Рішення

від 21.03.2012 по справі 2/0109/63/2012

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-1293/2011 2/0109/63/2012року

21.03.2012 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючої судді - Кагітіної І.В.,

за участю секретаря - Якушевої Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», треті особи - ОСОБА_2, приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання кредитного договору, договору застави та додаткових угод до кредитного договору недійсними, -

в с т а н о в и в:

25.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (далі - ПАТ «Імексбанк»), в якому просить визнати недійсними кредитний договір №35ф від 25.02.2008 року, додаткову угоду №1 від 14.10.2008 року та договір застави від 25.02.2008 року, реєстровий номер 899. Позов мотивований тим, що договір на відкриття позичкового рахунку позивач не підписував. Грошові кошти, надані за кредитним договором, на розрахунковий рахунок не отримував та не надавав дозволу знімати грошові кошти з рахунку. Не відомо на який рахунок банк мав право списувати грошові кошти з рахунку позивача. Попередження про підвищення відсоткової ставки позивач не отримував, додаткову угоду до кредитного договору не підписував. Відповідачем не був виконаний обов'язок щодо внесення до реєстру даних про заставу. При укладенні договору застави нотаріусом не була отримана письмова згода від дружини ОСОБА_1 Кредитний договір був підписаний під тиском та в інтересах керівника ОСОБА_5 Збиранням документів для укладення договору позивач не займався, заяву на видачу кредиту та анкету позичальника не заповнював. Транспортний засіб, на придбання якого був отриманий кредит, позивач не бачив. За зазначеним фактом шахрайства порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5

У судовому засіданні представник позивача підтримала позов у повному обсязі, зазначивши, що договори є недійсними, оскільки вони не відповідали внутрішній волі позивача, були вчинені у наслідок тиску та омани, без згоди дружини. Позивач документів для укладення кредитного договору не подавав та не підписував, грошових коштів не отримував. Кредитний договір був укладений на 9 днів пізніше договору купівлі-продажу автомобілю, на придбання якого були отримані кошти.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки при укладенні договору були дотримані вимоги законодавства. Матеріалами кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_5, не встановлено шахрайський дій відносно ОСОБА_1 , а навпаки ці дії були вчинені відносно банку. Письмова згода від дружини ОСОБА_1 була отримана. Грошові кошти були перераховані з позичкового рахунку позивача на поточний рахунок ТОВ «ВАП «Іззет і сини» , з яким він уклав договір купівлі-продажу автомобілю. Відомості про заставу до державного реєстру обтяжень рухомого майна були внесені. Документи для укладення кредитного договору надавались та підписувались особисто позивачем, що свідчить про вчинення ним свідомих дій, спрямованих на одержання кредиту, що відповідало його волі та волевиявленню.

Представник третьої особи приватного нотаріусу Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову, оскільки при посвідченні договору застави були дотримані усі вимоги законодавства, була отримана письмова згода дружини ОСОБА_1 При вчиненні нотаріальних дій були присутні як представники банку, так і ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_4 Вчинені нотаріальні дії були зареєстровані у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Інші треті особи у судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили.

Суд, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, прийшов до наступного висновку.

25.02.2008 року між Акціонерним комерційним банком «Імексбанк», правонаступником якого є ПАТ «Імексбанк», (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір кредиту №35ф. Згідно умов договору кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти для оплати вартості автомобілю БАЗ, модель А079-23, 2008 року випуску, шасі (кузов) - НОМЕР_2, НОМЕР_3, у сумі 200000,00 грн., а позичальник зобов'язався його використати за цільовим призначенням та згідно з встановленим строком користування, своєчасно (щомісяця) сплачувати відсотки у розмірі 19% річних, що підлягають сплаті у валюті кредиту, на рахунок, вказаний у п. 2.4.1 Кредитного договору в касу кредитора або іншим способом з 1 по 10 число кожного місяця, починаючи з березня 2008 року, та своєчасно повернути кредит кредитору шляхом погашення основної суми заборгованості щомісячно з 1 по 10 число включно кожного місяця згідно з Графіком, вказаним у п.1.1.1 Кредитного договору. Кінцевий термін повернення основної заборгованості: 24.02.2011 року (а.с.8-11)

14.10.2008 року між тими самими сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору кредиту №35ф від 25.02.2008 року, якою була підвищена відсоткова ставка за користування кредитом до 32% річних (а.с.11).

25.02.2008 року приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим був посвідчений договір застави, за яким з метою забезпечення зобов'язань, які виникли з Кредитного договору №35ф від 25.02.2008 року, ОСОБА_1 передав ПАТ «Імексбанк» у заставу автомобіль марки БАЗ, модель А079-23, 2008 року випуску, шасі (кузов) - НОМЕР_2, НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, дата реєстрації 14.02.2008 року, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого Євпаторійським ВРЕР при УДАІ ГУМВС України в АР Крим (а.с.13-15).

При звернені до суду позивач просить визнати зазначені договір кредиту, додаткову угоду та договір застави недійсним, оскільки вони укладені з порушенням ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що він не підписував кредитний договір, додаткову угоду та договір застави ним не підтверджені доказами. По справі призначалась судова почеркознавча експертиза, яка не була проведена у наслідок не оплати та не надання зразків почерку ОСОБА_1. У судовому засіданні представник позивача наполягав на розгляді справи на підставі зібраних доказів.

У матеріалах справи міститься заповнені власноручно ОСОБА_1 заява на отримання кредиту від 20.02.2008 року, анкета позичальника з конфіденційними відомостями, розписки про попередження про кримінальну відповідність за шахрайство за ст. 190 КК України та дозвіл на розкриття банківської таємниці у разі невиконання зобов'язань за договором кредиту та договором застави, копії трудової книжки, паспорту, довідки про доходи, свідоцтва про укладення шлюбу з ОСОБА_4 (а.с.38-45, 49-50).

