УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/6081/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Укркурортбуд" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. по справі № 2а-1670/6081/11
за позовом Приватного підприємства "Укркурортбуд"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство "Укркурортбуд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.07.2011 року №0006202301/2173, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 14250,00 грн. в тому числі: 11400,00 грн. за основним платежем та 2850,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0006202301/2174, яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 17812,50 грн. в тому числі: 14250,00 грн. за основним платежем та 3562,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 6, 204, 215, 228 Цивільного кодексу України, ст. 61 Конституції України, ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "Укркурортбуд" (ідентифікаційний код 34793070) зареєстроване як юридична особа 18.12.2006 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ, зареєстроване платником податку на додану вартість 01.01.2009 року, про що видане свідоцтво № 100157799.
У період з 07.06.2011 року по 10.06.2011 року відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства "Укркурортбуд" по питанню взаємовідносин з ПП "Кремнет" за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року з питань повноти сплати податку на прибуток та податку на додану вартість згідно постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В. про призначення позапланової документальної перевірки від 26.04.2011.
За результатами перевірки 10.06.2011 Кременчуцькою ОДПІ складений Акт №3810/23-209/34793070, яким встановлені порушення порядку ведення податкового обліку, а саме:
- пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 11 400,00 грн., у т.ч.: за жовтень 2010 року - 2500,00 грн.; за листопад 2010 року - 5400,00 грн.; за грудень 2010 року - 3500,00 грн.;
п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 14250,00 грн. у т. ч.: за 4 квартал 2010 року на суму 14250,00 грн. 01.07.2011 року.
На підставі висновків Акту перевірки від 10.06.2011 року №3810/23-209/34793070 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0006202301/2173, за яким ПП "Укркурортбуд" визначено до сплати суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій)) на загальну суму 14250,00 грн., з яких 11400,00 грн. за основним платежем та 2850,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0006182301/2174, за яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 17820,50 грн., з яких 14250,00 грн. за основним платежем та 3562,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат та податкового кредиту.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень з дотриманням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутність підстав для їх скасування.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"до складу валових витрат, серед іншого, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У відповідності до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому колегія суддів зауважує, що при обов'язковій необхідності зазначених фактів для виникнення у платника податку права на податковий кредит вони, однак, не є єдиними, які підлягають доведенню в судовому процесі при розгляді справи, предметом якої є спір про вказане право.
У відповідності до приписів Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит обумовлюється такою обов'язковою умовою, як придбання платником податку товарів для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, що в свою чергу передбачає реальність поставки товарів.
Вказані факти підлягають обов'язковому доведенню в судовому процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування платником податку податкового кредиту.
Матеріали справи містять договір купівлі-продажу від 21 жовтня 2010 року №17, згідно якого постачальник (ПП "Кремнет") зобов'язується передати замовнику у встановлені строки будівельні матеріали в асортименті, а покупець (ПП "Укркурортбуд") прийняти та оплатити товар.
На підставі зазначеного договору ПП "Кремнет" виписано позивачу наступні документи:
- податкову накладну від 29.10.2010 №100710 (найменування - будівельні матеріали, кількість 1 шт.) на загальну суму 1500,00 грн., в тому числі ПДВ 2500,00 грн., накладну від 29.10.2010 №100710 (найменування - будівельні матеріали, кількість 1 шт.) на загальну суму 1500,00 грн., в тому числі ПДВ 2500,00 грн., рахунок від 29.10.2010 №710 (найменування - будівельні матеріали, кількість 1 шт.) на загальну суму 1500,00 грн., в тому числі ПДВ 2500,00 грн.
- податкову накладну від 30.11.2010 №100711 (найменування - будівельні матеріали, кількість 1 шт.) на загальну суму 32400,00 грн., в тому числі ПДВ 5400,00 грн.
- податкову накладну від 29.12.2010 №100712 (найменування - будівельні матеріали, кількість 1 шт.) на загальну суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн., накладну від 29.12.2010 №100712 (найменування - будівельні матеріали, кількість 1 шт.) на загальну суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну готівкову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому .
Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський обліку. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закони України "Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична і інші види звітності. Іншими словами, первинні документи по віддзеркаленню господарських операцій і для податкового обліку.
Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документа встановлені у ст. 9 наведеного Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
У відповідності до ч. 3 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами скріпленого печатками.
Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, договір купівлі-продажу від 21 жовтня 2010 року №17 у розділі 9 "Юридичні адреси та реквізити сторін" не містить підпису уповноваженої особи Покупця ПП "Укркурортбуд", а тому не може бути визнаний укладеним та таким, що підтверджує здійснення господарської операції.
Крім того, у графі "Підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну" податкових накладних від 29.10.2010 №100710 та від 30.11.2010 №100711 не вказано прізвище уповноваженої особи.
Згідно пункту 2.6 Договору купівлі-продажу від 21 жовтня 2010 року №17 право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження Товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту, коли товар передано Покупцеві, зроблено запис у відповідних документах , які підтверджують факт приймання-передачі Товару (видаткових накладних тощо).
Разом з тим, всупереч підпункту 2.2.5 пункту 2.2, пункту 2.6 Договору, надані позивачем накладні від 29.10.2010 №100710 та від 29.12.2010 №100712 не містять підпису уповноваженої особи позивача про отримання товару. Інших документів, які б свідчили про отримання ПП "Укркурортбуд" товару позивачем не надано.
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги надані позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції засвідчені підписом уповноваженої особи ПП "Укркурортбуд" копії договору купівлі-продажу від 21 жовтня 2010 року №17 та накладних на отримання товару, оскільки надання зазначених документів під час розгляду справи, не спростовує висновки акту перевірки про їх відсутність на момент здійснення перевірки.
Враховуючи відсутність підтвердження належними первинними документами факту придбання позивачем будівельних матеріалів по правовідносинам з ПП "Кремнет", колегія суддів погоджується з висновками податкового органу щодо безпідставного включення вартості таких будівельних матеріалів у жовтні, листопаді та грудні 2010 року до складу валових витрат та податкового кредиту.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на фактичні обставини справи колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав задоволення позову, підтверджені матеріалами справи та зібраними доказами, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.
Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укркурортбуд" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. по справі № 2а-1670/6081/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2012 |
Оприлюднено | 10.05.2012 |
Номер документу | 23848404 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Дюкарєва С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні