Ухвала

від 20.03.2012 по справі 2а-1870/7993/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 р.Справа № 2а-1870/7993/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників позивача - Клещенко О.М., Шамонін Є.О.

представника відповідача - Талденко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. по справі № 2а-1870/7993/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Тандем СВ"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Тандем СВ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0001132305/0/62286 від 4 серпня 2011 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 546192 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року зазначений позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0001132305/0/62286 від 04.08.2011 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 546192 грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 3, 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 05.07.2011р. №3712 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ТД «Тандем СВ» та направлення від 06.07.2011р., ДПІ в м. Суми проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Тандем СВ» з питань достовірності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт від 19.07.2011р. №5512/235/32462149/78 (а.с.7-16, І том).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "ТД «Тандем СВ", в порушення вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за квітень 2011 року на загальну суму 546191 грн. по господарських операціях із придбання нафтопродуктів від ПП ''Український центр екології"" (код ЄДРПОУ 36627363, м. Харків).

За результатами перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення від 4 серпня 2011 року №0001132305/0/62286 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість загальну суму 546192 грн., у тому числі основний платіж - 546191 грн., штрафна санкція - 1 гривня. (а.с.17, І том).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з дотримання позивачем передбачених законом умов для формування податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення з порушенням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому наявність обґрунтованих підстав для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, між підприємством ТОВ «Торговий Дім Тандем СВ» (Покупець) та ПП «Український центр екології» (Постачальник) було укладено Договір поставки №01 від 28.03.2011 року (а.с.23-24, І том).

Відповідно до умов вищезазначеного Договору (п.1.1) Постачальник зобов'язується передати Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Нафтопродукти на умовах цього Договору. (П.2.2. Договору) Кількість товару, що поставляється Постачальником і приймається Покупцем визначається відповідно до супровідних документів (рахунків, накладних, товарно-транспортних накладних). (Пункти 3.1. та 3.2. Договору) Постачальник зобов'язується відвантажити Товар у кількості, узгодженій сторонами по заявці покупця, яка містить кількість товару, строки поставки та найменування заводу-виробника, а також строк поставки. У разі само вивозу товару Покупцем, Покупець самостійно забезпечує своєчасну подачу автотранспорту відповідно до узгодженого з Постачальником місця, графіку та часу навантаження. (Пункт 4.2. Договору) оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунків-фактур Постачальника в розмірі 100% вартості товару на протязі 3-х днів з дня отримання Товару.

На виконання умов Договору Постачальник - ПП «Український центр екології» в квітні 2011 року відвантажив в адресу ТОВ ТД Тандем СВ товар на загальну суму 3277145 грн. (в т.ч. ПДВ 546190,82 грн.). При цьому, факт відвантаження контрагентом товару, поставки його, отримання та оплати товару позивачем повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: Видатковими накладними, прибутковими накладними, Товарно-транспортними накладними, податковими накладними виданими ПП «Український центр екології» в квітні 2011 року, свідоцтвами про повірку автоцистерни каліброваної , відповідно по кожній партії, витяг з журналу проводок позивача по рахунках 281, 63 за квітень 2011 року, Журнал - ордер по рахунку 281 (Товари на складі) за квітень 2011 року, банківські виписки на підтвердження проведення розрахунків за отриманий від постачальника товар (а.с.11-96, ІІ том).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Згідно ст.712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який

здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на фактичні обставини у справі та з урахуванням наведеної норми права, колегія суддів дійшла висновку про те, що зобов'язання по спірному договору поставки як ТОВ "ТД Тандем СВ" , так і ПП "Український центр екології" були виконані в повному обсязі та належним чином: поставлено певний обсяг товару, за який позивачем в повному обсязі сплачено грошові кошти, що є підставою вважати такий договір укладеним, та таким, що має реальні правові наслідки.

Колегія суддів зазначає, що правочин був укладений право- і дієздатними юридичними особами, ні предмет цих правочинів, ні зміст прав та обов'язків їх сторін положенням чинного законодавства не суперечать.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі порушення контрагентами контрагента платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ТОВ "ТД Тандем СВ") права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Виходячи з наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "ТД Тандем СВ" виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару ПП "Український центр екології" який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши ТОВ "ТД Тандем СВ" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

При цьому безпідставність формування позивачем податкового кредиту за квітень 2011 року податковий орган обґрунтовує відомостями, отриманими від податкового органу за місцем реєстрації контрагента позивача.

Так, ДПІ у Московському районі м.Харкова надано акт від 06.06.2011р. №1738/18/36627363 про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Український центр екології" з питання правильності визначення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року), копію якого відповідачем надано до суду (а.с.46-53, І том).

Вищезазначеним Актом ДПІ у Московському районі м.Харкова встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість ПП «Український центр екології», як відпадають під визначення статті 185, статті 187, статті 188, статті 198 Податкового кодексу України. За даними перевірки встановлено, що кількість працюючих у штаті підприємства - 0 особи. За даними декларацій з податку на прибуток скориговані валові доходи за 2010 рік 300000 гривень. Основні засоби - відсутні. До декларацій з податку на прибуток за 2010 додаток К1/1 не надавався. Значення в рядку 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" декларації по податку на прибуток відсутнє, значення в рядку 07 "Сума амортизаційних відрахувань" декларації відсутнє. Підприємство має стан платника «7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Підприємство не знаходиться за юридичною адресою. ПП "Український центр екології"" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 "Поточні рахунки у національній валюті", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 70 "Доходи від реалізації"", 641 "Розрахунки по податкам", 643 «зобов'язання", 681 "Розрахунки по авансам отриманим", податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги такі доводи податкового органу, оскільки факт фіктивного підприємництва відносно ПП «Український центр екології», відсутність у штаті ПП «Український центр екології» відповідної кількості працівників для виконання укладених угод не підтверджена належними доказами; невідображення ПП «Український центр екології» у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства тягне негативні наслідки тільки для таких платників податків; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи довіреностями на отримання продукції, накладними тощо. Факт оплати позивачем отриманої у ПП «Український центр екології» продукції сторонами не заперечується..

Колегія суддів також звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладеної між ТОВ "ТД Тандем СВ" та ПП «Український центр екології» угоди, та, як наслідок, правомірність віднесення ТОВ "ТД Тандем СВ" сум податку на додану вартість до податкового кредиту за квітень 2011 року у розмірі 546191 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 04.08.2011 № 0001132305/0/62286 про збільшення суми грошового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових санкцій), по податку на додану вартість в розмірі 546192 грн. належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки в вищезазначеній частині, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 04.08.2011 № 0001132305/0/62286, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання такого рішення протиправним та його скасування є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. по справі № 2а-1870/7993/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 26.03.2012 р.