування та будівництва цеху по виробництву виробів із склонаповнювального поліпропілену; наявність позитивних технічних висновків щодо технічного стану об'єкту; відсутність заперечень власника землі  ( Дніпропетровської міської ради ) на розміщення на земельній ділянці спірного майна; відсутність доказів щодо порушення прав інших осіб; господарський суд знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог  про визнання за позивачем права власності на спірне майно . Одночасно суд вважає заперечення відповідача стосовно відсутності спору між позивачем та Дніпропетровською міськрадою ( викладені у апеляційній скарзі на ухвалу суду про порушення провадження у справі ) безпідставними та такими , що не  ґрунтуються на вимогах вищенаведених правових норм .

          Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд, керуючись вимогами ст.49 ГПК України, враховуючи ту обставину, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача , покладає судові витрати по справі на  ТОВ «ОТІС ТАРДА».

          На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України «Про власність»; ст.376 ЦК України; ст.ст. 49, 75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

          Визнати  за позивачем: Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТІС ТАРДА»                  ( 49089, м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна,12А ,пот./рах. № 26009015016 в філії ВАТ „Укрсімбанк” , МФО 305675 , код ЄДРПОУ 13453815) право власності на самовільно збудовану одно - поверхову будівлю цеху по виробництву виробів із склонаповнювального поліпропілену, площею 436,0 кв.м. , що розташована за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна , район будинку № 12  А.

Суддя

 О.Ю.Васильєв