26.02.2008 року між ЗАТ страхова компанія «Примор'є» та ОСОБА_1 був укладений договір 42 ТР добровільного страхування транспорту, на придбання якого були отримані кредитні кошти (а.с.54).

Зазначене на думку суду свідчить про те, що він вільно та відповідно до своєї внутрішньої волі укладав договори, оскільки власноручно заповнював документи, надавав копії особистих документів, вчиняв інші юридичні дії на протязі певного часу.

Щодо посилання позивача на примус та оману з боку ОСОБА_5 під час укладання кредитного договору та договору застави, то це не підтверджено матеріалами справи.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 показав, що він на прохання свого керівника ОСОБА_5 надав йому усі особисті документи та підписував документи на українській мові, не читаючи їх зміст.

З обвинувального висновку по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_5, який був досліджений у судовому засіданні, убачається, що він не обвинувачується в здійсненні шахрайських дій при укладенні кредитного договору відносно ОСОБА_6 З урахуванням цього судом не було встановлено підстав для зупинення провадження по цивільній справі до розгляду кримінальної справи.

Матеріалами справи також спростовуються твердження позивача про те, що у порушення положень ст. 65 СК України, не було отримано згоди дружини позивача ОСОБА_4 на укладання договорів.

25.02.2008 року ОСОБА_4 надала письмову заяву, у якій справжність її підпису засвідчена нотаріально, про згоду на передачу її чоловіком у заставу на умовах за його розсудом, транспортний засіб марки БАЗ, модель А079-23, 2008 року випуску, шасі (кузов) - НОМЕР_2, НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, дата реєстрації 14.02.2008 року, що був набутий у період знаходження у зареєстрованому шлюбі у забезпечення виконання зобов'язань у повному обсязі, що випливають з Кредитного договору №35ф від 25.02.2008 року з можливими договорами про внесення змін до нього, укладеними ним з АКБ «Імексбанк» (а.с.116).

Суд не бере до уваги показання допитаної у якості свідка ОСОБА_4 про те, що вона не усвідомлювала зміст заяви, оскільки за п'ять днів до написання цієї заяви у нотаріуса, нею була надана аналогічна заява, викладена власноручно, на ім'я керівника банку (а.с.46).

Щодо посилання позивача на те, що він не отримував грошові кошти на розрахунковий рахунок та банк не мав право списувати грошові кошти з рахунку, то відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору кредиту, грошові кошти у розмірі 200000,00 грн. були надані позичальнику на конкретну ціль: оплата вартості автобусу БАЗ, модель А079-23, 2008 року випуску, шасі (кузов) - НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Пунктом 2.1. Договору кредиту передбачено, що видача Кредиту проводиться шляхом оплати з позичкового рахунку позичальника на цілі, визначені у п. 1.2 цього Договору.

Пунктом 3.1.1. Договору кредиту встановлено, що протягом одного робочого дня від дати набрання чинності цим Договором, після виконання позичальником п. 3.3.1 цього Договору, відкрити позичальнику в АКБ «Імексбанк» позичковий рахунок НОМЕР_5.

На виконання Договору №22 купівлі-продажу товарного засобу від 18.02.2008 року, укладеного між ТОВ «ВАП «Іззет і сини» та ОСОБА_1, та згідно гарантійного листа Філії АКБ «Імексбанк» вих. №598 від 22.02.2008 року з позичкового рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_5 на поточний рахунок ТОВ «ВАП «Іззет і сини» ( ЄДРПОУ 33713606) НОМЕР_6 було перераховано 200000,00 грн., що підтверджено меморіальним ордером №1805 від 26.02.2009р. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №22 від 18.02.2008 року продавцем отримано від ОСОБА_1 40000,00 грн. власних коштів за придбання автобусу (а.с. 37, 51,52 - 53).

Доводи позивача про невнесення відомостей про заставу до державного реєстру обтяжень рухомого майна спростовуються Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №17456792 від 12.03.2008 року (а.с.38).

Щодо неповідомлення банком про підвищення відсоткової ставки, то відповідно до п. 2.6.1. п. 2.6.2 Договору кредиту про намір змінити розмір відсоткової ставки кредитор зобов'язаний повідомити позичальника не пізніше, ніж за сім днів до дати початку її введення, а також надати для укладення додаткову угоду про внесення змін до цього Договору. У випадку, якщо позичальник погодиться зі зміненим розміром відсоткової ставки кредитора він зобов'язаний протягом п'яти днів підписати надану додаткову угоду про внесення змін до цього Договору та повернути її кредитору.

У матеріалах справи міститься така Додаткова угода №1 до договору кредиту №35ф від 25.02.2008 року, підписана ОСОБА_1 Належними та допустимими доказами зазначений підпис позивачем не спростований.

Доводи представника позивача про те, що укладення договору кредиту та договору застави відбулось на дев'ять днів пізніше, ніж був укладений договір купівлі - продажу транспортного засобу від 18.02.2008 року, про те, що автобус у подальшому проданий третій особі ОСОБА_2, не мають правового значення для визнання оспорюваних правочинів недійсними.

З огляду на викладене у сукупності, позовні вимоги, в межах які заявлені, не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 203, 215 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 211-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», треті особи - ОСОБА_2, приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання кредитного договору №35ф від 25.02.2008 року, додаткової угоди №1 від 14.10.2008 року та договору застави від 25.02.2008 року, реєстровий номер 899, недійсними - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя