Ухвала

від 16.02.2012 по справі 2а-16543/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 р.Справа № 2а-16543/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмово провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 р. по справі № 2а-16543/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000142310/0 від 27.07.2010 р., № 0000142310/1 від 27.08.2010 р., № 0000142310/2 від 29.09.2010 р., №0000142310/3 від 13.12.2010 р. про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 299047,00 грн. (за основним платежем - 217310,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 81737,00 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро" задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000142310/0 від 27.07.2010 р., № 0000142310/1 від 27.08.2010 р., № 0000142310/2 від 29.09.2010 р. та № 0000142310/3 від 13.12.2010 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро" витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу; в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, надавши заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Колегія суддів, на підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 18.06.2010 року по 09.07.2010 року фахівцями Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції, на підставі направлення від 17.06.2010 р. № 390, відповідно до п. 1 ст. 11, ч.1 ст.11-1 3акону України "Про державну податкову службу в Україні" та плану-графіку, проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р.

За результатами перевірки 14.07.2010 року складено акт №517/23-304/32359066, згідно висновків якого встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро" вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", не відображено результати попереднього акту перевірки (акт від 11.06.2009 р. № 493/23-204/32359066), яким зменшено суму збитків за 2008рік в сумі 1107703 грн.; встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за перевіряємий період всього на суму 217310 грн., у т.ч.: за 2009рік у сумі 217310грн. та зменшено збитки за 1 квартал 2010 року в сумі 238460 грн. (т.1, а.с. 9-74).

ТОВ "Первомайськ-Агро" на зазначений акт перевірки 19.07.2010р. надано до Лозівської ОДПІ у Харківській області заперечення (т. 1, а.с. 75).

Лозівською ОДПІ 22.07.2010 р. надана відповідь про розгляд заперечень ТОВ "Первомайськ-Агро", відповідно до якої, за результатами попереднього акту перевірки від 11.06.2009 р. № 493/23-204/32359066 підприємству зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2008 рік у розмірі 1107703 грн., але підприємством не враховані результати попереднього акту перевірки та не включено до рядка Декларації з податку на прибуток підприємств від'ємне значення попереднього року у сумі 1107703 грн., чим порушено п. 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, що в свою чергу призвело до донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 217310 грн., у т.ч. за 2009 рік у сумі 217310 грн. та зменшенню від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2010 року в сумі 238460 грн. (т. 1, а.с. 77).

На підставі акту перевірки, Лозівською ОДПІ у Харківській області 27.07.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142310/0, яким ТОВ "Первомайськ-Агро" визначено зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 299047,00 грн. (за основним платежем - 217310,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 81737,00 грн., т.1, а.с. 79).

Позивач, не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", подавши скаргу до Лозівської ОДПІ у Харківській області, ДПА у Харківській області та ДПА України послідовно. Прийнятими за результатами розгляду первинної та повторної скарги позивача рішеннями залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000142310/0 від 27.07.2010 р., а скарги директора ТОВ "Первомайськ-Агро" Загуменного В.І. - без задоволення (т.1, а.с. 80-86, а.с.88-95, а.с.97-103).

З метою доведення до платника податків граничних строків сплати податкових зобов'язань, Лозівською ОДПІ у Харківській області прийнято податкові повідомлення -рішення № 0000142310/1 від 27.08.2010 р., № 0000142310/2 від 29.09.2010 р. та № 0000142310/3 від 13.12.2010 р. (т. 1, а.с. 87 а.с. 96 а.с. 104).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки, вважаючи дії відповідача при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень такими, що не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується письмовими доказами, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки акту перевірки №517/23-304/32359066 від 14.07.2010 року, які ґрунтувалися на тому, що ТОВ "Первомайськ-Агро" не відображено суми попередніх актів перевірок: 1) від 13.08.2007р. №785/23-201/32359066 (перевіряємий період з 01.07.2005р. по 03.2007р.), яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на 724728 грн.; 2) від 11.06.2009 року № 493/23-204 (перевіряємий період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року), яким підприємству зменшено збитки на 1107703,00 грн., в результаті чого підприємством завищені витрати по рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток за 2008 рік на 1107703 грн., завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9 Декларації) у першому кварталі 2009 року та наступних податкових періодах 2009 року на 1107703 грн., у першому кварталі 2010 року - на 238460 грн.

Так, актом перевірки від 13.08.2007 р. №785/23-201/32359066 (перевіряємий період з 01.07.2005 р. по 03.2007 р.), встановлено, що в порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток встановлено завищення загальної суми валових витрат за 3 квартали 2005 року на 153400 грн., за 2005 рік на 198600 грн., за І квартал 2006 року на 73443 грн., за півріччя 2006 року на 216997 грн., за 3 квартали 2006 на 308259 грн., за 2006 рік на 369473 грн., за І квартал 2007 року на 355255 грн. та подальшого завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9 Декларації) у податкових періодах 2006 року на 198600 грн., у І кварталі 2007 року на 369473 грн., від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підлягає зменшенню за 3 квартали 2005 року на 153400 грн., за 2005 рік на 198600 грн., за І квартал 2006 року на 272043 грн., за півріччя 2006 року на 415597 грн., за 3 квартали 2006 на 506859 грн., за 2006 рік на 568073 грн., за І квартал 2007 року на 724728 грн.(т.1, а.с.202-зворот).

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством неправомірно включено до складу валових витрат з відображенням по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток вартості товарів, робіт та послуг, які придбані за кошти комітента - Підприємства з іноземними інвестиціями "Об'єднана елеваторна компанія", код 32597854, з яким у періоді, що перевірявся, ТОВ " Первомайськ-Агро" укладалися договори комісії №309/05-К від 04.07.2005р., №325/05-К від 13.07.2005 р., №352/05-К від 10.08.2005р., № 375/05-К від 12.09.2005р., №431/05-К від 07.102005 р , №451/05-К від 0З.11.2005р., №467/05-К від 01.12.2005р., №31/06-К від 21.02.2006 р., № 51/06-К від 09.03.2006р., №78/06-К від 10.04.2006р., №100/06-К від 04.05.2006 р., № 128/06-К від 05.06.2006р., № 157/06-К від 03.07.2006р., №190/06-К від 01.08.2006 р., № 227/0 І-К від 08.09.2006р., № 262/06-К від.2006р., № 284/06-К від 02.11.2006 р., № 315/06-К від 04.12.2006р. № 11/07-К від 12.01.2007р., №29/07-К від 01.02.2007 р., №60/07-К від 05.03.2007р. (т.1, а.с.204).

За умовами вказаних догорів, ПП "Об'єднана елеваторна компанія" виступало комітентом, а ТОВ "Первомайськ- Агро" - комісіонером. Комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду вчинити угоди щодо придбання від свого імені та за рахунок комітента товару - ячменю фуражного. Комітент зобов'язаний вчасно забезпечити комісіонера коштами для придбання товару. На виконання умов договорів комісії, комітентом перераховувалися кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "Первомайськ - Агро", що підтверджується банківськими виписками суб'єкта господарювання по розрахунковому рахунку № 26005200248007 в АКБ "Сітібанк (Україна)" (т.1, а.с. 204-204-зворот).

Відповідачем зроблено висновок, що товари (роботи, послуги) придбавались комісіонером за кошти комітента і відповідно до ст. 1018 Цивільного Кодексу України є власністю останнього, а комісіонер не може використовувати їх у своїй господарській діяльності.

Таким чином, за висновками податкового органу, валові витрати підприємства, у зв'язку з наведеним порушенням, завищено на 564634 грн., у тому числі по періодах: III кв. 2005р. - на 112600 грн, І кв.2006р. - на 21167 грн, II кв.2006р. - на 91484 грн. III кв. - на 30408 грн, І кв.2007р. - на 308975 грн.

Крім того перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), підприємством до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларації у періоді, що перевірявся, віднесено вартість послуг інформаційно-сервісного обслуговування, придбаних у "Об'єднана елеваторна компанія" згідно договору № 22/04-с від 05.01.2004р. Оприбуткування послуг щомісячно здійснено на підставі актів виконаних робіт бухгалтерським записом Д-т рах.92 "Адміністративні витрати" К-т рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Обсяг придбаних послуг без ПДВ становить:

III кв.2005 року - 20833 грн;

IV кв.2005 року - 25000 грн;

I кв.2006 року - 32083 грн;

II кв.2006 року - 31877 грн;

III кв.2006 року - 46250 грн;

IV кв.2006 року -47714 грн.;

І кв.2007 року - 46250 грн.;

Всього за перевіряємий період -250007 грн.(т.1, а.с.205-зворот).

Відповідно до умов договору №22/04-С від 05 01.2004р., виконавець - ПП "Об'єднана елеваторна компанія" зобов'язується здійснювати і консультаційно-сервісне обслуговування замовника - ТОВ "Первомайськ-Агро".

На думку відповідача, документи, що підтверджують виконання умов договору, тобто свідчення того, що виконавець у процесі надання послуг проводив відповідну роботу і одержав результати, котрі замовник використовує у власній господарській діяльності, відсутні. У актах виконаних робіт не вказано вид наданих послуг відповідно до умов договору - організація комерційної діяльності замовника, організація фінансово-облікової роботи замовника, організація технічного та кадрового забезпечення діяльності замовника, чи організація інформаційно-юридичного забезпечення діяльності замовника, не вказано обсяг, складність та терміновість кожного виду послуг, отже зв'язок даних послуг з господарською і діяльністю суб'єкта господарювання, що перевіряється, підприємством, на думку відповідача, не доведено (т.1, а.с.206).

Відповідно до п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 5.3 - 5.8 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону). При цьому п. 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення затрат на валові витрати.

Аналіз зазначених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", свідчить про те, що законодавець пов'язує витрати платника податків і віднесення цих витрат до валових з господарською діяльністю такого платника податків, а отже позивач правомірно відніс суми на придбання товару до складу валових витрат.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив та не врахував висновки відповідача, оскільки положення вищевказаних договорів та додаткових угод до них не визнані недійсними у встановленому законом порядку.

Крім того, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 року по справі № 22-а-6174/2008 за позовом ТОВ "Первомайськ-Агро" до Лозівської ОДПІ у Харківської області про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень встановлено, що витрати по придбанню ТОВ "Первомайськ-Агро" сервісно-консультаційних послуг, зокрема у спірний період, пов'язані із господарською діяльністю підприємства, оскільки ці послуги придбані ним на підставі дійсних договорів, укладених у відповідності до норм чинного законодавства. (т.1, а.с. 193).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи фактично встановлені обставини у справі та норми права, які необхідно застосувати до спірних правовідносин, правомірно відхилив доводи та висновки податкового органу про порушення підприємством вимог чинного законодавства, а саме: завищення валових витрати на 108690 грн. у тому числі по періодах: III квартал 2005 року - 20000 грн; IV квартал 2005 року - 20200 грн; І квартал 2006 року 93 грн; II квартал 2006 року - 20193 грн; III квартал 2006 року - 14604 грн; IV квартал 2006 року -13500 грн. у зв'язку з наступним.

Як свідчить акт перевірки від 13.08.2007 року (висновки якого не враховані позивачем) ТОВ "Первомайськ-Агро", в порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат у періоді, що перевірявся, віднесено вартість маркетингових послуг, придбаних у СПДФО ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, згідно договору № 01/07-05/П від 01.07.2005 р. Оприбуткування послуг щомісячно здійснено на підставі актів виконаних робіт бухгалтерським записом Д-т рах.92 "Адміністративні витрати" К-т рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" з відображенням по рядку 04.1 декларація з податку на прибуток. Обсяг придбаних послуг становить: III кв.2005 року - 19988 грн; IV кв.2005 року-20193 грн; I кв. 2006 року - 20193 грн; II кв.2006 року - 20193 грн; III кв.2006 року - 14604 грн; IV кв.2006 року - 13500 грн. Всього за період, що перевірявся - 108671 грн. Відповідно до умов договору №01/07-05/П від 01.07.2005 р., замовник - ТОВ "Первомайськ-Агро" доручає, а виконавець, СПДФО ОСОБА_3, зобов'язується проводити роботи по наданню інформаційних послуг у сфері маркетингу з метою пошуку потенційних клієнтів для послідуючої реалізації продукції замовника (т.1, а.с.206-206-зворот).

В підтвердження виконання даних умов договору під час проведення перевірки перевіряючим надавались акти виконаних робіт, що складались щомісячно, звіт про виконану роботу від 04.01.2006р., у якому вказано перелік робіт по наданню інформаційних послуг у сфері маркетингу з метою пошуку потенційних клієнтів для послідуючої реалізації продукції ТОВ "Первомайськ-Агро", які у відповідності до пункту 2.1 Договору №01/07-05/11 від 01.07.2005р. були виконані СПДФО ОСОБА_3 (всього 6 пунктів).

У зв'язку із тим, що найбільшу питому вагу у структурі реалізованих товарів та послуг мають послуги елеватора, а у договорі № 01/07-05/П від 01.07.2005р. весь перелік послуг стосуються саме реалізації продукції, фахівцями ОДПІ зроблено безпідставний висновок, що дані документи не підтверджують зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю ТОВ "Первомайськ-Агро".

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 19 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV, із змінами та доповненнями, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Згідно ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

А тому, суд першої інстанції правомірно вважав, що відповідачем не надано доказів на підтвердження висновку про те, що сума обсягу реалізації є підставою вважати, що надані послуги не підтверджують їх зв'язок з господарською діяльністю і сума цих послуг неправомірно віднесена ТОВ "Первомайськ-Агро" до складу валових витрат.

Відповідно до підпунктів 2.4, 2.5 та 2.6 п. 2 Інструкції "Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби", затвердженої Наказом ДПА України від 17 березня 2001 р. N 110, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (пп.2.4); податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків: сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання; сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів; таке рішення приймається за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних); сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання; сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження (пп.2.5) ; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право органам державної податкової служби застосовувати штрафні (фінансові) санкції (пп.2.6).

Підпунктом 6.1.3. п. 6 зазначеної Інструкції, визначено, що у разі, коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідачем не спростовано висновок суду першої інстанції про те, що за результатами проведених перевірок підприємства позивача (акт перевірки від 11.06.2009р. № 493/23-204/32359066, акт перевірки від 13.08.2007р. № 785/23-201/32359066), відповідачем податкові повідомлення-рішення не приймались.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями, у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

А тому правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено приписи п. 4.11. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327, яким передбачено, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акту перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Відповідно до пп. 4.1.2 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації, платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 4.2.1. п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пп.4.2.2. п.4.2 ст. 4 зазначеного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Письмові докази свідчать про те, що в рішенні за результатами розгляду повторної скарги відповідач, обґрунтовуючи свою позицію щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначив, що актом перевірки від 11.06.2009 р. № 493/23-204/32359066 не встановлені факти, які б свідчили про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлені в податкових деклараціях, які тягнуть нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, а в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено лише завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування, то у відповідності до п. 6.1 ст. 6 вищезазначеного Закону податкове повідомлення-рішення платнику податків не направлялось. У вказаному рішенні відповідач зазначив, що підприємство ТОВ "Первомайськ-Агро", відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", мало змогу оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб, але заперечень до акту перевірки від 11.06.2009р. № 493/23-204/32359066, яким платнику було зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування, товариством "Первомайськ-Агро" не надавались. Визначене актами перевірок: від 13.08.2007 р. №785/23-201/32359066, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на 724728 грн., від 11.06.2009 року № 493/23-204, яким підприємству зменшено збитки на 1107703,00 грн., в результаті чого підприємством завищені витрати по рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток за 2008 рік на 1107703 грн., підприємство в судовому порядку не оскаржувало (т.1, а.с. 94).

Відповідно до ст. 14 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про те, що позивач не скористався правом на оскарження результатів актів перевірок, зокрема акту перевірки від 11.06.2009 р. № 493/23-204/32359066, оскільки відповідно до п. 4.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327, у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки, подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

Тобто, приписами правових норм передбачено право, а не обов'язок суб'єкта господарювання звернутись зі скаргою або запереченнями.

Порядок та умови реалізації права на проведення перевірок податковими органами, визначеного пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", конкретизовано у статтях 11-1, 11-2 вказаного Закону.

Зазначеними нормами податковим органам не надано право повторної перевірки одних і тих самих питань діяльності платника податків за один й той самий період.

Відповідно до приписів Закону України "Про державну податкову службу в Україні", право податкової інспекції на проведення перевірок підлягає законодавчим обмеженням та реалізується виключно з дотриманням порядку, встановленого законом.

Письмові докази свідчать про те, що в акті перевірки від 14.07.2010 року за № 517/23-304/32359066 (т.1, а.с.126-159 відображені результати попередніх перевірок підприємства позивача (акт перевірки від 13.08.2007р. №785/23-201/32359066 та від 11.06.2009 року № 493/23-204, т.1, а.с.197-215), за якими не приймались рішення про донарахування податку на прибуток підприємства, а період останньої перевірки підприємства є його діяльність з 01.01.2009р. по 31.03.2010р.

Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1. ст. 15 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням наведеного, дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо позивача, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача -суб'єкт владних повноважень, який повинен надати докази правомірності його дій та прийнятих рішень.

Проте відповідачем, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірність, законність та обґрунтованість прийнятих рішень, що є предметом оскарження.

Натомість позивачем, на виконання приписів ч.1 ст. 71 КАС України, доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 р. по справі № 2а-16543/10/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 р. по справі № 2а-16543/10/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Курило Л.В. Калиновський В.А.