Ухвала

від 31.05.2012 по справі 2/0109/63/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/3493/2012Головуючий суду першої інстанції:Кагітіна І.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.

"31" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБілоусової В.В., СуддівІващенко В.В., Летягіної О.В. При секретаріКутелія Я.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», третя особи - ОСОБА_7, приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання кредитного договору, договору застави та додаткових угод до кредитного договору недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 березня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Імексбанк», третя особи - ОСОБА_7, приватний нотаріус Сімферопольського МНО АР Крим ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання кредитного договору, договору застави та додаткових угод до кредитного договору недійсними.

Позов мотивований тим, що 25.02.2008 року між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_6 був укладений договір кредиту, згідно якого останній отримав у тимчасове користування кошти для оплати вартості автомобілю БАЗ, модель А079-23, 2008 року випуску, у сумі 200 000 грн. та зобов'язався використати його за цільовим призначенням та згідно вставленого строку користування своєчасно сплачувати 19 % річних. Того ж дня, між АКБ «Імексбанк» та ОСОБА_6 був укладений договір застави, відповідно до якого предметом застави є автомобіль марки БАЗ, модель А079-23, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2. 14.10.2008 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до договору кредиту від 25.02.2008 року, якою була підвищена відсоткова ставка за користування кредитом до 32 %. Позивач посилається на те, що договір на відкриття позичкового рахунку він не підписував, грошові кошти надані за договором кредиту, на рахунок не отримував та не надавав дозволу знімати кошти з рахунку. Зазначає, що відповідачем не був виконаний обов'язок щодо внесення до реєстру даних про заставу, нотаріусом не була отримана письмова згода від його дружини на укладання договору застави. Крім того, попередження про підвищення відсоткової ставки позивач не отримував, додаткову угоди до договору кредиту не підписував. Заяву на видачу кредиту та анкету позивальника не заповнював. Кредитний договір був підписаний під тиском та в інтересах ОСОБА_10 Транспортний засіб, на придбання якого був отриманий кредит, позивач не бачив. За зазначеним фактом шахрайства порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_10

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 березня 2012 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що між АКБ «Імексбанк», правонаступником якого є ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір 25.02.2008 року на суму 200000, 0 грн. на придбання автомобілю БАЗ, модель А079-23, 2008 року випуску під 19 % річних строком до 24.02.2011року. ( а.с. 8 - 11).

14.10.2008 року між сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору від 25.02.2008 року про підвищення відсоткової ставки до 32 % річних. (а.с. 11)

У забезпечення виконання кредитного договору між сторонами укладено договір застави автомобілю БАЗ, модель А079-23, 2008 року випуску та нотаріально посвідчено (а.с. 13-15)

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання зазначених вище договорів недійсними, суд першої інстанції виходив з того, що вони укладені відповідно до вимог закону, підстав, передбачених законом для їх недійсності немає, доводи позивача щодо того, що він не підписував договори не знайшли свого підтвердження.

З такими висновками погоджується колегія суддів.

На підставі ст. 203 ЦК України, яка є підставою заявленого позову, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Доводи позивача про те, що грошові кошти за кредитним договором їм не отримувалися, а угоди не підписувалися протиречать матеріалам справи. Так, зокрема вбачається, що власноруч ОСОБА_6 підписана заява на отримання кредиту від 20.02.2008 року, анкета позичальника, розписки про попередження про кримінальну відповідальність, копії трудової книжки, паспорту, довідки про доходи.

Позивачем також укладено договір страхування придбаного автомобілю 26 лютого 2008 року у ЗАТ СК «Примор»є».

Зазначене свідчить про направленість його волі на укладання угоди.

Посилання на примус з боку ОСОБА_10 під час укладання угоди не знайшло свого підтвердження ні у суді першої інстанції ні при розгляді апеляційної скарги.

Взаємозв'язок обставин отримання кредиту позивачем з наявною кримінальною справою відносно ОСОБА_10 не доведено.

У разі встановлення вироком суду винних дій будь-яких осіб при отриманні позивачем кредиту, ОСОБА_6, на думку колегії, не позбавлений права звернутися до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Доводи позивача щодо відсутності згоди дружини на передачу у заставу майна спростовується матеріалами справи. На аркуші справи 116 міститься заява ОСОБА_9, справжність підпису якої засвідчена нотаріально.

Твердження ОСОБА_6 щодо того, що угода їм не підписувалася не знайшла свого підтвердження розглядом справи.

На підставі ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Права, передбачені законом про можливість надання доказів у підтвердження своїх доводів судом першої інстанції роз'яснені, проте позивач свої вимоги не довів.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 308, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді