Постанова

від 28.04.2012 по справі 2а/1570/9971/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/9971/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 року №0001271530, -

В С Т А Н О В И В :

З позовом до суду звернулось Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 року №0001271530.

В судовому засіданні 28.04.2012 року представник позивача просив задовольнити позов з огляду на те, що позивач правомірно сформував суми податкового кредиту за липень 2011 року, на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських та податкових документів та вказав цю суму в податковій декларації з ПДВ до бюджетного відшкодування. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що податковий кредит з ПДВ по операціях з ТОВ «НПЛ-ТЕХНО»у липні 2011 року був сформований по безтоварним операціям, що позбавляло позивача на відшкодування сплаченої суми ПДВ за рахунок Державного бюджету України..

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобов'язань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі наказу СДПІ від 14.10.2011 року №699 (а.с.70) посадовими особами відповідача, згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»18.10.2011 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка діяльності позивача з питань достовірності даних податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, сформованих за рахунок взаємовідносин з ТОВ «НПЛ-ТЕХНО»(код ЄДРПОУ 32790323).

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №406/15-3/04704790/39 від 18.10.2011 року (а.с.8-21), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 08.11.2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001271530 (а.с.6) щодо нарахування податку на додану вартість в розмірі 138505,93 грн. та штрафних санкцій 69252,96 грн.

Представник позивача вважає оскаржене податкове повідомлення-рішення протиправним оскільки, позивач правомірно сформував власне податкове зобов'язання з ПДВ за вказаний податковий період, виходячи з того, що товари і послуги фактично придбавались та ПДВ у складі їх вартості була фактично сплачена постачальнику та отримані відповідні податкові накладні.

У своїх письмових запереченнях проти позову від 03.01.2012 року №43269/9/10-029 (а.с.64-68) представник відповідача зазначає, що в ході проведених зустрічних перевірок контрагента позивача не було підтвердження фактів наявності у постачальника товарно-матеріальних цінностей, які поставлялись позивачеві, наявності складських та інших приміщень, транспортних засобів, працівників, що свідчить про неможливість виконання договору поставки та відсутність у позивача права на включення сплачених сум ПДВ на адресу ТОВ «НПЛ-ТЕХНО»у липні 2011 року до податкового кредит у з ПДВ даного податкового періоду.

Суд вважає, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог законодавства, виходячи з наступного.

У відповідності із п.201.10 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.14.1.181 України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Під час офіційного з'ясування обставин справи було встановлено, що позивач у липні 2011 року мав господарські взаємовідносини з постачальником ТОВ «НПЛ-ТЕХНО»на підставі договору поставки від 18.05.2011 року №СД/Т/СН-126 (а.с.22-25) з додатками (а.с.26-27). Поставка здійснювалась на підставі видаткових накладних (а.с.28-32). Постачальником були видані податкові накладні від 01.07.2011 року №28 (а.с.33) на суму ПДВ 7504,20 грн., від 05.07.2011 року №29 (а.с.34) на суму ПДВ 67085,44 грн., від 08.07.2011 року №30 (а.с.35) на суму ПДВ 82964,43 грн., від 25.07.2011 року №31 (а.с.36) на суму ПДВ 16400,00 грн., від 29.07.2011 року №32 (а.с.37) на суму ПДВ 45896,61 грн., на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит за липень 2011 року по взаємовідносинах з цим постачальником.

Відповідно до положень части 4 та 5 ст.11 КАС України та листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»судом під час офіційного з'ясування обставин справи встановлювалась товарність та фактичне виконання укладених угод позивачем.

Відповідно до п.5.1 договору поставки від 18.05.2011 року №СД/Т/СН-126 (а.с.22-25) умовами поставки є доставка постачальником товарів згідно умов DDP на адресу позивача -склад ВМТЗ ДП «МТП «Южний»в 14-денний строк з моменту отримання рознарядки, яка складається у двох примірниках по одному для кожної із сторін.

Згідно довідки про результати проведення Державною податковою інспекцією у м.Іллічівськ Одеської області зустрічної звірки ТОВ «НПЛ-ТЕХНО»щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «БАСТІОН-К»та ТОВ «ГАЛАТЕЯ-К», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року (а.с.78-80) встановлено, що на балансі підприємства ТОВ «НПЛ-ТЕХНО»відсутні транспортні засоби за допомогою яких можливо здійснювати поставку ТМЦ, для перевірки не надані товарно-транспортні накладні за формою №1-ТН, які підтверджували факт перевезення ТМЦ, що є обов'язковим згідно положень наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 19.12.2005 року №488/346, не надано до перевірки первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «НПЛ-ТЕХНО»та Державним підприємством «Морський торгівельний порт «Южний», що є порушенням п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995 року за №168/704., що свідчить про те, що ТОВ «НПЛ-ТЕХНО»є транзтером та укладена ним угода з позивачем спрямована на надання позивачу податкової вигоди.

Оскільки позивач фактично не отримав товари, роботи (послуги) від постачальника ТОВ «НПЛ-ТЕХНО»у липні 2011 року у вартості яких знаходились суми ПДВ, фактично господарських операцій не відбулось, що не надавало позивачу право на формування податкового кредиту з ПДВ у зазначеному періоді за податковими накладними №№28-32 (а.с.33-37).

Суд не приймає до уваги надані представником позивача, як докази фактичного постачання товарів прийомні акти ТМЦ з додатками (а.с.38-47), оскільки в них не зазначено повноважень представника ТОВ «НПЛ-ТЕХНО»на здійснення цих господарських операцій щодо передачі товарно-матеріальних цінностей, не надано копій довіреностей позивача на приймання ТМЦ та вимоги про необхідність надання ТМЦ зі складу ДП «МТП «Южний»(а.с.132-156), оскільки вони датовані датами, що передують укладенню договору та постачання ТМЦ та з них не випливає, що передавались саме ті ТМЦ, які були поставлені на виконання умов від 18.05.2011 року №СД/Т/СН-126 (а.с.22-25).

Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що представником позивача не надано головних доказів підстав для поставки ТМЦ - заявка отримувача, як то передбачено п.5.1 договору поставки від 18.05.2011 року №СД/Т/СН-126 (а.с.22-25), адже тільки така заявка є підставою для здійснення поставки ТМЦ, яка повинна складатись у двох примірниках по одному для кожної зі сторін угоди та направлятись постачальнику ТМЦ поштою з повідомленням про вручення. Виходячи з цих умов договору поставки, позивач повинен мати заявки на поставку ТМЦ в рамках договору від 18.05.2011 року №СД/Т/СН-126 (а.с.22-25), оскільки його представник не зміг надати ці заявки, а також докази направлення їх на адресу ТОВ «НПЛ-ТЕХНО»поштою з повідомленням про вручення, суд погоджується з ґрунтовністю висновку посадових осіб податкового органу про безтоварність угоди від 18.05.2011 року №СД/Т/СН-126 (а.с.22-25).

За таких обставин, суд вважає, що позивач не мав право на формування податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року у розмірі 138505,93 грн. по взаємовідносинах із ТОВ «НПЛ-ТЕХНО».

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржений акт суб'єкту владних повноважень прийнятий на підставі ґрунтовного висновку посадових осіб органу ДПС, що відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України, ст.9-11 Закону України «Про систему оподаткування в Україні»та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України, суд повинен відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 року №0001271530 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.

28 квітня 2012 року

.