Ухвала

від 27.10.2006 по справі 32/418-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/418-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.10.06р.

Справа № 32/418-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА", м. Дніпропетровськ 

до  Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Третя особа-1 без самостійних позовних вимог на стороні позивача : Товариство сприяння оборони України  ,Центральний комітет, м. Київ    

Третя особа-2 без самостійних позовних вимог на стороні позивача : Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ,                                  м. Дніпропетровськ 

про визнання  права власності на самочинне будівництво

Суддя  Васильєв О.Ю.

Представники: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач в жовтні 2006 р. звернувся з позовом  до відповідача  про  визнання за ТОВ «ОТІС ТАРДА»права власності на самовільно збудовану споруду –цеху по виробництву виробів із склонаповнювального поліпропілену , розташованого за  адресою:                                   м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна в районі будинку 12 А.  

  Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області  від 12.10.06 р. порушено провадження у справі , до участі у справі в якості третьої особи-2 без самостійних позовних вимог на стороні позивача залучено КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ; справу призначено до розгляду на 26.10.06 р. ; від відповідача витребувано відзив на позов , від третіх осіб –письмові пояснення щодо позову ; явка повноважних представників сторін до судового засідання визнана обов'язковою .

До судового засідання 26.10.06 р. представники відповідача  та третіх осіб не з'явилися , витребуваних судом матеріалів не надали , незважаючи на ту обставину , що про час та місце судового засідання були своєчасно повідомлені судом ( про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення сторонам копії ухвали суду від 12.10.06 р. ).

26.10.06 р. від  відповідача - Дніпропетровської міської ради , до канцелярії суду надійшла  апеляційна  скарга від 24.10.06 р. № 7/11-1711 на  ухвалу  суду  від  12.10.06 р.  про порушення провадження  у справі №32/418-06 . Скарга обґрунтована посиланням відповідача на невідповідність оскаржуваної ухвали суду вимогам ст.ст.1,2,21 ГПК України та ст.392 ЦК України ; оскільки відповідач не оспорює права власності позивача на спірне майно – тобто ( на думку відповідача ) між ним та позивачем взагалі відсутній спір .А тому скаржник вважає , що ухвала суду від  12.10.06 р.  про порушення провадження  у справі №32/418-06 підлягає скасуванню  , а позов –залишенню без розгляду.

Ст.129 Конституції України  встановлює основні  засади судочинства , до яких  віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження  рішення  суду  , крім  випадків , встановлених  законом. Зазначена конституційна  норма  конкретизована законодавцем у ст.12 Закону  України  „Про судоустрій  України”, згідно  з якою учасники судового процесу  та інші  особи у випадках і порядку , передбачених процесуальним законом , мають  право на  апеляційне  оскарження   судового  рішення. Наведена норма  Закону  ставить  в залежність  реалізацію конституційного  права  на апеляційне  та касаційне  оскарження  від  положень  процесуального закону, яким є  Господарський  процесуальний   кодекс України . Таким чином , Господарський  процесуальний  кодекс України   містить  виключний  перелік імперативних  норм  про те , в яких  випадках учасник судового  процесу має  право оскаржити  ухвалу  в  апеляційному  порядку. Отже , оскарженню підлягають лише ті ухвали , про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті ГПК України або Закону України  „Про  відновлення   платоспроможності боржника  або визнання  його банкрутом”. Приписами ГПК України не передбачено можливості оскаржувати в апеляційному порядку ухвали про порушення провадження у справі.

Згідно із приписами Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 31.01.2005 р. № 01-8/157 „Про деякі питання судової практики, пов'язані  з оскарженням ухвал господарських судів” до відома господарських судів України доведено, що згідно із інформаційним листом Верховного Суду України від 17.01.2005 р. № 1/3.2 відповідно до частини першої  ст. 106 та ст.11113 ГПК України  ухвали місцевого господарського суду  можуть  бути  оскаржені у випадках, передбачених цим Кодексом  та  Законом України  „Про  відновлення   платоспроможності боржника  або визнання  його банкрутом”. У разі подання апеляційної або касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовити у прийняття такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статей 106 та 11113 ГПК України. Про відмову у прийнятті апеляційної скарги виноситься ухвала.

Враховуючи  вищевикладене, господарський суд вважає, що у прийнятті апеляційної скарги відповідача від 24.10.06 р. № 7/11-1711 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області  у справі № 32/418-06 від 12.10.2006 р . ( про порушення провадження у справі ) слід відмовити.

На підставі вищезазначеного ,керуючись вимогами ст.ст. 86, 106,  ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

    В прийняті апеляційної  скарги від 24.10.06 р. № 7/11-1711 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області  у справі № 32/418-06 від 12.10.2006 р . ( про порушення провадження у справі ) відмовити,  апеляційну   скаргу повернути скаржнику.

Суддя

О.Ю.Васильєв