ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2015 року м. Київ К/9991/31148/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,
при секретарі судового засідання ,
за участю представника позивача ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 у справі № 2а-16543/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро"
до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство в судовому порядку оскаржило податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції від 27.07.2010 № 0000142310/0 та наступні в часі податкові повідомлення-рішення, прийняті державним податковим органом у порядку адміністративного оскарження через дріб 1, 2, 3, якими позивача зобов'язано сплатити суму основного податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 217 310,00 грн. та штрафні (фінансові) санкцій - 81 737,00 грн.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги Товариства задоволено та оспорювані податкові повідомлення - рішення скасувані.
Не погодившись із судовими рішеннями, держаний податковий орган до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким Підприємству у задоволенні позовних вимог відмовити.
Під час підготовки справи до касаційного розгляду, враховуючи клопотання про заміну відповідача на правонаступника згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів", у відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допустив заміну відповідача у справі - Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області на його правонаступника - Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для прийняття оспорюваних позивачем податкових повідомлень-рішень були висновки, викладені у акті від 14.07.2010 про результати планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, про те, що у порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем не відображено результати попередніх перевірок, викладені у актах від 13.08.2007 № 785/23-201/32359066 та від 11.06.2009 № 493/23-204/32359066.
Розв'язуючи спір та задовольняючи позовні вимоги Товариства, суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, надавши правову оцінку висновкам актів попередніх перевірок від 13.08.2007 № 785/23-201/32359066 та від 11.06.2009 № 493/23-204/32359066, послався на те, що державним податковим органом податкові повідомлення - рішення на підставі вказаних актів не виносилися. Також суд зазначив, що доводи податкового органу про те, що позивач не оскаржував результати вказаних актів, є безпідставними, оскільки приписами правових норм передбачено право субєкта господарювання звернутися зі скаргою, а не обов'язок вчинити відповідні дії, а в судовому порядку предметом оскарження не можуть бути висновки акту перевірки.
Відповідно до пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, то відповідно до п. 6.1 ст. 6 цього Закону платникові надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються граничні строки погашення донарахованих сум.
Підставою для прийняття керівником податкового органу рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкового повідомлення-рішення із зазначенням розміру самостійно розрахованих контролюючим органом податкових зобов'язань, встановлених п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, є інформація акту перевірки.
Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 10.08.2005 № 327, акт перевірки це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
За своєю юридичною природою акт перевірки не є актом індивідуальної дії у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки якого є обов'язковими для платника податків та які повинні впливати на показники при оформленні декларацій (звітності) наступних податкових періодів.
Таким чином, у разі виявлення порушень під час проведення перевірки, контролюючий орган фіксує їх в акті перевірки, на підставі якого в подальшому приймає відповідні рішення про визначення платнику податкових зобов'язань чи застосування штрафних (фінансових) санкцій. І вже це рішення містить конкретні приписи для платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом на підставі актів перевірки від 13.08.2007 № 785/23-201/32359066 та від 11.06.2009 № 493/23-204/32359066 відповідні рішення не приймались, про що також вказує відповідач у касаційній скарзі.
За таких обставин у платника податків не було правових підстав для відображення у своїх податкових деклараціях результатів попередніх перевірок.
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до наведеного та керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 у справі № 2а-16543/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді Н.Є. Маринчак
А.О. Рибченко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2015 |
Оприлюднено | 03.08.2015 |
Номер документу | 47775429 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Карась О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні